ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4343/15
Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Домусчі С.Д.,
- Кравець О.О.,
за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ритейл - К» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», про визнання дій протиправними, скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ритейл - К» звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області про визнання дій посадових осіб Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області при проведенні 16.09.2015 року позапланової перевірки гіпермаркету «Деликатесъ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Ритейл - К» протиправними, скасування постанови № 6 від 22.09.2015 року.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року вказаний позов задоволено частково. Скасовано постанову про накладення стягнень від 22.09.2015 року № 6.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Ухвалою апеляційного суду від 20.04.2016 року, яка занесена до журналу судового засідання, за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», було залучено останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
В судовому засіданні представники позивача та третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просили залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.09.2015 року, на підставі скарги ОСОБА_2 від 25.08.2015 року, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області була проведена позапланова перевірка дотримання ТОВ «Ритейл - К» законодавства про захист прав споживачів при реалізації ним товарів у гіпермаркеті «Деликатесъ», за результатами якої складено акт № 000026.
В ході перевірки було встановлено порушення позивачем чинного законодавства: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, чим порушено абз. 6 ч. 3 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 21 постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів».
На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято постанову № 6 від 22.09.2015 року про накладення стягнення, передбаченого ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою за реалізацію товарів за відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, а саме: відсутня інформація для споживача про ціни товарів, що реалізувались в наборі на кожен вид товарів взятих окремо, застосовано до ТОВ «Ритейл - К» штраф в сумі 6940,08 грн.
Не погодившись із діями відповідача при проведенні наведеної перевірки та прийнятою постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірне питання та частково задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів суду, що позивач порушив Закон України «Про захист прав споживачів» та не надав ОСОБА_2 (скаржнику) необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про реалізуємий ним товар.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.
Відповідно п.п. 2, 12 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема, перевіряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб'єктів, накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.
На виконання вимог Законів України «Про захист прав споживачів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері захисту прав споживачів, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року № 310 затверджено Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.
Так, згідно п. 3.1 вказаного Порядку за результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт, який повинен містити такі відомості: дату складання акта; тип перевірки (планова або позапланова); предмет перевірки; найменування органу з питань захисту прав споживачів, а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка провела перевірку; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких проводилася перевірка.
Під час опису виявлених порушень вимог законодавства повинні бути зазначені нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер. Зміст порушення повинен бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів та документів не допускається. Опис порушень закінчується аргументованими висновками з посиланням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи (п. 3.2 Порядку).
В свою чергу, перелік порушень законодавства про захист прав споживачів, за які суб'єкти господарювання несуть відповідальність, передбачені ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» і п. 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1177 від 17.08.2002 року.
До таких порушень належить і відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Також, згідно вимог ч. 3 ст. 15 наведеного Закону продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов'язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.
Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння.
Ціна продукції повинна включати в себе всі податки та неподаткові обов'язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції.
На аукціонних торгах споживачам повинна повідомлятися стартова ціна продажу відповідного товару.
Ціна товару зазначається за одну упаковку такого товару, а якщо товар поставляється без упаковки - за одиницю вимірювання, яка звичайно застосовується до такого товару.
У разі коли за одну ціну пропонується кілька товарів, робіт або послуг чи їх поєднання або якщо продавець (виконавець) надає споживачеві при реалізації однієї продукції право одержати іншу продукцію за зниженою ціною, до споживача доводиться інформація щодо: 1) змісту та вартості пропозиції та у разі пропонування товарів, робіт або послуг за одну ціну - ціни таких товарів, робіт або послуг, взятих окремо; 2) умови прийняття пропозиції, зокрема строку її дії та будь-яких обмежень, включаючи обмеження щодо кількості.
Із змісту вищевказаних нормативно-правових актів видно, що обов'язковою умовою для винесення постанови про накладення штрафу на суб'єкта господарської діяльності за порушення законодавства про захист прав споживачів є наявність факту такого порушення і належність такого порушення до тих, за які передбачена відповідальність.
При цьому, зміст такого порушення повинен бути конкретизований та чітко вказаний в акті проведеної перевірки з посиланням на норми чинного законодавства.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, відповідач дійшов висновку про відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, а саме про набір горілка «Хлібний дар» та напій «Пепсі кола», що реалізовувався позивачем, на підставі того, що у фіскальному чеку від 12.08.2015 року, який був доданий до скарги ОСОБА_2, не було зазначено окремо ціна кожного товару та на підставі інформації зазначеній у самій скарзі.
Проте, застосовуючи до позивача відповідне стягнення на підставі таких даних, відповідачем не враховано, що за наведеними правилами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII інформація про продукцію повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).
При цьому, способи надання такої інформації, визначені ч. 2 ст. 15 вказаного Закону, відповідно до якої інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.
Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач не надав суду доказів того, що при реалізації продукції, а саме набору горілка «Хлібний дар» та напій «Пепсі кола», інформація, що визначена Законом України «Про захист прав споживачів», не надавалась позивачем, оскільки при проведенні перевірки такий товар вже не реалізовувався останнім.
Сам по собі чек про придбання наведеного набору не свідчить про не надання позивачем споживачам інформації щодо реалізуємого ним товару та наявна у ньому інформація не може бути підставою для накладення на позивача стягнення за таке порушення, оскільки це суперечить наведеним вище вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» щодо способу та порядку надання інформації про товар.
Крім того, судом першої інстанції вірно було враховано, що позивачем, як до перевірки, так і до суду, надано свідоцтво № 18644-31 від 13.07.2015 про присвоєння товарній позиції ідентифікаційного номера у всесвітній системі GS1, з якого вбачається, що набір горілка «Хлібний Дар» Класична» та напій безалкогольний сильногазований на натуральних ароматизаторах «Пепсі - Кола» має один глобальний номер товарної позиції - 4820178650298.
Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На порушення вищевказаної норми, відповідач не підтвердив жодними належними та допустимими доказами, допущення позивачем порушень норм Закону України «Про захист прав споживачів», та, відповідно, правомірність винесення ним оскаржуваної постанови.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно було прийнято оскаржуване рішення та скасовано постанову про накладення на позивача штрафу.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року - залишити без змін.
Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 37992800) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року в розмірі 1339,80 грн.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець
Судове рішення № 57361020, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/4343/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: