Рішення № 57367663, 25.04.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2016 р. Справа № 918/213/16

за позовом Комунального автотранспортного підприємства 1728

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Автотранс - Захід"

про стягнення в сумі 7 048,70 грн.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, дов. від 05.01.2016 року

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2016 року Комунальне автотранспортне підприємство 1728 (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Автотранс - Захід" (відповідач) про стягнення в сумі 7 048,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

01.07.2012 року , 01.08.2012 року та 01.01.2014 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договори № 03178 про надання послуг з технічного обслуговування, стоянки автотранспортних засобів та передрейсового огляду водіїв (надалі-договори), за умовами яких виконавець зобов'язався надати послуги замовнику - стоянку та технічне обслуговування транспортних засобів та медичний огляд водіїв, а замовник зобов'язався прийняти роботи, оплатити їх вартість у порядку та на умовах, вказаних у цих договорах.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що стверджується актами надання послуг на загальну суму 19 438,70 грн.

Відповідач свої зобовязання з оплати виконаних робіт у повному обсязі не виконав, сплативши 13 110,00 грн., відтак за ним рахується заборгованість в розмірі 8 848,70 грн.

Крім того, 11.08.2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір реструктуризації боргу за послугу стоянки транспортних засобів, згідно з яким позивач розстрочив борг у сумі 8 848,70 грн. згідно з графіком погашення з 01.08.2015 року по 31.12.2015 року зі сплатою щомісячного платежу у сумі 1769,74 грн.

На виконання цього договору відповідачем сплачено лише 1 800,00 грн.

Відтак, сума боргу, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, складає 7 048,70 грн.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст.ст. 11-16, 525, 526, 625 ЦК України, ст. 175, 193, 216, 217 ГК України.

Ухвалою від 25.03.2016 року порушено провадження, справу призначено до розгляду на 04.04.2016 року.

Ухвалою суду від 04.04.2016 року розгляд справи відкладено на 11.04.2016 року.

Ухвалою суду від 11.04.2016 року розгляд справи відкладено на 25.04.2016 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2012 року, 01.08.2012 року та 01.01.2014 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договори № 03178 про надання послуг з технічного обслуговування, стоянки автотранспортних засобів та передрейсових оглядів водіїв (надалі-договори), за умовами яких виконавець зобов'язався надати послуги стоянки і технічного обслуговування транспортних засобів та медичний огляд водіїв в об'ємах та на умовах, вказаних у цих договорах, а замовник зобов'язався прийняти, оплатити їх вартість по їх виконанню у порядку та на умовах, вказаних у цих договорах (п.п. 1.1., 3.2. договорів).

Згідно з п. 5.1. договорів строк їх дії:

- договору № 03178 від 01.07.2012 року з 01.07.2012 року по 30.06.2013 року.

- договору № 03178-1 від 01.08.2012 року з 01.08.2012 року по 31.07.2013 року.

- договору № 03178 від 01.01.2014 року з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

Відповідно до останнього з договорів - договору № 03178 про надання послуг стоянки автотранспортних засобів від 01.01.2014 року (договір) - виконавець надає послуги замовнику із стоянки транспортних засобів, перелік яких визначений у п. 1.1. договору.

Обов'язки сторін визначено розділом 2 договору.

За. п. 1.2. договору замовник зобов'язується проводити оплату за надані послуги щомісячно.

Розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. Щомісячна вартість наданої послуги становить 800,00 грн. Замовник проводить оплату за надані послуги щомісячно не пізніше останнього дня розрахункового місяця згідно з журналом реєстрації заїзду - виїзду транспортного засобу (п.п. 2.1.-2.3. договору).

11.08.2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір реструктуризації боргу за послугу стоянки транспортних засобів, згідно з яким позивач розстрочив борг у сумі 8 848,70 грн, що виник за договором № 03178 про надання послуг стоянки автотранспортних засобів від 01.01.2014 року, згідно з графіком погашення з 01.08.2015 року по 31.12.2015 року зі сплатою щомісячного платежу у сумі 1 769,74 грн.

На виконання цього договору відповідачем сплачено лише 1 800,00 грн, що стверджується карткою рахунку 361 (внесення готівки через касу позивача).

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 03178 про надання послуг стоянки автотранспортних засобів від 01.01.2014 року, яку останній просить стягнути в судовому порядку, складає 7 048,70 грн (8 848,70 грн - 1 800,00 грн).

02.10.2014 року, 06.02.2014 року 05.05.2015 року з метою врегулювання спору та погашення заборгованості позивач неодноразово направляв відповідачеві претензії, які останній залишив без відповіді та задоволення.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 7 048,70 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З наведеного вбачається, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань. Факт наявності заборгованості відповідача підтверджено обставинами справи та наданими доказами на їх підтвердження. Натомість, відповідач доказів виконання зобов'язань за договором суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Автотранс - Захід" (АДРЕСА_1, 33013, код ЄДРПОУ 38248042) на користь Комунального автотранспортного підприємства 1728 (вул. Курчатова, 22, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 03361833) 7 048,70 грн основного боргу та 1378,00 грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 25.04.2016 року.

Суддя Андрійчук О.В.