Постанова № 57363385, 18.04.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 521/1619/16-а

№ 2а/521/107/16

24 березня 2016 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Борисової Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил № 0931/50000/15 від 21.01.2016 року, скасувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн., провадження у справі про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 закрити.

Позов обґрунтований такими обставинами. 21.01.2016 року було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 474 МК України у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. за вчинення дій, спрямованих на перешкоджання посадовій особі органу доходів і зборів під час здійснення нею митного контролю у доступі до товарів, що вказує на наявність ознак порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 474 МК України. Разом із тим, позивач вважає оскаржену постанову протиправною, оскільки в його діях відсутня вина, так як він не мав умислу на перешкоджання посадовій особі під час здійснення митного контролю у доступі до товарів. Крім того, позивач посилається на відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 474 МК України. Так, працівником ТОВ «ЗОРІ ПРО», керівником якого є позивач, повідомлено відповідача про те, що ОСОБА_1 знаходиться на лікарняному та не може надати доступ до складських приміщень в звязку із цим. Крім того, позивач зауважує на тому, що до складських приміщень, де зберігався товар, взагалі ніхто із посадових осіб Одеської митниці не прибував, що підтверджується відповіддю орендодавця складських приміщень про відсутність записів у журналі відвідувачів та серверах камер зовнішнього нагляду. Все це на думку позивача свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 474 МК України та самої події такого правопорушення.

Представник позивача у судовому засідання позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази по справі та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково, зважаючи на такі обставини.

Як встановлено в судовому засіданні, 08 жовтня 2015 року головним державним інспектором аналітичного-пошукового відділу УАР та ПМП Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил № 0931/50000/15 відносно директора ТОВ «ЗОРІ ПРО» ОСОБА_1

Протоколом установлено, що на складі ТОВ «ЗОРІ ПРО», як на складі органу доходів і зборів, під митним контролем знаходиться товар кросівки. Аналіз обставин ввезення товарів вказує на наявність ознак порушення митних правил, передбачених статтею 476 МК України. В звязку із необхідністю проведення заходів щодо підтвердження порушення прав інтелектуальної власності, листами Одеської митниці ДФС від 16.09.2015 р., від 24.09.2015 р., від 02.10.2015 р. проінформовано ТОВ «ЗОРІ ПРО» про необхідність забезпечення доступу 17.09.2015 р., 29.09.2015 р., 06.10.2015 р., об 11 годині, посадовим особам управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням митниці, за участю представника власника, до місця зберігання товарів.

Як зазначено в протоколі, у вказані дні та час доступу до складських приміщень представниками ТОВ «ЗОРІ ПРО» посадовим особам митниці забезпечено не було.

Як наслідок, 21 січня 2016 року заступником начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0931/50000/15, якою ОСОБА_1 директора ТОВ «ЗОРІ ПРО» визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 474 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день вчинення порушення становило 1700 грн.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Надаючи правову оцінку відносинам, які склалися, суд дійшов висновку про неправомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Частиною 1 статті 474 МК України передбачено порушення митних правил, яке виражається в перешкоджанні посадовій особі органу доходів і зборів під час здійснення нею митного контролю або провадження в справі про контрабанду чи порушення митних правил у доступі до товарів, транспортних засобів, документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, предявлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Основною і обовязковою ознакою обєктивної сторони складу адміністративного правопорушення є протиправне діяння, відсутність її виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення. Необхідною ознакою субєктивної сторони складу адміністративного правопорушення є вина у формі умислу або необережності. Відсутність хоча б однієї ознаки складу адміністративного правопорушення виключає адміністративну відповідальність особи.

В матеріалах справи містяться копії листків непрацездатності ОСОБА_1 серії АГЗ №394319 та серії АГЗ 394262, які свідчать про відсутність ОСОБА_1 за своїм місцем праці і неможливість бути присутнім при огляді товарів, які зберігались на складі ТОВ «ЗОРІ ПРО».

Про те, що відповідач був повідомлений про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1, свідчать наявні в матеріалах справи листи менеджеру з продажу ТОВ «ЗОРІ ПРО» від 15.09.2015 р. та від 05.10.2015 р.

Як вбачається із листа ФОП ОСОБА_4 за № 353/8 від 20.10.2015 р., на території складських приміщень смт Великодолинське, вул. Транспортна,9, знаходиться цілодобова охорона. Ведеться відеоспостереження. Кожне відвідування складу відмічається в журналі. Відмітки про присутність співробітників Одеської митниці в 11:00 17.09.2015, 29.09.2015, 06.10.2015 відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 4 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Зважаючи на викладені вище обставини, та те, що представником відповідача не спростовано відомості, викладені в листі ФОП ОСОБА_4 про те, що посадові особи відповідача не були присутні за місцем знаходження товару, суд доходить висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про порушення митних правил є законними, обґрунтованими та мають бути задоволені.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову в частині закриття провадження у справі про порушення митних правил за відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд керується приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 486 МК України провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у звязку з оскарженням.

Провадження у справі про порушення митних правил, передбаченого ст. 474 МК України є компетенцією органу доходів і зборів, а тому суд не може вирішувати процесуальні питання, повязані із закриттям провадження у справі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача судового збору, який було сплачено позивачем при подачі позову, суд зауважує на тому, що по даній категорії справ судовий збір не справляється.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Враховуючи вищевикладене суд доходить до висновку про необхідність повернення судового збору в розмірі переплаченої суми, що складає 551,21 грн.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 474 МК України, ст. ст. 9-11 КУпАП, ст. ст. 5, 11, 71, 161-163, 171-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил задовольнити частково.

Постанову Одеської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0931/50000/15 від 21 січня 2016 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 474 МК України скасувати.

В іншій частині позову відмовити.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923, повернути ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІІН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 21 коп. відповідно до квитанції № ПН 2785 від 01 лютого 2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Малиновський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.В. Тополева