Рішення № 57366580, 23.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.16р. Справа № 904/1192/16

За позовом Публічного акціонерне товариства "Дельта Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал", м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1, с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинскього району Київської області

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про визнання договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015р. недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та скасування державної реєстрації припинення обтяжень

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Ніколайчук О.М., дов. № б/н від 23.03.16р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить:

1) визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 30.01.2015р., укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал";

2) застосувати до відносин сторін наслідки недійсності Договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015р.:

- шляхом визнання АТ "Дельта-Банк" стороною (кредитором) за Кредитним договором від 26.04.2007р. № 41/14/07-СП;

- шляхом визнання АТ "Дельта-Банк" стороною (кредитором) за Договором поруки від 26.04.2007р. №41/14/П14/07-СП;

- шляхом визнання АТ "Дельта-Банк" стороною (кредитором) за Договором поруки від 11.07.2007р. №41/14/П14.2/07-СП;

- шляхом визнання АТ "Дельта-Банк" стороною (кредитором) за Договором поруки від 11.10.2007р. № 41/14/2П14/07-СП;

- шляхом повернення на поточний рахунок ТОВ "ФК "Сіагал", розміщений у АТ "Дельта Банк" грошових коштів у розмірі 20 000 грн. 00 коп.;

3) скасувати державну реєстрацію припинення обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на користь АТ "Дельта банк" за Іпотечним договором № 41/14/І14/07-СП, посвідченим 26.04.2007р. приватним нотаріусом КМНО Занудіною О. І. за реєстровим № 998, а саме:

- записів про обтяження нерухомого майна іпотекою щодо домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння № 5246098, №5246102;

- записів про обтяження нерухомого майна забороною відчуження щодо домоволодіння АДРЕСА_2 та земельної ділянки, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння № 5246110, № 5246115;

4) зобов'язати ТОВ "ФК "Сіагал" повернути АТ "Дельта-Банк" оригінал договорів переданих на виконання Договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015р.

Справа розглядається за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 та Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір відступлення права вимоги віднесено до категорії нікчемних, оскільки за результатами перевірки комісією позивача виявлено, що при його укладанні та виконанні було допущено ряд порушень законодавства України та обмежень, встановлених Національним банком України.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2016р. за клопотанням позивача від 21.03.2016р. вирішено здійснювати розгляд справи у закритому судовому засіданні.

Відповідач явку свого повноважного представника у призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Господарський суд зазначає про наявність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження повідомлення відповідача про час й місце проведення призначених судових засідань та, зокрема, доказів на підтвердження ознайомлення представника ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал" з матеріалами справи, згідно заяви від 29.03.2016р. (а.с. 76, 104)

Крім того, ухвалою господарського суду від 05.04.2016р. задоволено клопотання представника ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал" від 05.04.2016р. та відкладений розгляд справи на 18.04.2016р.

Проте, у судове засідання 18.04.2016р. представник відповідача не з'явився та не надав витребувані судом документи. Про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судових засіданнях та вважає можливим розглянути справу без участі відповідача.

Представники третіх осіб у призначені судові засідання не з'явились.

Третя особа-2 надала письмові пояснення від 05.04.2016р. № 09-20/243-16, в яких просила суд прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі.

На адресу суду повернулися конверти з ухвалами, що направлялися за адресою третьої особи-1, із відмітками відділення потового зв'язку: „Повернуто за закінченням строку зберігання".

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За вказаних обставин, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб, оскільки про час та місце розгляду справи останні повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015р. № 150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 02.03.2015р. № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича - уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" (надалі - АТ "Дельта Банк", Банк).

Згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015р. № 71 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015р. № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015р. до 02.09.2015р. включно, а рішенням від 03.08.2015р. № 147 тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" продовжено до 02.10.2015р.

На виконання постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015р. № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Фондом гарантуванням вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015р. № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" згідно з якими відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк" строком з 05.10.2015р. по 04.10.2017р. призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Позивач стверджує, що 26.04.2007р. між ОСОБА_1 (позичальник) та ПАТ "Кредитпромбанк" укладено кредитний договір № 41/14/07-СП (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у сумі 198 000,00 доларів США, терміном погашення до 26.04.2015р. та зобов'язувався повернути Банку кредит і сплатити проценти за його користування у розмірі та порядку визначених Кредитним договором.

Виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором забезпечувалось:

- Іпотечним договором № 41/14/І14/07-СП, посвідченим 26.04.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І. за реєстровим № 998, згідно з яким у іпотеку були передані: домоволодіння АДРЕСА_2 та земельна ділянка, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння (далі - Іпотечний договір);

- Договором поруки від 26.04.2007р. № 41/14/П14/07-СП, укладеним з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1);

- Договором поруки від 11.07.2007р. № 41/14/П14.2/07-СП, укладеним з ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2);

- Договором поруки від 11.10.2007р. № 41/14/2П14/07-СП, укладеним із ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_3).

Договором купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г. за реєстровим № 1441, права вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" за Кредитним договором до ОСОБА_1 відступлено на користь АТ "Дельта Банк".

В подальшому, 30.01.2015р. між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал" укладено договір про відступлення права вимоги (надалі - Договір відступлення), відповідно до умов якого Банк відступив ТОВ ФК "Сіагал" належні йому майнові права за Кредитним договором та договорами поруки.

Станом на день укладення Договору відступлення сума заборгованості позичальника за Кредитним договором становила 201 558,63 доларів США, що станом на дату укладення Договору відступлення складало 3 215 734,10 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 188 645,86 доларів США (що станом на дату укладання договору за офіційним курсом НБУ складало 3 009 719,43 грн.), заборгованість за відсотками 12 912,77 доларів США (що станом на дату укладання договору відступлення за офіційним курсом НБУ складало 206 014,67 грн.).

За умовами п. 1.5 Договору відступлення, ціна відступлення прав вимоги за Кредитним договором становила 20 000,00 грн.

Згідно з актом прийому-передачі прав вимоги від 30.01.2015р. банк передав, а ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал" сплатив банку ціну відступлення в розмірі 20 000 грн.

Як зазначає позивач, у спорах, пов'язаних з виконанням неплатоспроможним банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації своїх зобов'язань перед кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними та цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

За результатами проведення перевірки щодо визначення Договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015р. в якості договору, який є нікчемним у розумінні ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (протокол від 28.09.2015р. № 75 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 67 від 11.03.2015), Договір відступлення права вимоги від 30.01.2015р., що укладений між АТ "Дельта Банк" та ТОВ ФК "Сіагал" віднесено до нікчемних у розумінні пунктів 1, 2, 3 та 7 ч. 3. ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Повідомленнями від 31.12.2015р. № № 4108, 4109, 4110, 4111, 4112 ТОВ ФК "Сіагал", гр. ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 повідомлені про нікчемність Договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015р., укладеного між АТ "Дельта Банк" та ТОВ ФК "Сіагал".

Позивач зауважує, що вищезазначений Договір про відступлення права вимоги від 30.01.2015р. віднесено до категорії нікчемних, оскільки за результатами перевірки виявлено, що при його укладанні та виконанні було допущено ряд порушень законодавства України та обмежень, встановлених Національним банком України, які полягають в наступному.

Пунктом. 1.5 Договору відступлення встановлено, що загальна сума за відступлення прав вимоги за Кредитним договором, яку ТОВ ФК "Сіагал" мала сплатити на користь Банку, становить 20 000,00 грн.

Всього, відповідно до умов Договору відступлення, Банк передав ТОВ ФК "Сіагал" права вимоги за Кредитним договором у сумі, яка у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ, складала 3 215 734,10 грн.

Оцінка справедливої вартості майнових прав Банку за Кредитним договором при укладенні Договору відступлення не проводилась.

Таким чином, Банк, уклавши Договір відступлення, здійснив відчуження майна (майнових прав), за ціною, значно нижчою від звичайної (оплата більше ніж на 99% відрізняється від вартості майнових прав), що прямо зазначено у п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину.

Крім того, внаслідок укладення Банком майже безоплатного правочину відступлення майнових прав за Кредитним договором, Банк втратив права на отримання грошових надходжень від позичальника в погашення його кредитної заборгованості на суму 3 215 734,10 грн., що не могло не вплинути на фінансовий стан Банку та його можливості виконувати власні зобов'язання перед вкладниками та кредиторами.

Отже, за укладеним Договором відступлення Банк, до дня визнання його неплатоспроможним, взяв на себе зобов'язання щодо відступлення прав вимоги за Кредитним договором, що також стало однією із причин неплатоспроможності Банку та неможливості виконання грошових зобов'язань перед кредиторами, що прямо зазначено у п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що наявні порушення ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки:

- здійснивши відступлення прав вимоги згідно Договору відступлення в розмірі, який (за офіційним курсом НБУ) складав 3 215 734,10 грн., за ціною 20 000,00 грн., яка більше ніж на 99% відрізняється від розміру (вартості) прав вимоги, Банк фактично відмовився від власних майнових вимог;

- за укладеним Договором відступлення Банк, до дня визнання його неплатоспроможним, взяв на себе зобов'язання щодо відступлення прав вимоги за Кредитним договором, що стало однією з причин його неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов'язань перед кредиторами.

Враховуючи вимоги ст.ст. 203, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України позивач просить суд:

1) визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 30.01.2015р., укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал";

2) застосувати до відносин сторін наслідки недійсності Договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015р.:

- шляхом визнання АТ "Дельта-Банк" стороною (кредитором) за Кредитним договором від 26.04.2007р. № 41/14/07-СП;

- шляхом визнання АТ "Дельта-Банк" стороною (кредитором) за Договором поруки від 26.04.2007р. №41/14/П14/07-СП;

- шляхом визнання АТ "Дельта-Банк" стороною (кредитором) за Договором поруки від 11.07.2007р. №41/14/П14.2/07-СП;

- шляхом визнання АТ "Дельта-Банк" стороною (кредитором) за Договором поруки від 11.10.2007р. № 41/14/2П14/07-СП;

- шляхом повернення на поточний рахунок ТОВ "ФК "Сіагал", розміщений у АТ "Дельта Банк" грошових коштів у розмірі 20 000 грн. 00 коп.;

3) скасувати державну реєстрацію припинення обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на користь АТ "Дельта банк" за Іпотечним договором № 41/14/І14/07-СП, посвідченим 26.04.2007р. приватним нотаріусом КМНО Занудіною О. І. за реєстровим № 998, а саме:

- записів про обтяження нерухомого майна іпотекою щодо домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння № 5246098, №5246102;

- записів про обтяження нерухомого майна забороною відчуження щодо домоволодіння АДРЕСА_2 та земельної ділянки, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння № 5246110, № 5246115;

4) зобов'язати ТОВ "ФК "Сіагал" повернути АТ "Дельта-Банк" оригінал договорів переданих на виконання Договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України ).

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статтею 512 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні може відбутися переданням ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013р. № 11 (надалі - постанова) визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Згідно п. 2.5 вказаної постанови правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

У зв'язку з цим господарським судам слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону

У відповідності із п. 2.5.2 постанови, за змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України) (п. 2.6 постанови)

За приписами п. 2.13 постанови вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК, бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе).

Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, господарський суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а має дати належну оцінку відповідним доводам позивача.

Так, за приписами ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

За встановлених обставин, суд вбачає наявність порушень ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" при укладанні спірного договору відступлення, що свідчить про його нікчемність.

Водночас, як встановлено судом та вбачається з наданої позивачем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 26.01.2016р. № 52100634, 06.02.2015р. до реєстрів внесено наступні записи:

- № 5246098, №5246102 про припинення обтяження нерухомого майна іпотекою щодо домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння;

- № 5246110, № 5246115 про припинення обтяження нерухомого майна забороною відчуження щодо домоволодіння АДРЕСА_2 та земельної ділянки, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння (а.с. 64-66).

При цьому, при укладенні іпотечного договору від 26.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І. за реєстровим № 998, відповідна державна реєстрація обтяжень була здійснена у Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження, що підтверджується самим текстом договору (п. 2.3) та вказаною вище довідкою.

Відповідно до ч. 5 ст. З Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про іпотеку» правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, зважаючи що нотаріально-посвідченого договору про відступлення прав та зобов'язань ні за Кредитним договором, ні за іпотечним договором не відбувалось, відсутні підстави для вилучення записів про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою та забороною відчуження.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 30.01.2015р., укладеного між банком та відповідачем, застосування наслідків недійсності спірного правочину та скасування записів про припинення державної реєстрації обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на користь АТ "Дельта банк" за іпотечним договором № 41/14/І14/07-СП, є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути АТ "Дельта-Банк" оригінал договорів, переданих на виконання Договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015р., суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач ухиляється від повернення зазначених оригіналів договорів позивачу, не надано доказів звернення до відповідача із відповідною вимогою, не наведено правового обґрунтування позовних вимог в цій частині, а тому вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним, укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал" договір про відступлення прав вимоги від 30.01.2015р.

Застосувати до відносин сторін наслідки недійсності договору про відступлення прав вимоги від 30.01.2015р.:

- шляхом визнання Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) стороною (кредитором) за Кредитним договором від 26.04.2007р. № 41/14/07-СП;

- шляхом визнання Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) стороною (кредитором) за Договором поруки від 26.04.2007р. №41/14/П14/07-СП;

- шляхом визнання Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) стороною (кредитором) за Договором поруки від 11.07.2007р. №41/14/П14.2/07-СП;

- шляхом визнання Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) стороною (кредитором) за Договором поруки від 11.10.2007р. № 41/14/2П14/07-СП;

- шляхом повернення на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал" (49064, м. Дніпропетровськ, проспект Сергія Нігояна, буд. 19, приміщення 2, код ЄДРПОУ 38836834), розміщений у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) грошових коштів у розмірі 20 000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч грн.. 00 коп.)

Скасувати державну реєстрацію припинення обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) за іпотечним договором № 41/14/І14/07-СП, посвідченим 26.04.2007р. приватним нотаріусом КМНО Занудіною О. І. за реєстровим № 998, а саме:

- записів про обтяження нерухомого майна іпотекою щодо домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння № 5246098, №5246102;

- записів про обтяження нерухомого майна забороною відчуження щодо домоволодіння АДРЕСА_2 та земельної ділянки, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння № 5246110, № 5246115.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал" (49064, м.Дніпропетровськ, проспект Сергія Нігояна, буд. 19, приміщення 2, код ЄДРПОУ 38836834) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) 4 134 грн. 00 коп. (чотири тисячі сто тридцять чотири грн. 00 коп.) витра по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено - 22.04.16р.