Постанова № 57370849, 12.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року о 12 год. 34 хв.Справа № 808/8941/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Демченко І.В.,

відповідача - Смикової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Наукове промислово - комерційне об'єднання «ТАТА»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов Приватного підприємства «Наукове промислово - комерційне об'єднання «ТАТА» (далі - позивач, ПП «НПКО «ТАТА») до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.08.2015 №0000952203.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами перевірки дійшов необґрунтованих висновків про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ «МВК Трейд», оскільки послуги від контрагента були фактично отримані та використані в господарській діяльності позивача. Також, представник позивача зазначив про наявність всіх передбачених законодавством первинних документів, які дають право на віднесення коштів до складу податкового кредиту, а висновок відповідача про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України базується виключно на припущеннях. Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «МВК Трейд», оскільки у контрагента позивача на момент здійснення господарських операцій були відсутні необортні активи, в тому числі основні засоби. Також представник відповідача зазначив, що товар фактично відвантажувався в м. Дніпропетровську, разом з тим, юридична адреса ТОВ «МВК Трейд» зареєстрована в місті Києві. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, що унеможливлює формування податкового кредиту на підставі документів, виписаних від імені ТОВ «МВК Трейд». Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.

З матеріалів справи судом встановлено, що ПП «НПКО «ТАТА» зареєстроване 13.01.1993 у Виконавчому комітеті Запорізької міської ради та перебуває на обліку у ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 31.03.2006 №11640418.

Згідно довідки Головного управління статистики у Запорізькій області, основними видами господарської діяльності позивача за КВЕД-2010 є: виробництво іншого електричного устаткування; виробництво вогнетривких виробів; виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у; оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с.16 т.1).

В період з 14.07.2015 по 27.07.2015 співробітниками ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин за період з 01.03.2015 по 30.04.2015, за результатами якої складено акт №1925/08-27-2203/19264196 від 28.07.2015 (далі - Акт №1925).

Згідно з висновками Акту №1925 встановлено порушення позивачем пп.14.1.36, пп.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 310323,00 грн., у т.ч. за березень 2015 року на суму податку на додану вартість 99682,00 грн., за квітень 2015 на суму 210641,00 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2015 №0000952203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 465484,50 грн., в т.ч. за основним платежем 310323,00 грн. та 155161,50 грн. - штрафні санкції.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Запорізькій області та Державної фіскальної служби України, разом з тим, рішеннями ГУ ДФС у Запорізькій області та ДФС України оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованості цих висновків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення став висновок контролюючого органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «МВК Трейд». При цьому, контролюючий орган посилається на обставини господарської діяльності контрагентів ТОВ «МВК Трейд» у перевіряємий період ТОВ «Ліка Інвест», ТОВ «Фактум». Також вказує, що придбаний позивачем товар відвантажувався в м. Дніпропетровськ, в той час як ТОВ «МВК Трейд» зареєстроване в м. Києві. Крім того, посилається на недоліки в оформленні товарно-транспортної накладної: нечітко зазначена адреса місцезнаходження пункту навантаження товару.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом «а» п.198.1 ст.198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п.198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз значених норм права дає підстави дійти висновку, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01 березня 2015 року між позивачем та ПП «НКПО «ТАТА» укладено договір поставки №1, відповідно до п.1.1 якого постачальник - ТОВ «МВК Трейд» зобов'язується за попередньою письмовою заявкою поставити та передати у власність покупця - ПП «НКПО «ТАТА» товар в асортименті зазначеному в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору (а.с.41, т.1). Копія специфікації, обумовленої даним договором, до матеріалів справи не надавалась.

З наданих до матеріалів справи первинних документів вбачається, що позивачем у ТОВ «МВК Трейд» придбавався наступний товар: арматура, чавун, плити перекриття, бій шамоту, бій вугілля, УСМ, бій графіту, карбід кремнію, графіт ГЛ, графіт ГЛС, бій магнезиту, цегла ША-6, тощо.

Позивачем надано копії податкових накладних, виписаних ТОВ «МВК Трейд» по даним господарським операціям (а.с.108-123, т.1), які містять відомості про адресу місцезнаходження покупця/замовника та продавців/підрядників, одиниці виміру товару/послуг, кількість товару, ціну товару, та в повному обсязі відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується і відповідачем в акті перевірки. Податкові накладні видані особою, яка на час здійснення господарських операцій зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, платником податку на додану вартість та внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій до матеріалів справи надано первинні документи, а саме: видаткові накладні, рахунки на оплату товару (а.с. 42-57 т.1), податкові накладні (а.с.108-123, т.1). Транспортування придбаного товару здійснювалось вантажним транспортом позивача, на підтвердження чого до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні (а.с.58-84, т.1). Оплата поставленого товару підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.124-126, т.1).

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за березень-квітень 2015 з контрагентом ТОВ «МВК Трейд» обороти за період складають дебет 102 000,00, кредит 1 861 941,18, сальдо на кінець звітного періоду кредит 1 759 941,18 (а.с.237 т.1).

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 27.10.2015 по справі № 2а-10463/10/0870, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.

Таким чином, сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.

З пояснень представника позивача встановлено, що отриманий від ТОВ «МВК Трейд» товар безпосередньо використовувався в господарській діяльності позивача, а саме: арматура 8 мм, арматура 10 мм, арматура 12 мм, плити перекриття використані на будівництві промислового майданчика; бій шамоту, бій вугілля, УСМ, бій графіту, карбід кремнію, графіт ГЛ, графіт ГЛС, бій магнезиту купуються як для продажу в тому ж вигляді, як придбані, так і для переробки з метою подальшої реалізації; цегла ША-6 придбається для подальшого продажу; чавун був придбаний для продажу на експорт, але операція не відбулась з незалежних від позивача причин. На сьогоднішній день товар знаходиться на складі, розглядаються різні варіанти його подальшого використання в господарській діяльності підприємства.

На підтвердження даних обставин до матеріалів справи надано накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (а.с.127-131, т.1), відповідно до яких відбулось списання матеріалів для будівельних робіт на об'єкті Промузел на Скворцова 548, у тому числі придбаних у ТОВ «МВК Трейд».

З наданих до матеріалів справи первинних документів судом встановлено, що товар, отриманий від ТОВ «МВК Трейд», в подальшому, зокрема і після переробки, реалізовувався позивачем іншим підприємствам, а саме ТОВ «Кредо», ТОВ «Конотопський ливарно-механічний завод», ПАТ «Енергомашспецсталь», ПАТ «НПО Дніпропрес», а саме: договори поставки, рахунки на оплату, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару (а.с.132-236, т.1).

Також, на підтвердження складського руху придбаного у ТОВ «МВК Трейд» товару до матеріалів справи надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 за березень-квітень 2015, з якого встановлено, що на сальдо початок періоду дебет 5 592,866, обороти за період дебет 20 612,562, кредит 15 350,904, на сальдо кінець періоду дебет 10 854,524. (а.с.238-242 т.1).

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій ПП «НПКО «Тата» з ТОВ «МВК Трейд» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що у ТОВ «МВК Трейд» були відсутні необортні активи, в тому числі основні засоби, та зазначає, що господарські операції з реалізації продукції не вимагають наявності у контрагента позивача великої кількості найманих працівників, спеціальної техніки, складських приміщень тощо. Крім того, під час розгляду справи встановлено, що транспортування придбаного товару здійснювалось власними силами позивача з використанням власних транспортних засобів, а не контрагентом.

Щодо посилань відповідача на недоліки в оформленні товарно-транспортної накладної суд зазначає, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (зі змінами та доповненнями, далі - Правила № 363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Суд звертає увагу, що товарно-транспортна накладна є обов'язковим документом, який надає право платникам податку на прибуток для відображення витрат на перевезення вантажів при розрахунку оподатковуваного прибутку, як це передбачено пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України. Разом з тим, жодного пливу на формування податкового кредиту з податку на додану вартість товарно-транспортна накладна не має. Суд зазначає, що певні недоліки в оформленні товарно-транспортної накладної не можуть мати вирішального значення для висновків про фіктивність господарської операції, якщо інші первинні документи надають змогу прийти до висновків про те, що поставка товару була реально здійснена.

Також сумнівним є посилання відповідача на обов'язкову наявність зв'язку між юридичною адресою суб'єкта господарювання та місцем здійснення господарської діяльності. Суд зазначає, що чинне законодавство не містить припису, за якого б суб'єкт господарювання зобов'язувався в увесь цикл господарської діяльності здійснювати виключно за місцем його реєстрації, та жодним чином не обмежує суб'єкта господарювання в праві орендувати/придбавати складські та виробничі приміщення не за місцем реєстрації підприємства. Зокрема, жодною нормою чинного законодавства ТОВ «МВК Трейд» не позбавлене права орендувати складські приміщення поза межами м. Києва, зокрема у м. Дніпропетровську чи будь-якому іншому місті України, якщо підприємство вважає це за доцільне.

Щодо посилань представника відповідача на господарські операції ТОВ «МВК Трейд» з ТОВ «Ліка Інвест» та ТОВ «Фактум», суд зазначає, що в силу закону отримання контролюючим органом податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в податковій звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий контролюючий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону. Сама по собі податкова інформація не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не може вважатись такою, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності, а висновки, зроблені на підставі такої інформації, підлягають доведенню.

В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Суд зазначає, що сама по собі несплата податку контрагентами продавця (у тому числі, протиправна у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не може мати негативний вплив для покупця у разі дотримання ним вимог податкового законодавства.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Крім того, суд зазначає, що доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб ТОВ «МВК Трейд» та наявності рішення суду про визнання угод недійсними до матеріалів справи не надано.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «МВК Трейд» з поставки товарів у березні-квітні 2015 року спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а отже висновки відповідача про порушення позивачем вимог пп.14.1.36, пп.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України та заниження суми податку на додану вартість у вказаний період є необґрунтованими.

Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Наукове промислово - комерційне об'єднання «ТАТА» в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства «Наукове промислово - комерційне об'єднання «ТАТА» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 06.08.2015 №0000952203.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6982,28 грн. (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят дві гривні 28 коп.) присудити на користь Приватного підприємства «Наукове промислово - комерційне об'єднання «ТАТА» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко