Ухвала суду № 57371284, 29.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 березня 2016 рокусправа № 804/13810/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимова Д.В.

за участю представників:

позивача: - Дерябкіна О.С. дов від 04.01.2016

відповідача: - ОСОБА_2 дов від 23.03.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого рогу Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2015

у справі № 804/13810/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якому просило стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області заборгованість в сумі 31949,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до даних, відображених у картці особового рахунку платника, станом на 27.08.2015 заборгованість ФОП ОСОБА_3 по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки відповідачеві донараховано страхові внески у розмірі 33097,26грн. Відповідно до даних, відображених у картці особового рахунку платника, станом на 27.08.2015 заборгованість ФОП ОСОБА_3 по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, донарахованих за результатами перевірки, становить 31949,70 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.08.2015 № 22442/09/30, скаргу ФОП ОСОБА_3 задоволено та скасовану вимогу про сплату боргу від 08.06.2015 № Ф-1 на суму 33097,26 грн., тому нарахована позивачем заборгованість із сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України у відповідача відсутня. Крім того, невизначена підстава, на якій позивачем зменшено суму заборгованості до 31949,70 грн. з посиланням на картку особового рахунку, оскільки станом на 08.06.2015 сума боргу складала 33097,26 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, керувався положенням Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, в той час коли предметом спору є заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV за період з 01.01.2004 по 27.08.2015 в розмірі 31949,70грн., що призвело до ухвалення помилкового рішення. Також суд першої інстанції, посилаючись на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.08.2015 № 22442/09/30, не врахував, що підставою скасування вимоги про сплату боргу від 08.06.2015 №Ф-1 стало невірне відображення позивачем заборгованості ФОП ОСОБА_3 по сплаті страхових внесків в картці особового рахунку страхувальника (механічна помилка), а не відсутність заборгованості останнього перед органом Пенсійного фонду України. При цьому на час звернення позивача до адміністративного суду заборгованість відповідача у картці особового рахунку страхувальника була відображена правильно.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідач - фізична-особа підприємець ОСОБА_3 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, з 01.01.2011 вважається платником єдиного внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010.

На виконання постанови слідчого відділу Жовтневого РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області від 28.01.2008 позивачем - управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області проведено документальну позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2005 по 01.01.2008, за результатами якої складений акт від 17.06.2008 №35, направлений на адресу відповідача, отриманий останнім згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 23.06.2008 (а. с.16).

Перевіркою встановлено:

- заниження платником суми чистого доходу, на яку нараховуються страхові внески, в розмірі 32% та 31.8% у сумі 103770,00 грн. за 2005-2006 роки;

- донараховано страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органом Пенсійного фонду України за ставкою 32% та 31.8% у сумі 33097,26 грн., внаслідок того, що у 2005-2006 роках занижено суму чистого прибутку.

Відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачем сформована вимога про сплату боргу № Ф-1 від 08.06.2015 на суму 33097,26 грн. (а. с.30), направлення якої відповідачу підтверджується матеріалами справи (а. с.20) і отримання якої останнім не заперечується.

ФОП ОСОБА_3 подано до позивача заяву про узгодження вищевказаної вимоги, за результатами розгляду якої управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу прийнято відповідне рішення № 8226/02/18 від 08.07.2015, яким вимогу від 08.06.2015 № Ф-1 на суму 33097,26 грн. залишено без змін (а. с.31-33).

Не погодившись з вищезазначеним рішенням позивача, відповідач звернувся зі скаргою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, за результатами розгляду якої ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення № 22442/09/30 від 18.08.2015, яким скаргу підприємця задоволено, скасовану вимогу про сплату боргу № Ф-1 від 08.06.2015 (а. с.34, 35).

При цьому в мотивувальній частині даного рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначено, що управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу правомірно донараховано ФОП ОСОБА_3 страхові внески на загальну суму 33097,26 грн. та направлено вимогу про сплату боргу № Ф-1 від 08.06.2015 на відповідну суму, проте, скарга підприємця підлягає задоволенню з огляду на те, що:

- сума боргу, яка зазначена у вимозі про сплату боргу від 08.06.2015 № Ф-1, не відповідає картці особового рахунку ФОП ОСОБА_3 за ставкою - 32 % від чистого доходу, оскільки сума боргу 33097,26 грн. відображена у картці особового рахунку страхувальника юридичної особи - 32%, 4%, 42% або фізичної особи, яка має найманих працівників, а згідно акту позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 від 17.06.2008 № 35, останній найманих працівників не мав;

- вказана вимога про сплату недоїмки виставлена з порушенням вимог п.8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою ПФУ від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663, згідно якого органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, разом з тим вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції, посилаючись лише на резолютивну частину рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.08.2015 за результатами розгляду скарги відповідача щодо скасування вимоги про сплату боргу від 08.06.2015 № Ф-1, не взяв до уваги підстави (мотиви) такого скасування, одним з яких було невірне відображення позивачем заборгованості ФОП ОСОБА_3 по сплаті страхових внесків в картці особового рахунку страхувальника (механічна помилка), а не відсутність заборгованості останнього перед органом Пенсійного фонду України як такої. При цьому позивач стверджує, що на час звернення до адміністративного суду ця помилка ним усунута.

Наведені доводи позивача щодо мотивів скасування вимоги про сплату боргу від 08.06.2015 № Ф-1 та щодо усунення механічної помилки в картці особового рахунку відповідача підтверджуються матеріалами справи (а. с.17, 34, 35).

Також матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача донарахованої за актом перевірки від 17.06.2008 № 35 заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 33097,26 грн. та зменшення цієї заборгованості у зв'язку з зарахуванням внесків в розмірі 1147,56 грн. з суми 33097,26 грн. (станом на 08.06.2015) до суми 31949,70 грн. (станом на 27.08.2015) (а. с.17), доказів сплати якої у добровільному порядку відповідачем суду не надані.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються, зокрема, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою ПФУ від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663.

Згідно ч.3 ст.18 Закону № 1058-IV страхові внески є цільовим загальнодержавним платежем, який справляється на всій території України в порядку встановленому цим Законом.

У ч.1 ст.20 вказаного Закону страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.11 Закону України № 1058-ІV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно п.5 ст.14, ст.15 Закону України № 1058-ІV вказані вище особи є страхувальниками відповідно до цього Закону і платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.6 ч.2 ст.17 вказаного Закону №1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені законом строки і в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.6 ст. 20 цього ж Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 2 статті 106 Закону № 1058-IV в редакції, що діяла до 01.01.2011, встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного

фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010.

Пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

За правилами ч.3 ст.106 Закону № 1058-IV в редакції, що діяла на момент виникнення заборгованості територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Згідно пп.«а» п.8.2 Інструкції № 21-1 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків.

У випадку "а" вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми (п.8.4 Інструкції № 21-1).

Відповідно до п.8.5 Інструкції № 21-1 у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги до суду страхувальник зобов'язаний письмово повідомити протягом трьох робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.

Узгодження вимоги органу Пенсійного фонду здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

Згідно п.8.8 Інструкції № 21-1 у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання. До сум боргу, що подаються до органів державної виконавчої служби за даними карток особових рахунків платників, включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Наведені правові норми свідчать про наявність певного порядку, за дотриманням якого у платника виникає обов'язок сплатити суму заборгованості (недоїмки), а саме: формування та направлення такому платнику вимоги про сплату боргу.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що вимогу про сплату боргу від 08.06.2015 № Ф-1 з певних підстав скасовано, а нова вимога (після усунення недоліків в картці особового рахунку відповідача) Пенсійним фондом не формувалась і ФОП ОСОБА_3 не направлялась.

За таких обставин, враховуючи законодавчо визначений порядок визначення, узгодження та плати суми недоїмки зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_3 заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у вказаній вище сумі є передчасним.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято вірне по суті рішення, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого рогу Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі № 804/13810/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко