Постанова № 57370959, 25.04.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2016 р. Справа №805/859/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11:35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Христофорова А.Б.,

при секретарі - Ушаковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС України у Донецькій області про визнання незаконною та скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

28.03.2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС України у Донецькій області про визнання незаконною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-121-00 від 03.03.2016 року, обґрунтовуючи тим, що вимога відповідача про сплату суми у розмірі 99 757,83 грн, в тому числі: недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 76 052,50 грн, штрафу в сумі 19 452,61 грн, та пені в сумі 4 252,72 грн є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки на час виникнення недоїмки діяв Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII) відповідно до якого, на час дії цього закону, недоїмка по сплати ЄСВ визнається безнадійною та підлягає списанню, а відповідальність, штрафні та фінансові санкції не застосовуються. На виконання вимог Закону № 1669-VII позивач звертався до податкового органу з заявою про застосування п.9-4 розділу Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року (далі - Закон №2464-VI), однак жодної відповіді надано не було. Торгово-промисловою палатою на звернення позивача надано висновок про відсутність необхідності за даним спірним питанням засвідчення обставин непереборної сили. Отже, у податкового органу відсутні підстави для формування спірної податкового вимоги.

22.02.2016 року відповідачем через відділ діловодства та документообігу суду надано заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначає, що недоїмка зі сплати єдиного внеску у позивача виникла в січні 2015 року, та податковим органом було сформовано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-121-00 від 03.03.2016 року. У період дії Закону № 1669-VII позивачем було надано заяву, однак вона не є підставою для звільнення від виконання покладених на позивача визначених ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI обов'язків, оскільки на даний час антитерористична операція триває, а заява про звільнення платника податків від виконання обов'язків подається не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Крім того, податкова вимога була сформована у період зупинення дії Розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р,яким визначено перелік територій на яких проводиться антитерористична операція. З огляду на зазначене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву відповідно до якої просить розглянути справу без участі представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був повідомлений про розгляд справи в адміністративному суді, у відповідності до вимог ст. 33 КАС України,через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника, за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» (код ЄДРПОУ 24325149, вул.Червонофлотська, буд.137 Приморський район, місто Маріуполь,Донецька область, 87500) є юридичною особою зазначене вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстраційної інформації. (а.с.7-8)

Згідно довідки №3433 від 18.02.2010 року, ТОВ «Бон Аппеті» з 17.10.1996 року перебуває на обліку як платник податків у Жовтневій об'єднаній державній податковій інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС України у Донецькій області.(а.с.9)

Відповідач, Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління ДФС України у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Як вбачається з матеріалів справи, Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Головного управління ДФС України у Донецькій області було сформовано податкову вимогу №Ю-121-00 від 03.03.2016 року, відповідно до якої підлягає платі сума боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 99 757,83 грн, в тому числі: недоїмка в сумі 76 052,50 грн, штраф в сумі 19 452,61 грн, та пеня в сумі 4 252,72 грн.(а.с.6)

14.12.2015 року позивач звернувся до податкового органу з заявою про звільнення ТОВ «Бон Аппеті» від виконання своїх обов'язків визначених ч.2 ст.6 Закону №2464-VI на період з 14.04.2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану(а.с.10)

З матеріалів справи вбачається, що Торгово-промисловою палатою надано висновок № 212/12.1-21-03 від 26.02.2016 року, яким зазначено, що норми Закону № 1669-VII не містять обмеження у вигляді обов'язкової наявності форс-мажорних обставин, які підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати, для надання звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО.(а.с.11)

Спірним питанням зазначеного позову є правомірність податкової вимоги, сформованої податковим органом, позивачу, який здійснює господарську діяльність на території де проводилася антитерористична операція.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI встановлені обов'язки платників єдиного соціального внеску, серед яких обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний соціальний внесок.

З картки облікового розрахунку вбачається, що за позивачем обліковується недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску з січня 2015 року, та станом на час винесення спірної податкової вимоги складала 99 757,83 грн.

Судом встановлено що спірні правовідносини виникли у період проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Законом № 1669-VIІ визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Абзацом 1 статті 2 Закону № 1669-VIІ визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Законом №1669-VII (у редакції діючий на час виникнення спірних правовідносин) у Законі №2464-VI розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Згідно ст. 1 Закону № 1669, період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, затверджується Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог п. 5 ст. 11 Закону № 1669-VII.

Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції (абз. 3 п. 5 ст. 11 Закону № 1669-VII).

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30.10.2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час.

02.12.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України". Зазначене розпорядження опубліковано 08.12.2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України "Урядовий портал".

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".

Суд зазначає, що вказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час.

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30.10.2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Маріуполь Донецької області.

З огляду на викладене, оскільки позивач зареєстрований та на сьогоднішній день здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Маріуполя Донецької області - у населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, норми, встановлені ст. 9-3 (у наступному 9-4) розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464 -VI, поширюються на позивача як платника єдиного соціального внеску, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено звернення до Торгово-промислової палати України та отримано відповідний висновок, крім того, було здійснено звернення до податкового органу з заявою про звільнення від виконання обов'язків зі сплати ЄСВ до закінчення АТО.

Посилання відповідача на те, що надана позивачем заява не є підставою для звільнення від обов'язків покладених на нього ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI, та відсутність переліку населених пунктів на території яких здійснюється антитерористична операція на час формування податкової вимоги є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Згідно статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що спірна податкова вимога №Ю-121-00 від 03.03.2016 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Судові витрати розподілити у відповідності до норм ст.94 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС України у Донецькій області про визнання незаконною та скасування податкової вимоги - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати податкову вимогу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС України у Донецькій області №Ю-121-00 від 03.03.2016 року, про сплату суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 99 757,83 грн, в тому числі: недоїмки в сумі 76 052,50 грн, штрафу в сумі 19 452,61 грн, та пені в сумі 4 252,72 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Краматорської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариства Ради адвокатів Донецької області судовий збір у розмірі 1 496 грн (тисяча чотириста дев'яносто шість ) 37 коп.

Повний текст постанови виготовлено 28.04.2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.