Постанова № 57371090, 22.04.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

22 квітня 2016 року Справа № 814/233/16

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-НК",

вул. Мостобудівників 17/12, м. Миколаїв, 54030

до відповідачів

1: митного посту "Октябрьский"

Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України,

а/с 170, м. Миколаїв, 54052

2: Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України, вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017

про

визнання протиправним та скасування рішення від 27.10.2015 р. № 504020000/2015/000002/2,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Трейд-НК” (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до митного посту “Октябрьский” Миколаївської митниці ДФС (далі – відповідач 1) та Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України (далі – відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення від 27.10.2015 р. № 504020000/2015/000002/2 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним для митного оформлення було надано усі необхідні документи, які позивач мав можливість надати, тому митний орган неправомірно відмовив у застосуванні основного методу визначення митної вартості і застосував метод визначення митної вартості щодо подібних (аналогічних) товарів.

Представник відповідача 2 проти задоволення позову заперечував, вважав, що дії митниці щодо визначення митної вартості та щодо відмови в прийнятті митної декларації відповідають чинному законодавству.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

25.08.2015 р. між позивачем (покупець) та партнерством з обмеженою відповідальністю “Incom Trade” Великобританія (продавець) був укладений контракт № 25/08 (далі – Контракт, а. с. 13-18), за умовами якого продавець зобов'язується поставляти сольвент марки Б – прозора безбарвна рідина із запахом нафтопродуктів. Асортимент, кількість, ціна товару вказується сторонами в інвойсах, які є невід'ємною частиною цього Контракту.

З метою митного оформлення товару позивачем 27.10.2015 р. була подана електронна митна декларація № 504020000/2015/003594, до якої були надано контракт від 25.08.2015 р. № 25/08 та інвойс від 25.08.2015 р. № 01. Вартість товару склала 29550,00 доларів США

Митна вартість товару у вищезазначеній митній декларації була заявлена за основним (першим) методом оцінки - за ціною контракту (специфікації) щодо товарів, які імпортуються.

27.10.2015 р. відповідачами прийнято рішення № 504020000/2015/000002/2 про коригування митної вартості товарів, яким здійснено коригування зазначеної у ВМД № 504020000/2015/003594 митної вартості товару в бік збільшення на суму 34917,58 доларів США (а. с. 23-24).

Рішення про корегування митної вартості товарів обґрунтоване наступним: подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відсутня інформація щодо страхування оцінюваного товару); відсутнє підтвердження здійснення оплати відповідно до умов п. 5.1 Контракту; розбіжність між умовами поставки у п. 1.1 Контракту, інвойсі та декларації країни відправлення; інвойс від 10.09.2015 р. № 1-1 неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром (розбіжність у найменуванні товару, дата укладання інвойсу пізніша, ніж дата інвойсу від 25.08.2015 р. № 01); декларантом не надані витребувані митницею документи. Митна вартість ґрунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) на рівні 0,605 доларів за кг (митна декларація від 21.09.2015 р. № 110010000/2015/6564).

У зв'язку з прийняттям відповідачами рішення про коригування митної вартості товару, декларанту було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови від 27.10.2015 р. № 504020000/2015/00005 (а. с. 21-22).

Відповідач відправив на адресу позивача електронне повідомлення із запитом про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: бухгалтерську документацію (щодо страхування, страховий поліс, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Позивач вважає, що відповідачам було надано вичерпний перелік документів, необхідних для визначення методу митної вартості відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України (далі – МК України), а саме: за ціною договору (контракту, специфікації).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У ч. 2 цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною 3 ст. 53 МК України встановлено обов’язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням ч. 4 вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв’язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов’язковою, оскільки з цією обставиною закон пов’язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Так, Контрактом від 25.08.2015 р. передбачено, що ціна товару за метричну тонну дорівнює 512 доларів США. В інвойсі від 25.08.2015 р. № 01 вартість товару співпадає з сумою, зазначеною в Контракті.

З наведеного випливає, що саме інвойс є визначальним щодо ціни товару, а також зі змісту наданих відповідачам документів вбачається, що вони чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують ціну товарів за ціною договору згідно з вимогами ст. 53 МК України.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 54 вказаного Кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч. 2 ст. 58 МК України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, які у нього були в наявності.

Відповідно до ст. 64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митниця застосувала ціну аналогічного товару, який раніше ввозився в Україну, але наявність в базі даних інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, умови постави, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару( його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Відтак, метод визначення позивачем митної вартості за ціною контракту є правильним.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі не довели суду правомірність та обґрунтованість прийнятого рішення. Натомість позивачем надано суду достатні докази на підтвердження реальності господарських операцій та дійсності укладених з контрагентами правочинів.

У зв’язку з цим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці Державної фіскальної служби від 27.10.2015 р. № 504020000/2015/000002/2.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд-НК” сплачений судовий збір за платіжним дорученням від 11.02.2016 р. № 37 у сумі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич