Ухвала суду № 57361723, 21.04.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/13074/15-ц Провадження № 22-ц/772/1380/2016Головуючий в суді першої інстанції Романюк Л. Ф.Категорія Доповідач Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Він-ницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Луценка В.В., Берегового О.Ю.,

при секретарі Торбасюк О.І.,

за участі апелянта, заявника ОСОБА_2, його представника, адвоката Гуменюк Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за скаргою

ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця

Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського місь-

кого управління юстиції Калашнікова Руслана Володимировича з

приводу відмови у відкритті виконавчого провадження,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, його представника ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

16 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернувся у Вінницький міський суд Вінницької області зі скаргою на дії головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби ( далі - ВДВС ) Одеського міського управління юстиції ( далі - МУЮ ) Калашнікова Р.В. з приводу винесення 05 січня 2016 року постанови ВП № 49761381 про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 29 вересня 2015 року № 127/13074/15-ц. Скарга мотивована тим, що, отримавши 28 грудня 2015 року виконавчий лист, виданий 29 вересня 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області, про стягнення з ПАТ «Імексбанк» на користь ОСОБА_2 заборгованості по вкладу і відсотках, суб'єкт оскарження виніс зазначену вище постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження через невідповідність виконавчого документа вимогам пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». Заявник вважає винесену постанову незаконною, необгрунтованою, оскільки головний державний виконавець пропустив строк для її винесення, а початок процедури ліквідації банку не є перешкодою для організації примусового виконання судового рішення ( а. с. 1-3 ).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2016 року ( а. с. 20-21 ) у задоволенні скарги ОСОБА_2 про визнання постанови неправомірною, її скасування - відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою судом першої інстанції 03 березня 2016 року ухвалою про відмову у задоволенні скарги, заявник, його представник оскаржують її в апеляційному порядку, просять дану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу про визнання постанови головного державного виконавця Приморського ВДВС Одеського МУЮ Калашнікова Р.В. від 05 січня 2016 року ВП № 49761381 неправомірною, її скасування; зобов'язати суб'єкт оскарження відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 29 вересня 2015 року № 127/13074/15-ц ( а. с. 23-26 ). Апелянти посилаються на незаконність оскаржуваної судової ухвали, її необгрунтованість, постановлення з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення по апеляційній скарзі ОСОБА_2, його представника Гуменюк Н.В., дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної судової ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що виконавчий лист, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області 29 вересня 2015 року у цивільній справі № 127/13074/ 15-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Імексбанк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу ( депозиту ), отриманий суб'єктом оскарження 28 грудня 2015 року. 05 січня 2016 року головний державний виконавець Приморського ВДВС Одеського МУЮ Калашніков Р.В. виніс постанову № 49761381 про відмову у відкритті виконавчого провадження через невідповідність виконавчого листа вимогам пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». Причиною відмови є офіційно оприлюднене повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21 травня 2015 року № 330 «Про відликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Імексбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 27 травня 2015 року прийнято рішення № 105 «Про початок процедури ліквідації АТ «Імексбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», такою особою призначено ОСОБА_6 строком на один рік з 27 травня 2015 року по 26 травня 2016 року включно. Вимоги кредиторів прийматимуться протягом 30 днів з дня опублікування в газеті «Голос України» оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку за адресою: 65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, № 12а.

В оскаржуваній постанові від 05 січня 2016 року ВП № 49761381 про відмову у відкритті виконавчого провадження ( відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа ) заявнику додатково роз'яснено його право звернутися до ліквідатора ПАТ «Імексбанк» з відповідною заявою про задоволення своїх вимог під час ліквідаційної процедури спільно з іншими кредиторами.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_2, його представника ОСОБА_5, суд першої інстанції з посиланням на норми статей 383, 387 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», роз'яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» дійшов висновку про безпідставність скарги ОСОБА_2 на дії суб'єкта оскарження з приводу відмови у відкритті виконавчого провадження, про що 05 січня 2016 року винесена відповідна постанова ВП № 49761381. Суд дійшов висновку про правомірність дій суб'єкта оскарження, відповідність їх закону та не знайшов підстав для задоволення вимог заявника.

З висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 03 березня 2016 року, слід погодитися.

Оскаржуючи судову ухвалу від 03 березня 2016 року, ОСОБА_2, його представник ОСОБА_5 зазначають ті ж мотиви, що мають місце в скарзі.

Стосовно прострочення суб'єктом оскарження триденного терміну, визначеного для вирішення питання про відкриття чи відмови у відкритті виконавчого провадження, слід зауважити, що такий факт може бути підставою для відповідальності посадової особи за неналежне виконання посадових обов'язків, однак це жодним чином не впливає на законність оскаржуваної постанови від 05 січня 2016 року ВП № 49761381 з огляду на наступне.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку врегульована нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, в якому запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України в таких правовідносинах.

Згідно з частиною 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Дана правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 20 січня 2016 року № 6-2001цс15, яка в силу статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Згідно з підпунктами 1,2 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації ( з призначенням уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку ) не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження ( у прийнятті до провадження виконавчого документа ) головний державний виконавець Приморського ВДВС Одеського МУЮ Калашніков Р.В. врахував, що з 21 травня 2015 року запроваджено ліквідацію АТ «Імексбанку», на момент ухвалення Вінницьким міським судом Вінницької області рішення від 27 серпня 2015 року про стягнення з банку на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором банківського вкладу уже було унеможливлено стягнення з нього коштів у будь-який інший спосіб, а ніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Мотиви апеляційної скарги ОСОБА_2, його представника ОСОБА_5 слід визнати безпідставними, оскільки вони не спростовують висновки, викладені в оскаржуваній судовій ухвалі від 03 березня 2016 року.

Пунктом першим частини першої статті 312 ЦПК України передбачено, що, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції її постановлено з додержанням вимог закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 - 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів апеляційного суду -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, його представника ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:/підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: