Ухвала суду № 57369452, 19.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 року м. Київ К/800/36632/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Лосєва А.М.,

при секретарі: Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області та Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року

у справі №823/1719/13-а

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Пальмірський цукровий завод»

(надалі - ТДВ «Пальмірський цукровий завод»)

до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі - Золотоніська ОДПІ),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (надалі - ДПІ у м.Полтаві, ТОВ «Кернел-Трейд»)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У травні 2013 року позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень Золотоніської ОДПІ від 14.01.2013р. №20/0000112301, №22/0000012301, №19/2200.

Справа судами розглядалась неодноразово.

За насідками останнього перегляду, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Золотоніська ОДПІ та ДПІ у м. Полтаві звернулися із касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, поставлено питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТДВ «Пальмірський цукровий завод» зазначає, що рішення суду другої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом апеляційної інстанції надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача, відповідача та ТОВ «Кернел-Трейд», перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Золотоніською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТДВ «Пальмірський цукровий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 30.09.2012р. та дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за жовтень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.12.2012р. №1737/2200/00373497, в якому відображено порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.4 ст.184 Податкового кодексу України, пп.4.6.3, п.п.4.6.6 п.4.6 Порядку заповнення податкової декларації, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у період березень 2012 року, квітень 2012 року та жовтень 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки Золотоніською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.01.2013р. № 22/0000012301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із врахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Також Золотоніською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТДВ «Пальмірський цукровий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.12.2011р., про що складено акт від 29.12.2012р. №1747/2200/00373497

За наслідками цієї перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.189.4, п. 189.6 ст. 189, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за серпень 2010 року, жовтень 2010 року, за листопад 2010 року., лютий 2011 року, за березень 2011 року, травень-листопад 2011 року, та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки Золотоніською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.01.2013р № 20/0000112301, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із врахуванням штрафних (фінансових) санкцій, та №19/2200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

За результатами адміністративного оскарження вищевказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи не підтверджують в повному обсязі обставин здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим нарахування грошових зобов'язань податковим органом згідно спірних податкових повідомлень-рішень є правомірним.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України).

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.3 цієї ж статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.201.10 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Для підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Виходячи з наведених правових норм, можливо зробити висновок, що умовою виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є реальне виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.04.2011 року ТДВ «Пальмірський цукровий завод» уклало з ТОВ «Кернел-Трейд» договір № 1-ПСЗ-ОС на поставку олії соняшникової (нерафінованої) в кількості 9000 метричних тон з терміном поставки з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року.

Додатковою угодою від 30.09.2011 року №1 термін поставки продовжено до 31.12.2011 року. Додатковою угодою від 14.10.2011 року № 2 обсяг поставки збільшено до 17000 метричних тон, термін поставки встановлено з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року; загальну вартість товару визначено додатковою угодою до договору від 27.06.2012 року № 3 з терміном поставки з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року.

ТДВ «Пальмірський цукровий завод» податок на додану вартість з вартості придбаної олії соняшникової нерафінованої включено до складу податкового кредиту червня 2012 року, жовтня 2012 року, при перерахуванні попередньої оплати - до складу податкового кредиту червня 2011 року, серпня 2011 року, жовтня 2011 року.

07.10.2011 року ТДВ «Пальмірський цукровий завод» уклало з компанією Іnеrсо Тrаde S.А. (Швейцарія) контракт №1112-PSP-І-1 на поставку олії соняшникової (нерафінованої) в кількості 17000 метричних тон. Термін поставки за контрактом встановлено з 25.10.2011 року до 30.06.2012 року.

Угодою від 17.02.2012 №1 про внесення змін до Контракту від 07.10.2011 року №1112-PSP-І-1 було збільшено загальну вартість за контрактом та термін поставки - з 01.06.2012 року до 31.12.2012 року.

Вказаний контракт та угода були зареєстровані на Аграрній біржі згідно із зовнішньоекономічним біржовим контрактом про експорт від 08.11.2011 року № 435/16 ЗЕ та додатковим договором від 23.05.2012 року №1 до зовнішньоекономічного біржового контракту про експорт від 08.11.2011 року № 435/16 ЗЕ.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ Кернел-Трейд» (постачальник) передав, а ТДВ «Пальмірський цукровий завод» (покупець) прийняв у власність товар - олію соняшникову нерафіновану - згідно видаткових накладних № РН83544 від 15.08.2012 року у кількості 3000 та №РН84490 від 07.09.2012 року.

Факт передачі товару та участі посадових осіб у здійсненні господарської операції за місцем його знаходження: м. Миколаїв, вул.. Айвазовського, 23/1, база наливних вантажів №2 ТОВ «Ойлтранстермінал», засвідчують також акти приймання-передачі б/н від 15.08.2012 року та 07.09.2012 року, накази на відрядження, авансові звіти директора ДВ «Пальмірський цукровий завод» ОСОБА_1, водія ОСОБА_2, подорожні листи.

Отриманий від TOB «Кернел-Трейд» товар в подальшому позивачем було експортовано згідно умов контракту від 07.10.2011 року за №1112-PSP-I-1 - компанії InercoTrade S.A. (Швейцарія), про що свідчить ВМД від 20.08.12 року №504020000/2012/001480 на олію соняшникову нерафіновану, неочищену (сиру) пресовану, для виробництва продуктів харчування, наливом - 3000 МТ та ВМД від 18.09.12 року №504020000/2012/001654 на олію соняшникову нерафіновану. неочищену (сиру) пресовану, для виробництва продуктів харчування, наливом - 12000 МТ.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечувалося в судовому засіданні представником відповідача, що вказаний товар перетнув митний кордон України. Доказів про притягнення до відповідальності працівників митниці відповідачем не було надано.

На валютний рахунок продавця - ТДВ «Пальмірський цукровий завод» від покупця-компанії InercoTradeS.А. (Швейцарія) за період з 07.10.2011 року по 30.09.2012 року отримано часткову оплату за експортований товар, а 05.02.2013 року компанія InercoTrade S.А. (Швейцарія) повністю розрахувалася за отриманий товар, що повністю відповідає умовам контракту.

Крім того, для виконання умов контракту з компанією InercoTradeS.А. (Швейцарія), ТДВ «Пальмірський цукровий завод» було заздалегідь проведено всі необхідні процедури щодо забезпечення своєчасного відвантаження товару в порту м. Миколаїв. Зокрема, укладено угоди на надання брокерських послуг та транспортно-експедиційних послуг з TOB «Ойлтранстермінал» (м. Миколаїв), а також на надання сюрвейєрських послуг - з TOB «Др.Бушмеєр Україна», копії яких наявні в матеріалах справи.

Факт надання послуг підтверджено актами виконаних робіт, податковими накладними, скріплено підписами посадових осіб та печатками суб'єктів господарювання. Підприємство повністю розрахувалося з контрагентами безготівковими грошовими коштами за надані послуги.

Податковим органом, в свою чергу, не наведено переконливих доводів та не подано належних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

В обґрунтування відсутності факту виконання спірної господарської операції відповідач посилається на те, що придбання та реалізація на експорт олії соняшникової та здійснювалися фактично однією особою директором ТДВ «Пальмірський цукровий завод» ОСОБА_1, а також відсутністю у позивача виробничих потужностей для її здійснення.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції такі доводи обґрунтовано відхилено, оскільки відповідно до статуту підприємства директор є одноособовим виконавчим органом, уповноваженим на укладення та підписання угод, договорів, контрактів тощо. Придбана продукція зберігалась не у позивача, а в орендованих резервуарах спеціально призначених для зберігання такої продукції, яка було в подальшому реалізована.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що фактичні обставини справи у сукупності об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом і правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість з урахуванням первинних бухгалтерських документів, які виписані відповідно до положень податкового законодавства.

При цьому, формальні неточності в первинних документах не можуть свідчити про безтоварність укладених правочинів. Натомість оцінка здійсненим господарським операціям повинна даватись на підставі комплексного всебічного аналізу матеріалів справи та фактичних обставин, що і було належним чином враховано судом апеляційної інстанцій.

Слід зазначити, що відповідачем не було надано обвинувального вироку чи іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи щодо посадових осіб позивача. При цьому, кримінальне провадження відносно ТОВ «Кернел-Трейд» стосовно цих самих правовідносин не відкривалося.

Судом апеляційної інстанції правомірно враховано, що згідно зі ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Положеннями ст.43 та ст.44 Господарського кодексу України встановлена свобода підприємницької діяльності, зокрема: право комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Крім того, між ТДВ «Пальмірський цукровий завод» та ТОВ «Мітекс» укладено договір від 05.07.2011 №050711 на постачання запасних частин.

На підтвердження виконання цієї господарської операції позивачем було надано перевіряючим, а також суду, всі первинні документи, зокрема, договір, податкову накладну, платіжне доручення, копію листа Книги довіреностей, що підтверджують факт придбання підприємством Муфт ЕТМ у кількості 7 шт. у TOB «Мітекс», що сукупно дають можливість ідентифікувати осіб, що брали участь у її здійсненні та документальному оформленні.

Відповідачем, в свою чергу, не наведено переконливих доводів, що спростовують факти здійснення господарської діяльності, засвідчені наведеними документами. Фактично відповідач послався на обставини, викладених в довідках та актах перевірки, складених контролюючими органами, які містять протилежні висновки щодо реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Мітекс».

Відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. При цьому, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. Документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

В свою чергу, відповідачем не було доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.

На момент здійснення господарських операцій, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Касаційні скарги Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області та Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ А.М.Лосєв