Рішення № 57364376, 18.04.2016, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4863/15-ц

Провадження № 2/577/47/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2016 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого Кущенка М.Ф.

при секретарі Олійник В.П.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу в сумі 9 тис. дол США,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача за дорученням ОСОБА_1 в судовому засіданні обгрунтовує уточнені вимоги тим, що влітку 2014р. ОСОБА_4 домовився із ОСОБА_5 про купівлю будинку в с. Шпотівці по вул. Набережній,4 Конотопського району і передав йому в рахунок цього договору 9000 дол. США. Оскільки у відповідача були готові не всі документи на вказаний будинок , то ОСОБА_5 запропонував оформити цю угоду в 2015р. Однак в послідуючому відповідач відмовився продавати будинок і 31.07.2015р. надав йому розписку згідно якої зобовязався повернути вказаний борг . Згідно вказаної розписки відповідач також взяв на себе зобовязання повернути йому кошти за автомобіль в сумі 6000 дол. США, якого він продав відповідачу, із яких відповідач повернув йому тільки 2150 дол. США. Намагаючись уникнути відповідальності відповідачем у розписці не зазначив особу позикодавця, однак підтвердженням боргу відповідача перед ним є те, що вказана розписка знаходиться у нього позивача по справі. Таким чином відповідач відповідно до положень ст. 1049 ЦК повинен повернути йому отриману позику. Бажаючи врегулювати питання мирним шляхом він неодноразово телефонував і зустрічався із відповідачем , але відповідач навідріз відмовився повернути кошти.

Посилається на ст.ст. 386,387,570, ч.2, 1046,1047,1049 ЦК і просить стягнути із відповідача вказану суму боргу та судові витрати по справі.

В ході розгляду справи представник позивача вимоги позову уточнила. Позовні вимоги про стягнення коштів за автомобіль США залишила без розгляду і просить стягнути борг за не отриманий будинок в сумі 9000 дол. США в гривневому еквіваленті. Щодо питання укладення домовленостей між її довірителем і відповідачем та ході їх виконання вона нічого пояснити не може. А позивач в судове засідання зявитися також не може так як проживає на території Росії і приїзд осіб чоловічої статі на територію України зараз проблематичний.

Відповідач на розгляд справи також не зявився, надав відповідні доручення своїм представникам

ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які пояснили суду , що відповідач вимог позову не визнає. В січні 2014р. між братом позивача ОСОБА_4 ОСОБА_6 і ОСОБА_5 відбулася домовленість про купівлю у відповідача його господарства в с. Шпотівці Конотопського району. Вони домовилися про ціну в 66 тис. грн. із яких ОСОБА_6 46 тис. грн. віддав відповідачу і повинен був доплатити ще 20 тис. грн. Але через деякий час ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_5 щоб той повернув 46 тис. грн., які необхідні йому були для вирішення своїх особистих проблем . І ОСОБА_5 за березень-квітень 2014р. повернув йому вказану суму. Потім ОСОБА_6 запропонував відповідачу придбати у нього автомобіль, той погодився за повернуті кошти. Потім цей автомобіль відповідач продав Самсоненку . А коли в червні 2015р. до села приїхав із Росії позивач, то між ним і його братом ОСОБА_6 виник спір. В ході цього позивач із своїми трьома друзями і братом виманюють відповідача до зупинки с. Лебедево Конотопського району і там починають його пресувати, приміняють фізичну силу та погрожують розправою. Під впливом цих погроз відповідач ОСОБА_5 змушений був написати вказану розписку про його борг перед позивачем. В цей день відповідач повернувся додому весь побитий біля часу ночі. Після цього його сімя була вся перелякана і звернулася до Конотопського відділення СБУ, оскільки двоюрідний брат ОСОБА_4 раніше працював начальником міліції в м. Конотопі, а потім був переведений на вищу посаду. ОСОБА_3 в ході однієї із зустрічей із позивачем ОСОБА_4 вихватила у нього боргову розписку батька і порвала її. Але ця компанія під примусом через деякий час заставила відповідача написати нову розписку. Просять в задоволенні вимог позову відмовити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що позивач є його братом, який живе в Росії, зараз на пенсії і хоче повернутися на батьківщину і купити хату в рідному селі. Вони спочатку домовлялися із іншим односельцем купити в нього хату за 120 тис. грн. А потім зявився ОСОБА_5 і запропонував купити у нього хату за 60 тис. грн. ОСОБА_5 по телефону переговорив з братом і брат вислав гроші матері, а мати віддала їх йому для купівлі вказаного будинку у відповідача. Брат із відповідачем домовилися, що зразу віддається 46 тис. грн. за хату, а потім 20 тис. після переоформлення. І він ОСОБА_5 зразу віддав 46 тис. грн., а через деякий час віддав 20 тис. грн. За отримані 46 тис. грн. відповідач написав розписку, а за 20 тис. такої розписки не писав, сказавши, що напише її брату і віддав йому документи на будинок. В звязку із цим він братову машину, яка ще значилася за іншою особою, і яка купувалась брату, поставив в гараж господарства, яке продавав відповідач і не заперечував щоб останній користувався нею. Коли влітку 2015р. брат приїхав в село, відповідач відмовився оформляти хату, пояснивши, що віддасть гроші назад. При цьому без їхнього дозволу продав братову машину. За цю машину відповідач віддав брату 46 тис. грн., а отримані кошти за будинок так і не повернув. Розписку про свої борги відповідач писав у їхньому будинку без будь-якого примусу. Борг на 9 тис. дол. був вирахуваний у звязку із тим, що брат на видані відповідачу кошти брав кредит і змушений був понести додаткові витрати на його погашення.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 пояснили суду, що перша є донькою відповідача , а другий зятем. Проживають окремо від батьків. 6.08.2015р. до них зателефонувала мати і повідомила що батько ОСОБА_5 повернувся додому біля часу ночі побитим. Коли вони зустрілися із ним, то він повідомив їм, що 5.08.2015р. його зустріли брати ОСОБА_4 і ще 3 незнайомі чоловіки, що були з ними і побили батька, вимагаючи повернення неіснуючого боргу 351 тис. грн. за будинок і 6 тис. дол. за автомобіль. 9.08.2015р. вони зустрілися із ОСОБА_4 вияснити причину такої поведінки і повідомили його, що повернули його брату гроші. А він сказав, що вони йому винні кошти із відсотками у вказаних сумах.

15.08.2015р. вони зустрілися із братом позивача ОСОБА_9 і повернули йому 46 тис. грн. за автомобіль, якого батько придбав у ОСОБА_6 і потім продав іншій особі.

Батьки дійсно хотіли продати хату в селі. Аванс за хату був даний ОСОБА_6 в сумі 46 тис. грн. Ніяких додаткових 20 тис. грн. їхньому батькові ніхто не давав. З його братом ОСОБА_4 ніяких стосунків у батька не було. Оскільки у братів ОСОБА_6 мались родинні звязки із керівником місцевої міліції, вони із заявою про неправомірні дії позивача і його брата звернулися до СБУ, але там захисту не знайшли і батько тепер змушений переховуватися на території Росії.

Судом було також вивчено матеріали перевірки , що робилася органом міліції, за заявою відповідача ОСОБА_5, де мається пояснення ОСОБА_4 від 22.08.2015р. Згідно вказаного пояснення він хотів купити будинок у відповідача в с. Шпотівці за 66 тис. грн. З цією метою він переслав 46 тис. грн. своєму брату ОСОБА_6, щоб той передав ОСОБА_5 Ще 20 тис. грн. він повинен був віддати ОСОБА_5 коли останній виїде із будинку. Коли він приїхав на Україну, то дізнався від брата, що відповідач з будинку не виїхав. Окрім того без дозволу його брата продав автомобіль позивача, який коштував 6 тис. дол США, за 46 тис. грн. щоб купити собі інший будинок. В звязку із цим він прийшов до ОСОБА_5 і запропонував повернути автомобіль і гроші, які його брат ОСОБА_6 передав йому в якості завдатку. Оскільки гроші на купівлю будинку він брав в кредит у банку і необхідно платити відсотки він це все підрахував і повідомив відповідачу, що той винен йому 351000 грн., так як продавати будинок відповідач відмовився. Разом із своїми знайомими він провів переговори із відповідачем по сплаті вказаної суми та вартості автомобіля. ОСОБА_5 погодився і знову пообіцяв повернути йому кошти. Ніхто ніякого тиску на нього не здійснював. 15.08.15р. ОСОБА_5 повернув йому 46 тис. грн. за автомобіль (Висновок № 4530 від 31.08.2015).Згідно пояснень ОСОБА_5 , в цьому ж висновку, брат позивача ОСОБА_6 запропонував купити в нього будинок за 66 тис. грн. із яких 46 грн. він віддасть зразу , а 20 тис. - при переоформленні документів на будинок. Цей будинок купувався за гроші позивача, який планував приїхати влітку 2015р. ОСОБА_9 віддав йому 46 тис грн., які відповідач потратив на свої потреби. А потім ОСОБА_6 декілька раз приходив до нього і позичав у нього кошти і став йому винним 62100 грн. Оскільки борг йому віддавати було нічим , то ОСОБА_6 віддав йому автомобіль Лада-Калина, який належав ОСОБА_4. І цей автомобіль він зразу ж продав за 46 тис. грн. 30.06. 2015р. з Росії приїхав позивач і поставив вимогу повернути автомобіль, якого він купив за 6 тис. дол. , а також кошти за непроданий будинок. Після цього позивач підрахував відсотки за користування грішми і вийшло 351 тис. грн. та 6 тис. дол США за автомобіль. Він відмовився від такого боргу. 05.08.2015р. в с. Лебедєве він зустрівся із позивачем з яким був його брат ОСОБА_6 і троє невідомих хлопців. В ході розмови він попросив почекати із поверненням вказаних коштів до 10.08.2015р. Вони погодились, але попередили про можливість розправи при неповерненні коштів. Про примінення до нього сили відповідач в цьому поясненні не згадує.

Вислухавши учасників розгляду справи , допитавши вказаних свідків та перевіривши її матеріали суд приходить до слідуючого висновку.

Позивач обгрунтовуючи свої вимоги посилається як на договір позики так і на положення про внесення авансу відповідачу за будинок.

Враховуючи розяснення п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав згідно яких посилання позивача у позовній заяві на норми права, які не підлягають застосуванню у даній справі, не є підставою для відмови в задоволенні предявленого позову , оскільки при вирішенні справи суд враховує підстави (обгрунтування ) та зміст позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватись належним чином згідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із вимогами ст. 598 ч.1, ст. 599 ЦК зобов"язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Зобов"язання припиняється виконанням , проведеним належним чином.

Судом встановлено, що між позивачем і ОСОБА_5 в 2014р. була досягнута домовленість про намір укласти договір купівлі- продажу будинку і сторона позивача передала відповідну суму коштів , як аванс для майбутньої купівлі житлового будинку, яке регулюється главою 54 ЦК. Стаття 570 ЦК визначає, що завдаток є грошова сума або нерухоме майно , що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобовязання і на забезпечення його виконання. Якщо інше не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком , вона вважається авансом. Поскільки договір купівлі-продажу будинку між сторонами не був укладений, то сума передана позивачем відповідачу за своєю природою є авансовим платежем. Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави , зобовязана повернути це майно. В судовому засіданні встановлено, що відповідач отримав від позивача відповідну суму за будинок, однак оформляти будинок на позивача відмовився. І зобовязався повернути позивачу його вартість в розмірі 9 тис. дол. до 10.08.2015р., про що написав відповідну розписку. (л.с.6). Вказана розписка не може бути спростована поясненнями свідків, оскільки відповідно до положень ст. 208ч.1п.3 ЦК в грошових зобовязаннях на суму більшу двадцяти розмірів неоподатковуваного мінімуму правочини вчиняються у письмовій формі, а згідно положень ст. 218 ч.1 ЦК свідчення свідків щодо такого правочину не мають правового значення. Сторона відповідача заперечуючи вказані вимоги представила розписку від 28.01.2014р., згідно якої відповідач одержав від ОСОБА_6 46 тис. грн. за хату і він ще повинен виплатити 20 тис. грн., однак вона не спростовує розписки, яка представлена суду позивачем і яка написана відповідачем 30.07.2015р., тобто пізніше попередньої розписки (л.с. 9,23). Відсутність вказівки на особу, кому ця розписка адресована, не спрстовує зобовязань, що визначені в ній. А кредитором по ній виступає та особа, яка її представляє. І згідно пояснень відповідача, даних ним правоохоронним органам, вказана розписка видавалася саме позивачу.

Згідно із положеннями ст. 214 ч.4 ЦК правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін. Відповідно до положень ст. 665 ЦК у разі відмови продавця передати товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу . А відповідно до положень ст. 693 ч.3 ЦК на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до положень ст. 536 ЦК від дня, коли товар мав бути переданий , до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно із положеннями ст. 623 ЦК боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові цим збитки, розмір яких доказується кредитором. Оскільки у представленій розписці сторони домовились щодо своїх заборгованостей один перед одним, представлення додаткових доказів не потребується так як сторона відповідача не прийняла ніяких мір щодо визнання вказаної розписки недійсною чи написання її відбулося поза волею відповідача, визнаючи, що вказана розписка була видана позивачу саме відповідачем. За клопотанням сторони відповідача була призначена відповідна почеркознавча експериза, однак відповідач фактично відмовився від її проведення. В звязку із цим суд приймає її як належний доказ , вона підтверджує борг відповідача перед позивачем в сумі 9 тис. дол. США і вона є правомірною у відповідності із положеннями ст. 204 ЦК.

Таким чином вказані вимоги позову підлягають задоволенню.

Станом на 18.04.2016р. офіційний курс НБУ встановлений в розмірі 25,47 грн. за 1 дол. США. (л.с.89 ). І таким чином борг відповідача еквівалентний 229230 грн.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено судове рішення , суд присуджує із другої сторони понесені неї і документально підтверджені судові витрати.

Позивач провів оплату судового збору в розмірі 2784,60 грн. Позов задовільняється в розмірі 60% від заявлених вимог, оскільки частина вимог була залишена позивачем без розгляду. Таким чином із відповідача підлягає стягненню 1670,76 грн. від сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК, суд

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги задовільнити.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 229230 грн. боргу та 1670,76 грн. судового збору.

Апеляційне оскарження рішення суду може бути проведе шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів, з дня його проголошення .

Повний текст рішення виготовлений 22 квітня 2016р.

Суддя Кущенко М. Ф.