Постанова № 57368364, 20.04.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2016 р.Справа №914/3763/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.

Суддів:Мельник Г.І.

ОСОБА_1

при секретарі Куцик-Трускавецькій О.Б.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, с.Солонка Пустомитівський район Львівської області

на рішення господарського суду Львівської області від 18.11.2014р. (суддя Щигельська О.І.)

у справі №914/3763/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ, м.Львів

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛОРДРУКПОСТАЧ, м.Львів

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Колор Спектр, с.Муроване Пустомитівського району Львівської області

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгова компанія Еврика, м.Львів

до відповідача 4: Приватного підприємства Дизайн Полідрук, с.Чишки Пустомитівського району Львівської області

до відповідача 5: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРМЄГУН, м.Київ

про стягнення заборгованості в сумі 538 181,14грн.

за участю представників сторін:

від апелянта:ОСОБА_3 згідно свідоцтва №646 від 10.06.2008р.

від позивача: ОСОБА_4 по довіреності від 01.12.2015р.

від відповідача 1: не зявився

від відповідача 2: не зявився

від відповідача 3: не зявився

від відповідача 4: не зявився

від відповідача 5: ОСОБА_5 - ліквідатор (згідно постанови від 02.12.2015р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.11.2014р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ, м.Львів задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОРДРУКПОСТАЧ», м.Львів, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Колор Спектр», с.Муроване, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова компанія «Еврика», м.Львів, з Приватного підприємства «Дизайн Полідрук», с.Чишки, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРМЄГУН», м.Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ» м.Львів 538 181,14грн. основного боргу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОРДРУКПОСТАЧ», м.Львів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ», м.Львів 2 152,73грн. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Колор Спектр», с.Муроване на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ», м.Львів 2 152,73грн. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова компанія «Еврика», м.Львів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ», м.Львів 2 152,73грн. судового збору. Стягнуто з Приватного підприємства «Дизайн Полідрук», с.Чишки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ», м.Львів 2 152,73грн. судового збору. Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРМЄГУН», м.Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ», м.Львів 2 152,73грн. судового збору.

ОСОБА_2, с.Солонка Пустомитівський район Львівської області, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулась з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, винесене незаконно та при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи та просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача то відповідача 5 відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що він є засновником та учасником, який володіє 40% корпоративних прав відповідача 5 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРМЄГУН», м.Київ. Рішення суду є незаконним, оскільки, на думку апелянта, судом не досліджено природу виникнення спірних правовідносин та не встановлено фіктивності укладеного між сторонами договору поруки, в той час, як останній не було укладено на досягнення передбаченої договором мети. Одночасно, скаржник вказує на те, що директором вказаного вище товариства було укладено договір поруки, яким спричинено шкоду товариству, фактично знищуючи його, оскільки взяв на товариство, як на поручителя, борг, який основний боржник не мав наміри оплачувати. Відтак, апелянт вважає, що вказаними діями директора товариства завдано шкоди його інтересам як засновнику та учаснику, порушено його корпоративні права та інтереси, а також завдано перешкод для досягнення цілей, на які було спрямоване створення товариства. Тому, апелянт просить суд задовольнити вимоги апеляційної скарги, скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача то відповідача 5.

У судових засіданнях 25.01.2016р., 30.03.2016р. представник апелянта підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі. Просив її задовольнити та скасувати рішення господарського суду.

Ліквідатор відповідача 5 обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні усно заперечив на апеляційну скаргу. Вважає рішення суду законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Представник позивача у судове засідання 20.04.2016р. зявився, проте обґрунтованого відзиву на апеляційну не надав.

Відповідачі 1-4 у судові засідання не зявилися, хоча про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином, що підтверджують наявні у справі поштові повідомлення про вручення відповідних ухвал суду. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноважених представників суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст.22, 96 ГПК України, не скористались.

Відповідно ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Дослідивши докази матеріалів справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Львівської області, 30.09.2013р. між Приватним підприємством «ДП-Львів» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛОРДРУКПОСТАЧ» (покупець, відповідач-1) укладено договір поставки №09/2013-1 (далі по тексту договір), за яким постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти та своєчасно оплатити вартість товару - витратні матеріали для поліграфії (далі по тексту- товар та/або партія товару та/або продукція), на умовах визначених цим договором (п.1.1).

Вказаним договором визначено умови поставки. Зокрема, підтвердженням поставки є належно оформлена видаткова накладна (п.3.2), разом із кожною партією товару постачальник зобов'язаний надати покупцеві податкову та видаткову (товарну) накладні (п.3.3). Датою поставки/отримання партії товару вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником покупця. Видаткова накладна є основним документом, який підтверджує факт приймання-передачі поставленої партії товару постачальником покупцеві (п.3.4).

Відповідно до п.4.1 договору, ціна кожної окремої партії товару є договірною і встановлюється в національній валюті України і відображається у документах на товар.

Згідно з п.4.3 договору, розрахунки за товар можуть здійснюватись двома способами: у формі 100% попередньої оплати або шляхом відстрочення платежів на 30 календарних днів з дати поставки товару. Оплата товару здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в національній валюті України - гривні. Сторони мають право використовувати розрахунки векселями.

02.09.2014р. між Приватним підприємством «ДП-Львів» (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ» (цесіонарій, позивач) укладено договір про відступлення права вимоги, що спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, цедентом цесіонарієві права вимоги, належного цедентові, що виникло з договору №09/2013-1 від 30.09.2013р. та відповідних правовстановлюючих документів (накладних, податкових накладних), в межах яких цесіонарій стає кредитором товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОРДРУКПОСТАЧ» та всіх його поручителів, які поручились чи поручаться в майбутньому за виконання зобов'язань згаданого товариства по договору №09/2013-1 від 30.09.2013р. на загальну суму 16 193 781,88грн. (п.1).

За цим договором до цесіонарія переходить право вимагати (замість цедента) від боржника та інших юридичних осіб, які поручились за боржника, за виконання умов договору №09/2013-1 від 30.09.2013року, належного виконання обов'язків по виконанню умов згаданого договору в частині оплати (п.2).

10.09.2014р. між ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ» (кредитор за кожним із договорів, позивач) та ТОВ «ВП «Колор Спектр» (поручитель), ТОВ «Виробничо-торгова компанія «Еврика» (поручитель), ПП «Дизайн Полідрук» (поручитель) та ТОВ «ЗОРМЄГУН» (поручитель) укладено відповідні окремі договори поруки на забезпечення зобов'язання за договором поставки №09/2013-1 від 30.09.2013 року. У кожному із вказаних договорів поруки поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язку Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛОРДРУКПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 36501186), (далі по тексту - боржник) в частині повної оплати за переданий (поставлений) товар в межах договору поставки, передбаченим ст.2 цього договору. Під повною оплатою розуміється оплата (обов'язок оплати) по всіх видаткових накладних, на підставі яких був переданий товар в межах договору поставки станом на момент укладення даного договору, що складає 16 193 781,88грн. (п.1.1 кожного із договорів поруки). Під основним договором розуміють договір поставки №09/2013-1 від 30.09.2013р., укладений між ПП «ДП-Львів» та ТОВ «КОЛОРДРУКПОСТАЧ» (п.2.1 кожного із договорів поруки).

За результатами звіряння розрахунків і документів за товарами, поставленими згідно умов договору, встановлено, що сальдо на користь позивача складає 16 193 781,88грн., що відображено в підписаному та скріпленому печатками акті від 01.11.2014р. між ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ» та ТОВ «КОЛОРДРУКПОСТАЧ». Проте, позивачем заявлено до стягнення частину суми основної заборгованості у розмірі 538 181,14грн., що підтверджується видатковими накладними №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 від 01.10.2013р., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками. Вказаний товар відповідачем 1 не було оплачено.

Внаслідок чого, ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ» 17.09.2014р. звернулось до боржника та кожного із поручителів з вимогою про виконання грошового зобов'язання по сплаті заборгованості, що виникла на підставі поставленого товару в межах договору поставки на підставі вказаних вище накладних на суму 538 181,14грн., у строк, встановлений ст.530 ЦК України.

Зазначені вимоги отримано ТОВ «КОЛОРДРУКПОСТАЧ» та ТОВ «ВП «Колор Спектр» - 17.09.2014р., ТОВ «Виробничо-торгова компанія «Еврика» та ПП «Дизайн Полідрук» - 19.10.2014р., а ТОВ «ЗОРМЄГУН» - 25.09.2014р. Господарським судом встановлено, що зазначені вимоги залишено відповідачами без відповіді та задоволення.

Відповідно до п.1.2 кожного з договорів поруки, у випадку порушення боржником обов'язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Внаслідок чого позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення із відповідачів солідарно 538 181,14грн. заборгованості.

Оскаржуваним рішенням суду від 18.11.2014р. позовні вимоги позивача було задоволено повністю та стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 538 181,14грн. Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Львівської області щодо того, що заявлені позовні вимоги є доведеними позивачем та обґрунтованими належними засобами доказування, і відповідно до ст.ст.509, 512, 514, 530, 712 ЦК України та ст.ст.193, 265 ГК України підлягають задоволенню.

Одночасно, судом першої інстанції встановлено, що у відповідності до норм ЦК України між позивачем та відповідачами 2-5 було укладено договори поруки у забезпечення виконання відповідачем 1 свого зобовязання за основним договором поставки.

За своєю юридичною природою порука є договірним зобов'язанням, адже виникає на підставі договору.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст.554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст.543 ЦК України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, сутність солідарного обов'язку полягає в тому, що у випадку невиконання боржником грошового зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор має право вимагати виконання цього грошового зобов'язання одночасно як від боржника, так і від поручителя.

Апеляційний господарський суд переглядає рішення господарського суду, прийняте 18.11.2014р., відповідно і застосовує аналогічну практику ВГС України у спірних правовідносинах, яка існувала у 2014 році. Таким чином, судова колегія вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для солідарного стягнення з відповідачів 1-5 суми заборгованості.

Аналогічної правової позиції дійшов Вищий господарський суд України у своїх постановах від 18.11.2014р. у справі №5010/1134/2012-22/51, від 24.02.2014р. у справі №5010/1135/2012-8/18, від 17.03.2014р. у справі №5010/1136/2012-8/19.

Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає, що господарський суд Львівської області, дійшов вірного висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю МЕНЕДЖМЕНТ ТОРГ КОМПАНІ, м.Львів, і відповідно їх задоволення та стягнення солідарно з відповідачів 1-5 заборгованість у сумі 538 181,14грн.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

У відповідності до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи та твердження апелянта, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеними вище нормами законодавства, і всупереч норм ГПК України апелянтом не подано доказів, які б їх спростовували, а твердження, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

Зокрема, твердження апелянта стосовно того, що директор товариства відповідача 5 своїми неправомірними діями навмисно наніс шкоду товариству, фактично знищуючи його, оскільки взяв на товариство, як на поручителя, борг, який основний боржник не мав наміри оплачувати, є безпідставними аргументами скаржника, які не доведені належними засобами доказування в розумінні ст.ст.32, 33, 34 ГПК України. Викладені в апеляційній скарзі пояснення апелянта, що вказаними вище діями директора товариства завдано шкоди його інтересам як засновнику та учаснику, порушено його корпоративні права та інтереси, суду також не доведено, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором поставки, що забезпечено договорами поруки. Згідно зі статутом товариства відповідача 5, відповідних обмежень на укладення таких договорів директором немає, обмежень щодо сум, на які можуть бути укладені договори, також немає, відтак вказані твердження апелянта також не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення в суді апеляційної інстанції.

Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що укладені між сторонами по справі договори, як поставки, так і поруки є чинними і ніким не оскарженими на момент розгляду апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

Враховуючи викладене вище, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2, с.Солонка Пустомитівський район Львівської області залишаються без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 18.11.2014р. по справі №914/3763/14 без змін.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, с.Солонка Пустомитівський район Львівської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 18.11.2014р. по справі №914/3763/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Львівський апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Повний текст постанови складено 25.04.2016р.

Головуючий суддяБ.Д. Плотніцький

СуддіГ.І. Мельник

ОСОБА_1