Рішення № 5736208, 12.08.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2009 р.Справа № 20/93-09-2361 За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина"

про стягнення 19 026, 05 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, діюча за довіреністю № 1013 від 29.04.2009 року; ОСОБА_1, паспорт серії КК 624977;

від відповідача: Присяжнюк В.Б., діюча за довіреністю № 44 від 04.02.2009 року.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.06.2009 року до 12.08.2009 року відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина", в якій, з урахуванням уточнень, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 22317,44 грн., у тому числі заборгованість з орендної плати з 01.02.2009 року по 31.05.2009 року 20798,06 грн., додаткові витрати за комунальні послуги 1519,28 грн., та судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу у сумі 2231,74 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 30.06.2008 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" був укладений договір оренди № 08-04916, відповідно до якого відповідачу було надано в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 200 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Котовськ, вул. Самборського, 3, строком дії з 30.06.2008 року по 31.05.2009 року. Проте, відповідач, не розірвавши договір і не попередивши про його розірвання, в порушення умов договору, не сплачує орендну плату з 01.02.2009 року та додаткові (комунальні) послуги, внаслідок чого на момент закінчення дії договору оренди за ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" залишилась заборгованість по сплаті орендної плати та додаткових (комунальних) послуг у розмірі 22317,44 грн., що й зумовило звернення Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 з відповідним позовом до суду. Крім того, позивачем додатково були заявлені вимоги про стягнення з ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" витрат на правову допомогу у розмірі 2231,74 грн., тобто 10% від суми позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Вищенаведена редакція позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 є остаточною, у звязку з чим, відповідно до ст. 22 ГПК України, приймається господарським судом для розгляду по суті.

У судовому засіданні 12.08.2009 року представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому позов не визнає з наступних підстав. Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна. Згідно до п. 7.1. договору орендодавець узяв на себе зобов'язання передати орендарю в оренду майно за договором по акту приймання передачі майна. Проте, відповідний акт прийому-передачі майна на виконання умов договору позивачем не складався і майно за договором в оренду не передавалось. Після підписання договору позивач почав надсилати рахунки по сплаті орендної плати та комунальних послуг, а відповідач, сподіваючись на те, що позивач виконає свій обовязок по передачі майна в оренду та складанні акту приймання-передачі здійснював авансові платежі по орендній платі та вартості комунальних послуг на протязі семи місяців з моменту укладення договору. У звязку з тривалим порушенням умов договору з боку позивача відповідач припинив здійснювати авансові платежі по орендній платі та вартості комунальних послуг, після чого позивач почав звертатись до відповідача з претензіями по сплаті рахунків з орендної плати та комунальних послуг, які не ґрунтуються на правових підставах, оскільки право на відмову від оплати орендних платежів, яке було використано відповідачем, позивач помилково розцінив як невиконання умов договору по сплаті орендної плати та комунальних послуг.

Також щодо сплати орендної плати відповідачу неодноразово телефонував ОСОБА_4, який представлявся співвласником майна, що було передано за договором. Таким чином, позивачем було приховано від відповідача також і спірний факт наявності достатнього обсягу повноважень на одноособове передання до оренди майна, яке є предметом спільної власності.

У судовому засіданні 12.08.2009 року представник відповідача просив суд у позові Суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2008 року між Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" (орендар) був укладений договір оренди № 08-04916, строком дії з 30.06.2008 року по 31.05.2009 року, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення, загальною площею 200 кв.м, розташоване за адресою: Одеська область, м. Котовськ, вул. Самборського, 3, з метою здійснення орендарем статутної діяльності.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно до п. 3.1 договору оренди від 30.06.2008 року, розмір орендної плати за користування майном включає в себе ПДВ (20%) та складає 26,00 грн. за один кв.м на місяць. Загальний розмір орендної плати складає 5200,00 грн. на місяць. Орендна плата включає вартість комунальних послуг.

У відповідності до п. 3.2. договору оплата орендної плати проводиться орендарем згідно виставленого орендодавцем рахунку на протязі трьох банківських днів з моменту отримання рахунку.

Згідно до п. 5.2. договору оренди орендар зобовязується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що орендодавець зобовязаний щомісячно в строк до 25 числа предявляти орендарю до сплати рахунок з визначенням розрахунку орендної плати, що належить до сплати в поточному місяці.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" на протязі семи місяців сплачувало орендну плату та комунальні послуги у відповідності до умов договору, зокрема, у матеріалах справи наявні виставлені позивачем рахунки від 16.01.2009 року № 14 на суму 5200,00 грн. орендної плати за січень 2009 року та № 15 на суму 1299,17 грн. за комунальні послуги за грудень 2008 року, які були сплачені відповідачем, що підтверджується виписками по рахунку позивача від 14.02.2009 року та 31.01.2009 року.

Проте, починаючи з лютого 2009 року відповідач припинив сплачувати орендну плату за договором оренди від 30.06.2008 року № 08-04916. СПД -фізичною особою ОСОБА_1 у відповідності до умов договору на адресу ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" були надіслані рахунки: від 10.02.2009 року № 15 за додаткові послуги за січень 2009 року на суму 1146,06 грн., від 23.02.2009 року № 16 за оренду за лютий 2009 року на суму 5200,00 грн., від 23.02.2009 року № 17 за послуги за лютий 2009 року на суму 373,38 грн., від 25.03.2009 року № 18 за оренду за березень 2009 року на суму 5200,00 грн., від 25.05.2009 року № 20 за оренду за травень 2009 року на суму 5200,00 грн. разом з актами виконаних робіт та листами, які не були сплачені відповідачем.

05.01.2009 року відповідач звернувся до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 з листом, в якому просив достроково розірвати договір оренди від 30.06.2008 року № 08-04916 та підписати додаткову угоду про розірвання договору від 10.02.2009 року, разом з актом приймання-передачі від 10.02.2009 року, підписаним відповідачем.

12.03.2009 року на адресу відповідача була надіслана претензія щодо наявної заборгованості, яка була залишена відповідачем без задоволення.

04.03.2009 року відповідач знову звернувся до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 з листом із вказанням на те, що станом на 03.03.2009 року орендна плата та комунальні послуги оплачені, а у зв"язку з тим, що орендоване приміщення було звільнено 10.02.2009р., відповідач просив підписати додаткову угоду про розірвання договору оренди від 30.06.2008 року № 08-04916.

Проте, заборгованість з орендної плати з 01.02.2009 року та комунальні послуги так й не були сплачені відповідачем, що й зумовило звернення Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 з відповідним позовом до суду.

Дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного Кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" 30.06.2008 року був укладений договір оренди, строком дії з 30.06.2009 року по 31.05.2009 року, відповідно до якого відповідачу було передано у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 200 кв.м, розташоване за адресою: Одеська область, м. Котовськ, вул. Самборського, 3.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що йому взагалі не було передано в оренду майно, яке є предметом укладеного між сторонами договору оренди, так як позивачем, в порушення п.п. 2.1., 2.5., 7.1. договору, не було складено акту приймання-передачі майна, оскільки зазначені твердження спростовуються матеріалами справи, а саме: виписками по рахунку позивача від 14.02.2009 року та 31.01.2009 року та зазначенням самого відповідача у відзиві на позов про те, що орендна плата та комунальні послуги сплачувались відповідачем сім місяців поспіль; листами відповідача від 05.01.2009 року № 3 (а.с. 38), згідно якого відповідач визнає, що за ним існує заборгованість по орендній платі та комунальним послугам, та від 04.03.2009 року № 174 (а.с. 40), в якому він зазначає, що орендоване приміщення було звільнено ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" 10.02.2009 року, тобто визнає, що приміщення було у користуванні ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" до 10.02.2009 року; довідкою з особового рахунку позивача (а.с. 92) та актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 95), з яких вбачається, що за період оренди у орендованому приміщенні проводились ремонтні роботи, які відображені в даних бухгалтерського обліку відповідача.

Крім того, судом не приймаються до уваги також твердження відповідача про те, що позивач не мав права передавати спірне майно у оренду з огляду на відсутність у нього достатнього обсягу повноважень у звязку з тим, що орендоване майно знаходиться у спільній власності позивача та ОСОБА_4, оскільки, по-перше, в матеріалах справи знаходиться довіреність від 10.09.2007 року, якою ОСОБА_4 уповноважує ОСОБА_1 бути його представником, зокрема, з питань укладання договору оренди та здачі а оренду будь-якій особі належної йому на праві власності частини спірного приміщення, а, по-друге, будь-яких вимог щодо визнання договору оренди від 30.06.2008 року № 08-04916 недійсним з підстав його укладання неналежним орендодавцем відповідачем не заявлялось.

Таким чином, фактично договір оренди від 30.06.2008 року № 08-04916 сторонами виконувався, діяв на протязі строку, на який його було укладено, та, у відповідності до п. 10.1. договору, припинив свою дію 31.05.2009 року.

У відповідності до п. 7 ст. 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Згідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

З огляду на це, суд не приймає до уваги листи відповідача від 05.01.2009 року № 3 та від 04.03.2009 року № 174 щодо розірвання договору оренди від 30.06.2008 року № 08-04916, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, сторони не досягли згоди щодо розірвання договору, відповідач з позовними вимоги про розірвання спірного договору до суду не звертався, рішення суду, яке набрало законної сили, щодо розірвання даного договору оренди не приймалось, тому договір оренди від 30.06.2008 року № 08-04916 не був розірваний у встановленому законом порядку та припинив свою дію по закінченню строку, на який його було укладено.

Враховуючи викладене, суд вважає уточнені позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" орендної плати за період з 01.02.2009 року по 31.05.2009 року у сумі, визначеній позивачем у розмірі 20798,06 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача додаткових витрат за комунальні послуги у сумі 1519,38 грн., суд зазначає наступне.

Згідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 3.1. договору оренди від 30.06.2008 року визначено, що орендна плата включає вартість комунальних послуг, у звязку з чим підстави для стягнення з відповідача витрат за комунальні послуги відсутні.

Посилання позивача на додаткову угоду № 1 від 30.07.2008 року, згідно якої сторони погодились внести зміни до п. 3.1. договору оренди від 30.06.2008 року та викласти його у наступній редакції: розмір орендної плати за користування майном включає в себе вартість комунальних послуг та складає на серпень місяць 6240 грн., не може бути прийнято судом до уваги, як підставу для стягнення комунальних послуг, оскільки, як вбачається зі змісту даної угоди та було підтверджено сторонами протягом судового розгляду, цією угодою були врегульовані правовідносини сторін виключно на серпень місяць.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" додаткових витрат за комунальні послуги у сумі 1519,38 грн. слід відмовити.

Що стосується вимог позивача про стягнення з ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" витрат на правову допомогу у сумі 2231,74 грн., суд доходить наступних висновків.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

У контексті зазначених норм, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають відщкодуванню в порядку ст.44, 49 ГПК України лише в тому випадку, якщо вони сплачені стороною, котрій такі послуги надавалися, саме адвокату, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Враховуючи, що позивачем, в порушення ст. 33 ГПК України, не доведено, що представник позивача ОСОБА_2 є адвокатом у розумінні ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", витрати по оплаті послуг представника у розмірі 2231,74 грн. не підлягають стягненню в порядку ст. 44 ГПК України.

Крім того, як вбачається з договору доручення на надання правової допомоги та встановлено судом під час розгляду справи, вказані витрати, на момент прийняття судом рішення, позивачем не понесені, що також виключає їх стягнення в якості збитків, виходячи зі змісту ст. 225 Господарського кодексу України.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, п/р 2600101019621 в ВАТ „Укрексімбанк” м. Одеса, МФО 328618, код ЄДРПОУ 32067506) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (66300, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в „Райффайзенбанк Аваль”, МФО 380805, ідентифікаційний код 2117607873) заборгованість по орендній платі в сумі 20798 /двадцять тисяч сімсот девяносто вісім/ грн. 06 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 207 /двісті сім/ грн. 98 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 290 /двісті девяносто/ грн. 63 коп.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (66300, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в „Райффайзенбанк Аваль”, МФО 380805, ідентифікаційний код 2117607873) на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 держмито в сумі 32 /тридцять дві/ грн. 91 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписано 17.08.2009р.