Ухвала суду № 57369193, 12.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 року м. Київ К/800/46741/15

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року

у справі №П/811/4136/14

за позовом ОСОБА_1

до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - Маловисківська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Маловисківської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 08.10.2014 року №00015222200.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення, яким відмовити в позові.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 24.02.2012 року між Новоархангельською селищною радою Кіровоградської області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендна плата вноситься щомісячно, рівними частками, протягом 30 календарних днів за останнім днем календарного звітного місяця (а.с.33-37).

06.06.2012р. між Новоархангельською селищною радою Кіровоградської області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендна плата вноситься щомісячно, рівними частками, не пізніше 25 числа кожного місяця (а.с.8-13).

04.07.2013р. між Новоархангельською селищною радою Кіровоградської області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендна плата сплачується щомісячно, рівними частками,не пізніше 25 числа кожного місяця (а.с.19-23).

Позивачем протягом 2012-2014 років сплачувалась орендна плата відповідно до укладених договорів, що не заперечувалось відповідачем.

Станом на 01.01.2013 року переплата становила 38797,56грн., на 01.01.2014 року 38602,63 грн., на 01.01.2015 року - 38363,85 грн.

Маловисківською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області складено акт про порушення податкового законодавства №000102/11-10-22/НОМЕР_1 від 08.10.2014 року, в якому зазначено про порушення позивачем п.287.5 с.287 Податкового кодексу України у зв'язку з порушенням терміну сплати плати за землю.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2014 року №00015222200 згідно з яким визначено штраф в розмірі 9840,29 грн.

Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив наступного.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 276.5 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем не надано доказів щодо прийняття податкового повідомлення-рішення про нарахування позивачу зобов'язання з плати за землю та його вручення.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність порушенням позивачем вимог пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували порушення позивачем строків сплати орендної плати. При цьому, в матеріалах справи наявний лист Маловисківської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 28.10.2014 року №1778, наданий на звернення позивача щодо обґрунтування розрахунку штрафних санкцій за актом №000102/11-10-22/НОМЕР_1 від 08.10.2014 року, який не містить підтверджень порушень, визначених актом перевірки.

В той же час, позивачем надано розрахунки, які підтверджують факт своєчасності сплати ним орендної плати (а.с.80).

Враховуючи викладене, з урахуванням приписів ч.2 ст.71 КАС України, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновком судів попередніх судових інстанцій, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, не навів належних доказів на підтвердження обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.01.2016р. відстрочено до ухвалення судового рішення по справі, сума несплаченого судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області судовий збір в сумі 2192,40 грн. (дві тисячі сто дев'яносто дві грн. 40 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун