Рішення № 5736448, 30.07.2009, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 2-221/2009

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2009 року місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді Березовського О.Д.,

при секретарі Швачко О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору купівлі продажу від 26.09.2007 року та переведення прав і обовязків покупця у договорі купівлі продажу частини будинку від 26.09.2007 року, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 11 червня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору купівлі продажу від 26.09.2007 року та переведення прав і обовязків покупця у договорі купівлі продажу частини будинку від 26.09.2007 року відмовлено.

Натомість суд при ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову не вирішив питання про судові витрати у справі відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не заперечувала щодо ухвалення додаткового рішення у справі в частині судових витрат та зобовязалась доплатити судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Городнянського районного нотаріального округу Сова В.Ф. в судове засідання не зявились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. Відповідно до ч. 3 ст. 220 ЦПК України присутність в судовому засіданні сторін не є обовязковою.

Суд, зясувавши думку позивача з приводу ухвалення додаткового рішення у справі, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність ухвалення у справі додаткового рішення для вирішення питання про судові витрати.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати. Пункт 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України передбачає, що в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору між сторонами являється майновий спір про право власності на частину будинку, вартість якої визначена в оспорюваному договорі в розмірі 15202 грн. ( а.с. 16-19 ). Натомість позивач ОСОБА_1 при подачі позовної заяви майнового характеру сплатила судовий збір ( державне мито ) в розмірі 8, 50 грн., а витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7, 50 грн. ( а.с. 1-2 ), посилаючись при цьому на те, що їй не відомо вартість спірної частини будинку по укладеному між відповідачами договору і вона не має інформації про точну ціну позову та необхідну для сплати суму держмита.

Слід зазначити, що розмір судового збору ( державного мита ) із позовних заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що визначено положеннями Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року № 7-93. Розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у справах позовного провадження з розгляду спору майнового характеру складає 30 грн., що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів».

Таким чином, позивачем ОСОБА_1 не доплачено судовий збір ( державне мито ) в розмірі 143, 52 грн. ( 152, 02 грн. 8, 50 грн. ) та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 22, 50 грн. ( 30 грн.. 7, 50 грн. ).

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦПК України якщо на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Враховуючи вищевикладене, з позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню недоплачені нею судові витрати, а саме судовий збір ( державне мито ) в розмірі 143, 52 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 22, 50 грн..

На підставі викладеного, керуючись Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року № 7-93, постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів», ст. 80, п. 6 ст. 214, п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Доповнити рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 11 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору купівлі продажу від 26.09.2007 року та переведення прав і обовязків покупця у договорі купівлі продажу частини будинку від 26.09.2007 року.

Стягнути з ОСОБА_1 143 грн. 52 грн. недоплаченого державного мита на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 22 грн. 50 коп. недоплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи для зарахування на рахунок № 31212259700101 держбюджету Городнянського району, код одержувача 21406290, ГУ ДКУ в Чернігівській області, МФО 853592.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя О.Д.Березовський