Рішення № 57366471, 22.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.04.16р. Справа № 904/1132/16

За позовом Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування", 49068, м. Дніпропетровськ, вул. Орбітальна, 13

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова Фабрика",49098, м. Дніпропетровськ, вул. Каспійська, 2

про стягнення 282 286,30 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 1101/2016/1 від 11.01.2016 року

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова Фабрика" про стягнення суми 282286,3 грн., з них: пеня - 263364,98 грн., відсотки - 18921,32 грн.; судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору про переведення боргу № 303 від 14.01.2015 року.

29.03.2016 року справа № 904/1132/16 по суті не розглядалась із-за відсутності сторін.

Відповідач мотивований відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 21.04.2016 року не з'явився.

Відповідача своєчасно та належним чином повідомлено про місце, час і дату розгляду справи № 904/1132/16, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 4909803277420.

18.04.2016 року до суду позивачем було подано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму в розмірі 91861,96 грн., з них: пеня у сумі 45 139,09 грн., 3% річних 18 847,12 грн., збитки від інфляції у сумі 27875,75 грн.

Позивач збільшив позовні вимоги стягненням інфляційних у сумі 27 875,75 грн. до початку розгляду справи по суті.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2014 року між Державним підприємством «Дніпропетровський науково - виробничий комплекс «Електровозобудування та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська Паперова фабрика» з іноземними інвестиціями було укладено договір № 34, предметом якого згідно п.1.1 виконавець проводить ремонтні роботи тепловозу марки ТГК2 у відповідності з переліком робіт, зазначеним у додатку № 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.3 договору, приймання тепловозу для проведення ремонтних робіт та приймання його після виконання робіт здійснюється комісійно представниками замовника і виконавця з оформленням відповідних актів приймання-передачі.

Згідно п.3.2. договору, оплата за ремонтні роботи тепловозу проводиться замовником за фактично виконані роботи протягом 90 календарних днів з дати підписання актів виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав прийняті по договору на себе зобовязання, що підтвердженням актами виконаних робіт (а.с. 38- 57).

14. 01.2015 року між Державним підприємством «Дніпропетровський науково - виробничий комплекс «Електровозобудування та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська паперова фабрика з іноземними інвестиціями», (Первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика» (Новий боржник),було укладено договір про переведення боргу № 303.

Згідно з умовами договору про переведення боргу Первісний боржник перевів на Нового боржника (Відповідач) борг в розмірі 902 781,90 грн. за договором № 34 від 01.08.2014 року, а Новий боржник (Відповідач) погодився виконати всі зобовязання, передбачені договором № 34 від 11.08.2014, в тому числі грошове зобовязання.

Відповідно до пункту 3.1. договору про переведення боргу відповідач (новий боржник) зобовязується виконати обовязок первісного боржника протягом 14 банківських днів з дня отримання відповідної вимоги від позивача. Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві від 01.04.2016 року відповідач підтвердив, що вимога кредитора була отримана їм 19.03.2015 року, тобто оплата відповідачем повинна була бути здійсненна до 08.04.2015 року.

Як було зясовано в судовому засіданні і підтверджено матеріалами справи, відповідач несвоєчасно сплатив суму основного боргу у розмірі 902 781,90 грн. за надані йому послуги, що підтверджується платіжними дорученнями № 6203 від 18.12.2015 року на суму 278 464, 69 грн., № 6197 від 18.12.2015 року на суму 624 317, 21 грн., № 6206 від 21.12.2015 року на суму 16 903, 25 грн. (а.с.35-37).

Відповідно до п.5.2. договору, за несвоєчасне виконання замовником розрахунків, останній сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановлений в той період, за весь період прострочки.

Однак, загальна сума пені за невиконання зобовязань не може перевищувати 5% вартості таких зобовязань.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» «Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня».

Відповідно до статті 611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 45 139,09 грн. за період з 08.04.2015 року по 08.10.2015 року, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань передбачено: сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних у сумі 18 847,12 грн. за період з 08.04.2015 року по 18.12.2015 року, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 27875,75 грн. за період з травня 2015 року по вересень 2015 року, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

18.04.2016 року до суду від позивача надійшла заява про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій позивач просить повернути надлишково сплачений судовий збір. Заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного: відповідно до п.3.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду №18 від 26.12. 2011 року на заяву про зменшення позовних вимог, за приписами п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір, переплачена ним сума судового збору у розмірі 1 377,93 грн. підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Паперова фабрика ( 49098, м. Дніпропетровськ, вул. Каспійська, 2, код ЄДРПОУ 39265179) на користь Державного підприємства „Дніпропетровський науково-виробничий комплекс „Електровозобудування ( 49068, м. Дніпропетровськ, вул. Орбітальна, 13, код ЄДРПОУ 32495626) 45 139 (сорок пять тисяч сто тридцять девять) грн. 09 коп. пені, 18 847 (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 12 коп. 3% річних, 27 875 (двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят пять) грн. 75 коп. збитки від інфляції, 2 856 (дві тисячі вісімсот пятдесят шість) грн. 36 коп. судового збору, про що видати наказ.

3. Повернути Державному підприємству „Дніпропетровський науково-виробничий комплекс „Електровозобудування ( 49068, м. Дніпропетровськ, вул. Орбітальна, 13, код ЄДРПОУ 32495626) з Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, рахунок 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області) 1 377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн. 93 коп. - судового збору, сплаченого за подання позовної заяви згідно платіжного доручення № 303 від 01.02.2016 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 25.04.2016 р.

Суддя ОСОБА_2