Постанова № 57368831, 07.04.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

07 квітня 2016 року Справа № 814/200/16

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

доБаштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (Новобузьке відділення), вул. Гагаріна, 7, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55600 проскасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2014 р. №0000521700, від 30.04.2014 р. №0000531700, від 28.10.2015 р. №0009391700, від 28.10.2015 р. №0009401700,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2014 року № 0000521700, №0000531700, від 28.10.2015 № 0009391700, № 0009401700.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що не допускав порушення норм Податкового Кодексу України, всі первинні документи, що підтверджують придбання ПММ, надавались при перевірці, тому податкові повідомлення-рішення від 30.04.2014, 28.10.2015 року необхідно скасувати.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у позові, оскільки позивачу правомірно донараховані грошові зобов'язання, на підставі порушень, зазначених порушеннях зазначених в акті перевірки.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. На підставі ч.6 ст.128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи суд дійшов висновку:

Актом від 22.04.2014 року № 5/17/2353305631 « Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 встановлені порушення п.187.1 ст.187,п.185.1 ст.185 та п.188.1 ст.188 ПК України в частині заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 9 498,20 грн. за 2013 від реалізації сільгосппродукції власного виробництва ( ячмінь, пшениця озима) на суму 47 491 грн., перевіркою не підтверджено та не включено до складу валових витрат вартість придбаних запчастин та паливно-мастильних матеріалів за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 на суму 1 370140 грн. п.167.1,ст.167, п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України в результаті чого встановлено податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період на суму 234765 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.04.2014:

- № 0000521700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 234 765 грн. та 58 691 грн. штрафні санкції.

- № 0000531700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 9499 грн. та 2375 грн. штрафні санкції.

За наслідками адміністративного оскарження позивачу були донараховані грошові зобов'язання, а саме податкове повідомлення -рішення № 0009391700 від 28.10.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2374,50 грн. штрафних санкцій, податкове повідомлення-рішення № 0009401700 від 28.10.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1694,74 грн. та 59538,87 грн. штрафні санкції.

Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу від провадження діяльності у 2012-2013 р.р. встановлено, що ОСОБА_1 порушено п.177.1 ст.177 ПК України в частині не включення до складу валового доходу фізичної особи-підприємця в декларації про доходи за 2013 рік на суму 47491грн., а саме від реалізації ячменю власного виробництва врожаю 2013 в кількості 4,57 т на суму 6443 грн. та реалізації пшениці озимої власного виробництва врожаю 2013 в кількості 29,32 т на суму 41048грн. Розрахунок проведено згідно даних сільської ради, тому встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 на загальну суму 9498 грн. від реалізації продукції власного виробництва за 2013 рік (ячмінь озимий, пшениця озима).

На перевірку були надані первинні документи на придбання запасних частин до автотранспорту, проходження технічного огляду, товарні чеки на придбання паливно-мастильних матеріалів, акти виконаних робіт.

Перевіркою не зараховані витрати позивача, які пов'язані з використанням транспортного засобу на суму 1297037 грн. На перевірку надані товарні чеки на придбання паливно-мастильних матеріалів за готів ку на суму 73103 грн, на яких відсутні реквізити власника, що не дає можливість ідентифікувати платника податку. Не надані для перевірки ТТН на придбання товару, фіскально-розрахункові чеки на оплату товару та лімітно-заборні картки. Таким чином перевіркою не зараховано до складу витрат на суму 73 103 грн. на придбання ПММ. В результаті перевірки не підтверджено та не включено до складу валових витрат вартість придбаних запчастин та придбання паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 1 370 140 грн.

Відповідно до п.185.1 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.(п.187.1 ПК України).

Згідно з п.188.1 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

Матеріали справи містять заперечення на акт перевірки від 22.04.2014 року, в яких зазначено, що на 2013 рік позивачем було посіяно озимі зернові, які на момент перевірки не були реалізовані та перебували на складі, а саме ячмінь озимий 4,6 т та пшениця озима у кількості 29,5 т.

Відповідач на підставі довідки Миколаївської сільської ради №173 від 16.04.2015 року донараховав позивачу зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9499 грн. та 2375грн. штрафні санкції (податкове повідомлення-рішення від 30.04.2014 року) та потім донарахував штрафні санкції в сумі 2374,50 грн. до суми 50% від основного зобов'язання податковим повідомленням-рішенням від 28.10.2015 року . У довідці зазначено, що позивач у 2013 згідно угод використовував 12,85 га. Засівав 11,15 га озимої пшениці, 1,7 га озимого ячменя. Але ця довідка не містить даних, скільки було зібрано пшениці та ячменю. Також відповідач не зазначив, на підставі яких первинних документів відповідач донарахував позивачу зобов'язання з податку на додану вартість, на підставі яких документів встановив, що пшениця та ячмінь були реалізовані за 47 491 грн., тому податкові повідомлення-рішення про донарахування зобов'язання з податку на додану вартість належить скасувати.

Згідно ст.177 ПК України ( в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом ( виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього кодексу.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Відповідач донарахував позивачу податок з доходів фізичних осіб від 30.04.2014 року та 28.05.2015 року, оскільки витрати на придбання запчастин та ПММ не відносяться до витрат операційної діяльності та не можуть відноситись позивачем до витрат, надані товарні чеки на придбання ПММ не містять реквізитів власника, ТТН, фіскально-розрахункові чеки на оплату товару, лімітно-заборні картки.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців свідчить, що основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур та вантажний автомобільний транспорт.

Позивач надав суду видаткові накладні, ТТН, акти на списання, подорожні листи, фіскальні чеки на придбання палива.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ПММ придбавались за готівку власними транспортними засобами, для того, щоб заправити автотранспорт. Лімітно-заборні картки ним не складались.

До витрат операційної діяльності відповідно до п.138.1 ПК України відноситься п.138.8.5 загальновиробничі витрати, до складу яких включаються г) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт.

Таким чином витрати на придбання запчастин ( це ремонт) та дизпалива ( це експлуатація транспортних засобів) відносіться до витрат операційної діяльності та правомірно позивачем віднесено на витрати.

Відповідач не надав суду розрахунок податкового повідомлення-рішення, з яких підстав ПММ та витрати на придбання запчастин не можуть відноситись до витрат позивача, тому податкові повідомлення рішення від 30.04.2014 та 28.10.2015 про донарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб належить скасувати.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.94 КАС України.

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.04.2014.р № 0000521700, від 30.04.2014 р. №0000531700, від 28.10.2015 р. №0009391700, від 28.10.2015 р. №0009401700.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 коп), сплачений платіжним дорученням № 726 від 01.02.2016 року, судовий збір у сумі 488 грн. (чотириста вісімдесят вісім гривень), сплачений платіжним дорученням № 729 від 05.11.2015 року, судовий збір у сумі 148,08 грн. (сто сорок вісім гривень 08 коп.), сплачений платіжним дорученням № 732 від 23.11.2015 року, судовий збір у сумі 2934,56 грн. (дві тисячі дев'ятсот тридцять чотири гривні 56 коп.), сплачений платіжним дорученням № 727 від 01.02.2016 року за рахунок бюджетних асигнувань Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко