Постанова № 57370942, 31.03.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 р. справа № 804/1344/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ" про стягнення коштів з рахунків у банках податкового боргу з орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 233908,91 грн., -

ВСТАНОВИВ :

09.03.2016 року прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ - КОРТ», в якому, з урахуванням заяви про зменшеня позовних вимог від 31.03.2016 року, просить стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати за землю у сумі 233908,91 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг в сумі 233908,91 грн., який утворився в результаті несплати самостійно нарахованих платником податків зобов'язань, згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки держаної або комунальної власності). Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, тому, підлягає примусовому стягненню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 31.03.2016 року.

У судове засідання 31.03.2016 року прибув прокурор.

31.03.2016 року від представника Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника ДПІ у Красногвардійському районі.

Відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи, у судове засідання уповноваженого представника не направив, заперечень на позов не надав.

Керуючись приписами ст. ст. 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду письмові докази, враховуючи позицію прокурора, викладену у адміністративному позові та відсутність заперечень відповідача проти позову, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд дійшов висновку про наступне.

Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на захист інтересів держави, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, до основних функцій прокуратури віднесено представництво інтересів держави в судах у випадках, визначених законом.

За нормою ст. 361 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ - КОРТ» є платником податку і знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Станом на 30.03.2016 року відповідач має податковий борг перед бюджетом по орендній платі за землю в сумі 233908,91 грн. Вказана сума податкового боргу виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю.

Так, судом встановлено, що 10.02.2015 року відповідачем подано до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2015 рік, з самостійно нарахованою сумою, яка підлягає сплаті в державний бюджет в розмірі 1096362,26 грн., у тому числі, за січень 2015 року - 91363,52 грн., за лютий 2015 року - 91363,52 грн., за березень 2015 року - 91363,52 грн., за квітень 2015 року - 91363,52 грн., за травень 2015 року - 91363,52 грн., за червень 2015 року - 91363,52 грн., за липень 2015 року - 91363,52 грн., за серпень 2015 року - 91363,52 грн., за вересень 2015 року - 91363,52 грн., за жовтень 2015 року - 91363,52 грн., за листопад 2015 року - 91363,52 грн., за грудень 2015 року - 91363,52 грн.

Таким чином, у відповідача виникли самостійно задекларовані зобов'язання з орендної плати за землю, у тому числі, за період з 30.10.2015 року по 31.12.2015 року - 233908,91 грн. (терміном сплати до 31.12.2015 року).

Відповідно до п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено, обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ч. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст.56 Податкового кодексу України).

За змістом п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, вцзначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, сума нарахованого грошового зобов'язання підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, а при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на дені погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковим органом з метою погашення податкового боргу було сформовано у відношенні відповідача податкову вимогу від 02.01.15 р. року № 2300-23 про сплату суми податкового боргу в розмірі 91363,52 грн., яка була отримана відповідачем 20.11.2015 року.

Відповідачем не було добровільно погашено суми податкового боргу по платежам та зборам до бюджету, які зазначені в податковій вимозі, отже, вищевказана податкова вимога не є відкликаною та нові податкові вимоги, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, на адресу платника податків не направлялись.

Під час розгляду справи відповідачем наявність податкового боргу не спростована, доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або повної сплати суми боргу не надано.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою.

Відповідно до п. 20.1.34 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 233908,91 грн., враховуючи, що доказів самостійного погашення заборгованості відповідач до суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 122, 128, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ" про стягнення коштів з рахунків у банках податкового боргу з орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 233908,91 грн - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-КОРТ» (код ЄДРПОУ 33972974) на користь бюджету податковий борг з орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 233908,91 грн. за кодом бюджетної класифікації 1801060 на рахунок № 33211812700008, отримувач платежу - УДКС України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код 37989253, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, місто Дніпроетровськ, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський