Постанова № 57370461, 12.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року об 11 год. 33 хв.Справа № 808/8913/14 Провадження №СН/808/64/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - Сергієнко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернулась з адміністративним позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, Бердянська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 28.10.2014 № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у сумі 2190 грн. 56 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що списання кредиторської заборгованості у сумі 11657 грн. 93 коп. не може бути віднесене до додаткового блага, оскільки списані суми не були передбачені умовами додаткових угод № 1 від 05.02.2013 за договором № 78611641 від 30.07.2007 та № 1 від 06.02.2013 за договором № 78846542 від 16.10.2007, вказана сума була нарахована безпідставно, а отже суми анульованої банком заборгованості у розмірі 11657 грн. 93 коп. по нарахованих відсотках за користування кредитом, штрафних санкцій, не є доходом позивача та винесене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що до контролюючого органу надійшла податкова інформація, яка містила інформацію про те, що за додатковими угодами укладеними між позивачем та ПАТ «КБ «Надра», позивачу прощенно заборгованість на загальну суму 11657 грн. 93 коп., у зв'язку з чим позивач був зобов'язаний зазначити вказану суму коштів в річній декларації, як додаткове благо, та відповідно сплатити податок на доходи фізичних осіб. У зв'язку з тим, що позивачем не було сплачено податок на доходи фізичних осіб в добровільному порядку, відповідачем правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 17.10.2014 по 21.10.2014 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи платника податку ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за наслідками якої складено Акт №103/1720/НОМЕР_2 від 23.10.2014 (а.с.6-7).

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення вимог:

- підпункту 164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164, пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, у сумі 1752 грн. 45 коп.;

- підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України не включено до загального річного оподатковуваного доходу за 2013 рік суму доходу отриманого у вигляді додаткового блага.

Вказані висновки обґрунтовані тим, що відповідно до наявної у Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області інформації, ОСОБА_2 у І кварталі 2013 року отримала дохід у вигляді додаткового блага у сумі 11657 грн. 93 коп., наданого ПАТ «КБ «Надра» внаслідок списання кредитної заборгованості згідно додаткової угоди №1 від 05.02.2013 за договором №78611641 від 30.07.2007 та згідно додаткової угоди №1 від 06.02.2013 за договором №78846542 від 16.10.2007, яке не було відображено в податковій декларації.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0027591702 від 28.10.2014, яким ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 2190 грн. 56 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 1752 грн. 45 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 438 грн. 11 коп. (а.с.5).

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованості цих висновків.

Як встановлено під час розгляду справи 05.02.2013 між позивачем (Позичальник) та ПАТ КБ «Надра» (Банк) укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 78611641 від 30.07.2007, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Надра», відповідно до умов якої, згідно статей 598, 605 Цивільного кодексу України сторони дійшли домовленості про припинення дії Договору шляхом прощення частини боргу за нарахованими/простроченими відсотками, відміни стягнення штрафних санкцій (штрафи, пені, індексу інфляції) в розмірі 3958 грн. 70 коп., при умові виконання Позичальником протягом дня обов'язку щодо погашення іншої частини заборгованості за тілом кредиту та за нарахованими/простроченими відсотками, нарахованими/простроченими комісіями (за наявності) в розмірі 5008 грн. 85 коп. Відповідно до пункту 7 Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання (а.с.9).

06.02.2013 між позивачем (Позичальник) та ПАТ КБ «Надра» (Банк) укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 78846542 від 16.10.2007, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Надра», відповідно до умов якої, згідно статей 598, 605 Цивільного кодексу України сторони дійшли домовленості про припинення дії Договору шляхом прощення частини боргу за нарахованими/простроченими відсотками, відміни стягнення штрафних санкцій (штрафи, пені, індексу інфляції) в розмірі 7699 грн. 23 коп., при умові виконання Позичальником протягом дня обов'язку щодо погашення іншої частини заборгованості за тілом кредиту та за нарахованими/простроченими відсотками, нарахованими/простроченими комісіями (за наявності) в розмірі 9759 грн. 98 коп. Відповідно до пункту 7 Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання (а.с.10).

15.01.2014 ОСОБА_2 подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2013 рік, в якій відсутні відомості щодо доходів, внаслідок списання кредитної заборгованості у загальному розмірі 11657 грн. 93 коп., чим на думку контролюючого органу порушено приписи пп.164.2.17 «д», п.164.2 ст.164, п.179.7 ст.179 ПК України.

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Підпунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації (підпункт «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України у редакції на час укладення позивачем додаткових угод з ПАТ КБ «Надра»).

За змістом підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

В свою чергу, згідно підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Аналізуючи дані норми, суд дійшов висновку, що обов'язок щодо самостійної сплати сум податку з доходу фізичної особи, отриманого у вигляді анульованого (прощеного) боргу, та відображення зазначених сум у річній податковій декларації, виникає у платника податків за наявності наступних умов:

- отримання платником податку додаткового блага у вигляді анульованого боргу;

- ануляція боргу за самостійним рішенням кредитора, не пов'язаним з процедурою банкрутство, до закінчення строку позовної давності;

- належне повідомлення платника податку-боржника про ануляцію боргу;

- включення сум анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано.

З наданого до матеріалів справи листа ПАТ «КБ «Надра» від 20.01.2016 №12/3/6-1044 судом встановлено, що за умовами додаткових угод №1 від 05.02.2013 та №1 від 06.02.2013 сторони дійшли домовленості про припинення дій договорів шляхом прощення частини боргу за нарахованими/простроченими відсотками, відміни стягнення штрафних санкцій (штрафи, пені, індексу інфляції) в розміні 3958,70 грн. та 7699,23 грн. відповідно, при умові виконання позичальником протягом дня обов'язку щодо погашення іншої частини заборгованості за тілом кредиту та за нарахованими/простроченими відсотками, нарахованими/простроченими комісіями (за наявності) у розмірі 5008,85 грн. та 9759,98 грн. відповідно (а.с.19, т.2).

Крім того, ПАТ «КБ «Надра» до матеріалів справи надано розрахунок заборгованості по кредитній картці №78611641 від 30.07.2007 по клієнту ОСОБА_2, заборгованість станом на 05.02.2013 становила 9182,15 грн., з яких позивачу було прощенно суму 3958,70 грн., яка складалась з наступних складових: пеня та штраф - 2520,88 грн., інфляційна складова на рахунок НОМЕР_3 - 727,79 грн., 50% заборгованості за відсотками - 710,03 грн. (а.с.21, т.2).

Також, з наданого до матеріалів справи розрахунку заборгованості по кредитній картці №78611641 від 30.07.2007 по клієнту ОСОБА_2, заборгованість станом на 05.02.2013 становила 17459,21 грн., з яких позивачу було прощенно суму 7699,23 грн., яка складалась з наступних складових: пеня та штраф - 4878,73 грн., інфляційна складова на рахунок НОМЕР_3 - 1259,81 грн., 50% заборгованості за відсотками - 1560,69 грн. (а.с.25, т.2).

Крім того, судом встановлено, що позивача було повідомлено, що анульована сума заборгованості відповідно до пп.«д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України є його доходом, отриманим як додаткове благо, та йому необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб. Зазначені повідомлення отримані ОСОБА_2 особисто, про що свідчить підпис на повідомленнях (а.с.24, 28, т.2).

Щодо складу анульованого (прощеного) боргу суд зазначає, що відповідно до пп.«д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язок платника податків самостійно сплатити податок з доходів у вигляді отриманих додаткових благ - анульованого боргу та відображення їх у річній податковій декларації не залежав від складу такого боргу.

Разом з тим, суд зазначає, що обов'язковою умовою включення до декларації прощеного боргу, як додаткового блага, є обізнаність особи про наявність обов'язку щодо сплати тієї чи іншої суми протягом відомого їй періоду, що надає підстави для висновків про передбачуваність особою таких видатків.

Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться виписки - повідомлення, якими позивача було повідомлено, серед іншого, про відсоткову ставку за користування кредитними картками (а.с.61, 65, т.2).

Таким чином, позивач був обізнаний про те, що за користування отриманими від ПАТ «КБ «Надра» коштами він буде зобов'язаний сплатити певний відсоток, передбачений договором.

З матеріалів справи судом встановлено, що ПАТ «КБ «Надра» було прощенно позивачу заборгованість за відсотками на загальну суму 2270,72 грн., у тому числі по кредитній картці №78611641 від 30.07.2007 - 710,03 грн. та по кредитній картці №78611641 від 30.07.2007 - 1560,69 грн.

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про наявність у позивача обов'язку включити до декларації суму додаткового блага (у вигляді прощеної заборгованості) в розмірі 2270,72 грн. та сплатити з вказаної суми 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб (340,61 грн.), чого позивачем у встановлені законодавством строки зроблено не було.

Разом з тим, суд не може погодитись з висновками контролюючого органу щодо протиправності не включення до декларації суми 11317,32 грн. (яка складається з пені та штрафу, інфляційної складової на рахунок НОМЕР_3), з огляду на наступне.

Ухвалою суду від 10.03.2016 у ПАТ «КБ «Надра» було витребувано докази по справі, а саме належним чином засвідченні документи на підтвердження ознайомлення ОСОБА_2 з умовами обслуговування та тарифами кредитних карток Visa Classic, MasterCard Mass MasterCard Lady's «45 днів кредиту без відсотків».

На виконання вимог ухвали суду ПАТ «КБ «Надра» було надано належним чином засвідчені копії документів на підтвердження ознайомлення ОСОБА_2 з умовами обслуговування та тарифами кредитних карток Visa Classic, MasterCard Mass MasterCard Lady's «45 днів кредиту без відсотків» (а.с.62-64, 66-68, т.2).

Проте, як встановлено з наданих до матеріалів справи умов обслуговування та тарифів кредитних карток Visa Classic, MasterCard Mass MasterCard Lady's «45 днів кредиту без відсотків», підпис позивача міститься лише на останніх сторінках таких умов, які не містять інформації про порядок та розмір нарахування пені/штрафу та інфляційної складової за користування кредитними картками виданими ПАТ «КБ «Надра».

Будь-яких інших доказів на підтвердження ознайомлення позивача саме з умовами нарахування пені/штрафу та інфляційної складової за користування кредитними картками до матеріалів справи не надано.

У зв'язку з відсутністю доказів ознайомлення позивача з умовами нарахування пені/штрафу та інфляційної складової за користування кредитними картками, суд вважає, що така прощена заборгованість не може вважатись додатковим благом та не підлягає включенню до річної декларації.

Вказана позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною в постанові від 11.03.2015 по справі №6-16цс15.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем було отримано дохід у вигляді додаткових благ, що складаються з сум анульованого кредитором боргу на суму 2270,72 грн., а також, що позивач був належним чином повідомлений відповідно до приписів ПК України про таку ануляцію та необхідність сплатити відповідні податкові зобов'язання.

За таких обставин, суд вважає доведеним порушення позивачем пп.«д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (стосовно отриманого додаткового блага на суму 2270,72 грн.), та зазначає про обґрунтованість висновків контролюючого органу.

Статтею 168 ПК України врегульований порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.

Так, відповідно до пп.168.1.3 п.168.1 згаданої статті якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

За приписами п.179.1 ст.179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем не включено до загального річного оподатковуваного доходу за 2013 рік суму доходу отриманого у вигляді додаткового блага в розмірі 2270,72 грн.

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Згідно з приписами п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 425,76 грн., в т.ч. за основним платежем 340,61 грн. та 85,15 грн. - штрафні санкції.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з абз.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент звернення з адміністративним позовом до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» встановлено на 2014 рік мінімальну заробітку плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218,00 грн.

Враховуючи, що розмір майнових вимог позивача становить 2190,56 грн., загальна сума судового збору за подання даного адміністративного позову становить 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - 1827,00 грн.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги на суму 1764,81 грн., сума належних до сплати судових витрат розподіляється наступним чином: з позивача - 365,40 грн., з відповідача - 1461,60 грн.

З урахуванням того, що при зверненні з адміністративним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 182,70 грн., стягненню з позивача підлягає решта судового збору в розмірі 182,70 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 28.10.2014 №0027591702 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1764,81 грн., в т.ч. за основним платежем 1411,84 грн. та штрафні санкції - 352,96 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь спеціального фонду Державного бюджету України суму несплаченого судового збору в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області до спеціального фонду Державного бюджету України суму несплаченого судового збору в розмірі 1461,60 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят одна гривня 60 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко