Ухвала суду № 57370801, 20.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3940/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.

Лукянчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015р. по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015р. ФОП ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0001951701 від 11.09.2015р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не зазначено чітких доказів (первинних документів) нарахування та визначення суми доходу від продажу товару, що перевищує встановлену межу у 300 000грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015р. у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду доказів, що сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг нарахована (сплачена) позивачу протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно не перевищує 300 000грн.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 1.01.2012р. по 31.12.2014р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1.01.2012р. по 31.12.2012р..

За результатами вказаної перевірки, ДПІ складено акт перевірки №718/14-04-17-02-00/НОМЕР_1 від 19.06.2015р., яким встановлено, що за даними декларації про доходи за період з 1.01.2012р. по 31.12.2012р. валовий дохід склав 280911грн. За даними перевірки валовий дохід за період з 1.01.2012р. по 31.12.2012р. складає 348 843,22грн., про що свідчать дані звітів РРО, надходження на розрахункові рахунки позивача, що перевищує 300 000грн. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.181.1, п.183.2 ст.183.10, ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України та занижено податкові зобов'язання за період з 11.01.2013р. по 31.12.2014р. в сумі 87711 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001951701 від 11.09.2015р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 87711грн. та 25836,99грн. штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки ДПІ проте, що згідно даних звітів реєстраторів розрахункових операцій та банківських виписок ФОП ОСОБА_2 за період з 1.01.2012р. по 31.12.2012р. валовий дохід від реалізації товарів (наданих послуг) склав 348843,22грн., що перевищило 300 000грн..

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення та підстави, за якими просить скасувати його позивач, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.181.1 ст.181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно п. 183.1 ст. 183 ПК України, будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Відповідно до п.183.2 ст. 83 ПК України, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно даних звітів реєстраторів розрахункових операцій та банківських виписок ФОП ОСОБА_2 (виписка від 3.04.2012р. на суму 25000грн., виписка від 3.07.2012р. на суму 25000грн., виписка банку від 2.10.2012р. на суму 25000грн. за період з 1.01.2012р. по 31.12.2012р. валовий дохід від реалізації товарів (наданих послуг) склав 348843,22грн.(з 1.01.2012р. по 30.11.2012р. у сумі 290502,22грн., з 1.12.2012р. по 31.12.2012р. у сумі 58341грн.), що перевищило 300 000грн..

Крім того, за період з 11.01.2013р. по 31.12.2014р. визначено обсяг реалізації на загальну суму 438539,80грн., на яку нараховано 20% податку на додану вартість, що складає 87 711грн.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_2 заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до 11.01.2013р. не подавав.

Разом з тим, згідно зі ст.183.10 ст.183 ПК України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що оскільки загальна сума від здійснення ФОП ОСОБА_2 операцій з постачання товарів (робіт, послуг), що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищила 300 000грн., то у січні 2013р. позивач підлягав обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість відповідно вимог до ст.183 ПК України.

Таким чином, оскільки заяву про реєстрацію як платник податку на додану вартість ФОП ОСОБА_2 не було подано до ДПІ, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лукянчук