Постанова № 57371100, 13.04.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

13 квітня 2016 року Справа № 814/4053/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., за участю секретаря судового засідання Западнюк К.А.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповдіача 1: Колеснікова О.О.,

представника відповідача 2: не з'явився,

представника третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовомОСОБА_3, АДРЕСА_1, 54031 до відповідачів1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича, вул. Щорса, 36-Б, м. Київ 133, 01133 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, б-р Т.Шевченка, 33-Б, м. Київ 32, 01032 третя особаПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», вул. Щорса, 36-б, м. Київ 133, 01003 провизнання протиправним рішення від 17.02.2015р. № 004-14558-170215, визнання протиправною відмови, зобов"язання вчинити певні дії,в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олексія Юрійовича (далі - відповідач, Уповноважена особа) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому просить:

- визнати протиправним рішення щодо визнання № 004-14558-170215 від 17.02.2015 року банківського вкладку (депозиту) «найкращий від Миколая» у доларах США нікчемним;

- визнати протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Леонідовича включити ОСОБА_3 (Реєстраційний номер облікової карти платника податківці НОМЕР_2 ) до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 004-14558-170215 від 17.02.2015 року банківського вкладку (депозиту) «найкращий від Миколая» у доларах США;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Леонідовича включити ОСОБА_3 (Реєстраційний номер облікової карта платника податків: НОМЕР_1) до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 004-14558-170215 від 17.02.2015 року банківського вкладку (депозиту) «найкращий від Миколая» у доларах США;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 (Реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_1) до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 004-14558-170215 від 17.02.2015 року банківського вкладку (депозиту) «найкращий від Миколая» у доларах США.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачами та третьою особою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження нікчемності договору банківського вкладу та наявності правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників АТ «ДЕЛЬТА БАНК» з посиланням на передбачені законом підстави.

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі проти позову заперечують та зазначають, що умови договорів банківських вкладів, укладені між банком та фізичними особами після 16.01.2015 року, включаючи й договір позивача, за якими здійснювалися перерахування коштів на вкладні рахунки з рахунків фізичних осіб, що є одночасно кредиторами банку, надають кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами, а отже - такі договори банківського вкладу є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В судовому засіданні відповідач - Уповноважена особа - у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між позивачем та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» 17.02.2015 року було укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 004-14558-170215 «Найкращий від Миколая» у доларах США, відповідно до умов якого банк відкрив позивачу поточний рахунок № 26303113005031 (арк. спр. 15), на який позивачем було внесено кошти у сумі 7000,00 доларів США.

На підставі Постанови Правління Національного Банку України від 02.03.2015 року № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02.03.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» з 03.03.2015 року, та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 02.10.2015 року № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 02.10.2015 року № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.

11.01.2016 року виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення

про затвердження Реєстру кредиторських вимог АТ «Дельта Банк», що було офіційно оприлюднено на сайт, та вказано, що задоволення вимог кредиторів здійснюватиметься за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку у черговості, визначеній статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

04.03.2015 року на офіційному сайті Фонду було розміщено оголошення про те, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 02.10.2015 року № 181, «Про початок процедури ліквідації АТ «ДЕЛЬТА БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 08.10.2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.

Але позивача до Загального реєстру вкладників АТ «ДЕЛЬТА БАНК» включено не було.

Так, листом від 23.09.2015 року № 8821/2498 ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» повідомило позивача про нікчемність договору № 004-14558-170215 від 17.02.2015 року банківського вкладку (депозиту) «найкращий від Миколая» у доларах США згідно п. 7 ч. З ст. 38 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (арк. спр. 16).

Згідно із статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

У відповідності до пп. 3 та 4 розділу III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

З аналізу наведених нормативно-правових актів випливає, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Крім того, аналіз викладених законодавчих положень дозволяє стверджувати, що вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду за наявності таких умов: 1) має бути здійснений вклад до прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних; 2) вклад повністю або частково повинен бути неповернутим банком; 3) НБУ має прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Зазначені умови відносно позивача наявні.

Щодо визнання нікчемним правочину позивача суд зазначає наступне.

За змістом частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції на момент виникнення правовідносин), правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

В той же час, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу встановлена презумпція правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Аналізуючи заперечення відповідача з посиланням на частину 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд не вбачає будь-якої підстави, визначеної цією нормою для правочину позивача нікчемними.

Так, зарахуванням коштів на рахунок позивача банк на надав йому переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

В судовому засіданні представник Уповноваженої особи пояснила суду, що, встановивши нікчемність правочину по зарахуванню на рахунок позивача грошових коштів, Відповідач самостійно застосував наслідки нікчемності такого правочину - повернення сторін у первісний стан, а саме списав кошти з рахунку позивача та повернув їх на рахунок попереднього власника, з рахунку якого, на думку Відповідача, відбулося «дроблення вкладу». Тому представник позивача зазначав, що кошти на рахунку позивача відсутні, а отже, позовні вимоги є безпідставними.

В матеріалах справи наявна копія платіжного доручення, із якого вбачається, що 17.09.2015р. було здійснено банківську проводку, за якою з рахунку позивача ОСОБА_3 було перераховано 7000 дол.США на рахунок ОСОБА_7 з призначенням платежу «Поверн.кошт.внаслідок застосув.наслід.нікчем.дог.банк.вкл. №004-14558-170215 від 17.02.2015зг.наказу№813 від16.09.2015» )(а.с. 111).

В той же час, як вбачається із змісту статті 216 Цивільного кодексу України, наслідки нікчемного правочину можуть бути застосовані лише добровільно обома сторонами, або за рішенням суду. Закон не передбачає можливості застосування наслідків нікчемного правочину стороною такого правочину в односторонньому порядку.

Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимоги щодо застосування наслідків нікчемного правочину розглядаються судами в позовному провадженні в порядку цивільного судочинства. Доказів звернення до суду з відповідним позовом суб'єктом владних повноважень не надано.

Отже дії Уповноваженої особи по односторонньому списанню коштів з рахунку позивача та перерахуванню його іншій особі без згоди позивача та за відсутності відповідного рішення суду є неправомірними, а отже судом при розгляді даної справи до уваги не беруться.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких умов суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ДЕЛЬТА БАНК» Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_3 (Реєстраційний номер облікової карти платника податків:НОМЕР_1 ) до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 004-14558-170215 від 17.02.2015 року банківського вкладку (депозиту) «найкращий від Миколая» у доларах США.

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ДЕЛЬТА БАНК Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_3 (Реєстраційний номер облікової карта платника податків: НОМЕР_1) до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 004-14558-170215 від 17.02.2015 року банківського вкладку (депозиту) «найкращий від Миколая» у доларах США.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Присудити на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 974,40 грн., сплачений квитанцією № 144 від 10.11.2015 року, за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Князєв В.С.

Постанова оформлена у відповідності до ст. 163 КАС України

та підписана суддею 18 квітня 2016 року.