Ухвала суду № 57362277, 04.02.2016, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: 2/484/861/16

Справа: 484/5719/15-ц

У Х В А Л А

04 лютого 2016 року м. Первомайськ

Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Закревський В.І., вивчивши клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про зменшення судового збору по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, Управління Держгеокадастру у Первомайському районі Миколаївської обалсті, Реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, про визнання державних актів про право приватної власності на земельні ділянки недійсними та скасування державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки для виконання,

ВСТАНОВИВ:

25.12.2015 року ОСОБА_1 подано позовну заяву про визнання державних актів про право приватної власності не земельні ділянки недійсними та скасування державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду від 04.02.2016 року відкрито провадження у цивільній справі №484/5719/15-ц.

До позову додано оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 6090 (шість тисяч девяносто) гривень 00 коп.

Представник позивачки надав письмове клопотання про зменшення судового збору яких необюхідно сплатити до 6090 грн., мотивуючи тим, що згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для аналогічної категорії непрацюючих громадян (осіб, які втратили працездатність) встановлено у розмірі 1074 (одна тисяча сімдесят чотири) грн. При цьому місячний дохід ОСОБА_1 у 2015 році становив 1618 (одну тисячу шістсот вісімнадцять) грн. 47 коп., а з вересня 2015 року по січень 2016 року 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 22 коп., що підтверджується довідкою про доходи Первомайського обєднаного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області №214 від 04.02.2016 року. Відтак, сплачений ОСОБА_1 судовий збір у зазначеній сумі є для неї значним, оскільки ОСОБА_1 є пенсіонером, а сума сплаченого судового збору перевищує її дохід за останні 3 місяці. Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, правосуддя здійснюється на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від майнового стану. Натомість, необхідність сплати судового збору в більшому розмірі, з урахуванням того, що сума вже сплаченого судового збору для позивача є непомірно великим, позбавляє ОСОБА_1 доступу до правосуддя. Крім того, позивач поставлений у нерівне становище із відповідачами у дані справі органами державної влади, неправомірні дії яких і призвели до порушення законних прав та інтересів, оскільки відповідачі можуть захищати свої права без сплати судового збору аж до вирішення справи по суті.

Дослідивши подані матеріали та оцінивши доводи, суд знаходить підстави для зменшення ОСОБА_1 судового збору до 6090 грн.

Так, для забезпечення доступу до правосуддя та досягнення реальної рівності учасників цивільного процесу в доступі до правосуддя ЦПК України і Законом України «Про судовий збір» передбачено можливість звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, а також механізм відстрочення або розстрочення його сплати, якщо майновий стан сторони цивільного процесу виключає можливість сплати судових витрат в повному розмірі, що є перешкодою для звернення за судовим захистом, отже унеможливлює доступ позивача до правосуддя.

Відповідно до ч.1, 3 ст.82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З тих же підстав суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, повязаних з розглядом справи, або звільнити їх від оплати.

Аналогічна норма міститься у ст.8 Закону України «Про судовий збір», якою суду надано право, враховуючи майновий стан сторони, зменшувати розмір судового збору, звільняти від його оплати, розстрочувати чи відстрочувати сплату судового збору.

Відповідно до п.п.1, 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах:

●судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

●Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

●У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК, Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

●Відповідно до статті 8 Закону Про судовий збір та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Аналогічною є і позиція (практика) Європейського суду з прав людини, викладена в його рішеннях, які відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини мають застосовуватися судами України при розгляді справ як джерело права.

Слід відзначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що може бути сплачений заявником з урахуванням його фінансового стану. Адже невиправдано великий розмір судового збору, який не враховує фінансовий стан заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя (п.70 Рішення Європейського суду з прав людиниу справі «ОСОБА_3 і ОСОБА_3 проти Румунії» («Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania»)).

При розгляді справ Європейський суд з прав людини встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію (п.111 Рішення Європейського суду з прав людиниу справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Окрім того, на переконання Європейського суду з прав людини, при оцінюванні розміру судового збору слід обовязково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (п.60 Рішення Європейського суду з прав людиниу справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)).

Отже, в цілях забезпечення доступу особи до правосуддя національним законодавством України та практикою Європейського суду з прав людини визначено єдиний критерій для ухвалення Судом рішення про зменшення розміру судового збору, звільнення особи від його оплати, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору майновий (фінансовий) стан особи, яка звертається до суду за захистом законних прав та інтересів.

З огляду на вищевикладене, з метою уможливлення доступу до правосуддя, ОСОБА_1 необхідно зменшити розмір суми сплати судового збору до розміру сплачених нею коштів в якості судового збору.

Керуючись ст.ст.82, 119, 121, 209, 210 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Зменшити розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем ОСОБА_1 у справі №484/5719/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, Управління Держгеокадастру у Первомайському районі Миколаївської обалсті, Реєстраційної служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, про визнання державних актів про право приватної власності на земельні ділянки недійсними та скасування державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки для виконання, до 6090 (шести тисяч девяноста) гривень 00 коп., які сплачені позивачем як судовий збір при поданні позовної заяви.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом пяти днів з дня постановлення ухвали.

Суддяпідпис

Згідно з оригіналом: Суддя