Ухвала суду № 57369205, 19.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 квітня 2016 року м. Київ К/800/9803/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про скасування наказу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив суд скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України №822 від 26.07.2004 року «Про затвердження Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду позовну заяву суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач є суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює діяльність щодо міжнародного перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом впродовж 20 років та після прийняття оскаржуваного наказу №822 від 26.07.2004 в нього постійно виникали питання щодо роз'яснення тих чи інших аспектів стосовно перевезень небезпечного вантажу автомобільним транспортом.

Сам позивач не заперечував, що про оскаржуваний наказ №822 він дізнався ще в 2004 році та постійно користувався ним в своїй підприємницькій діяльності.

Проте, до суду він звернувся лише у грудні 2015 року, тобто з пропускмо шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки, позивачем пропущено строк на звернення до суду, а також не наведено обгрутованих пояснень причин пропуску строку звернення до суду, то відповідно до статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява була залишена без розгляду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, а справу направити до суду першої інстанції.

В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що суб'єкт підприємницької діяльності, який після набрання законної сили наказу Міністерства внутрішніх справ України №822 від 26.07.2004, а саме строку шість місяців, вперше вирішив зайнятися перевезенням небезпечного вантажу автомобільним транспортом та дізнався за текстом наказу №822 від 26.07.2004 про порушення своїх прав та інтересів, завчасно позбавлен права на оскарження такого нормативно-правового акту.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми процесуального права.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про скасування наказу.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка