Постанова № 57360988, 20.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 876/8041/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Хобор Р.Б.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТ.Сервіс» до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮСТ.Сервіс» (далі - ТзОВ «ЮСТ.Сервіс») звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000032201 від 13.01.2015 року.

Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення безпідставним, а зроблені в акті перевірки висновки необгрунтованими і такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки реальність його правовідносин з контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року позов задоволений.

Відповідач - ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права, просить постанову суду скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що в процесі проведення перевірки податковим органом встановлена безтоварність господарських операцій позивача з ТзОВ "Будсервіс Тайм" по придбанню послуг та із ТзОВ "Новабуд-Інвест" - по придбанню будівельних матеріалів та обладнання, оскільки надані позивачем до перевірки первинні документи складені з порушенням статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не мають юридичної сили і не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку. Крім того, вказує, що позивачем не надано до перевірки ряд документів, зокрема, не надані документи на транспортування обладнання від ТзОВ «ЮСТ.Сервіс» до ТзОВ «Олафсон», документи по взаєморозрахунках та транспортуванню між позивачем та ПП «Торгова Група «Хмарочос», ТзОВ «Дена Метал Україна», ТзОВ «Вігос», ТзОВ «Будзахід», ТзОВ «Будсервіс Тайм».

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання апеляційної інстанції не прибув.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 08.12.2014 року до 13.12.2015 року та з 15.12.2014 року до 17.12.2014 року ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Юст.Сервіс" з питань правильності декларування податку на додану вартість за серпень 2014 року, за результатами якої складений акт № 2/009-15-22-01-01/36117597 від 23.12.2015 року.

Актом перевірки встановлені порушення ТзОВ «Юст.Сервіс» пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає направленню та сплаті в бюджет за серпень 2014 року в сумі 383 934 гривень (том І, а.с.47-61).

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000032201 від 13.01.2015 року про збільшення ТзОВ «Юст.Сервіс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем на суму 383 934 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 95 984 гривень.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області є протиправним, оскільки з наявних у матеріалах справи копій податкових накладних, виписаних контрагентами позивача - ТзОВ "Новабуд-Інвест" та ТзОВ "Будсервіс Тайм" встановлено, що вони містять всі необхідні реквізити, які передбачені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а отже є підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до етапі 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

При цьому, Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником, як умову для формування податкового кредиту платника податку.

Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88. Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.07.2014 року між ТзОВ "Юст.Сервіс" (покупець) та ТзОВ "Новабуд-Інвест" (постачальник) укладений договір купівлі-продажу № 010714, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця належний постачальнику товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар

З матеріалів справи, зокрема з акту перевірки № 2/009-15-22-01-01/36117597 від 23.12.2015 року, вбачається, що загальна суми договору складається з суми вартостей партії товару, відвантажених постачальником покупцю протягом терміну дії договору, отриманих згідно з видатковими накладними, підписаними представниками обох сторін. Відвантаження товару за договором проводиться постачальником не пізніше 3-х календарних днів з моменту узгодження заявки на товар, постачальник відповідає за доставку товару на склад покупця, прийом-передача товару за договором за кількістю здійснюється у присутності уповноважених представників сторін на складі постачальника.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ "Новабуд-Інвест" позивачем надані такі документи: видаткові та податкові накладі, платіжні доручення.

Однак, ТзОВ "Юст.Сервіс" не надано документів про підтвердження факту прийому-передачі товару на складі постачальника, про транспортування обладнання від ТзОВ "Новабуд-Інвест"до ТзОВ "Юст.Сервіс", тобто позивачем не підтверджений факт передачі товару від постачальника до покупця, а також не підтверджено, яким чином відбулось перевезення товару.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, придбані у ТзОВ "Новабуд-Інвест" товарно-матеріальні цінності (будівельні матеріали та обладнання) були реалізовані позивачем в подальшому ТзОВ "Олафсон", ТзОВ "Дена Метал Україна", ТзОВ "Вігос" та ТзОВ "Будзахід", а також ПП "Торгова Група "Хмарочос", що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями договорів купівлі-продажу, видатковими та податковими накладними.

Відповідно до договору купівлі-продажу № 4/8/1 від 04.08.2014 року, укладеного між ТзОВ "Юст.Сервіс" (постачальник) та ТзОВ "Олафсон" (покупець), постачальник зобов'язується передати у власність покупця належний постачальнику товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах цього договору. Предметом договору є товар, номенклатура якого вказується в рахунку фактурі, видатковій та податкових накладних. Загальна сума договору складається з суми вартостей партії товару, відвантажених постачальником покупцю протягом терміну дії договору, отриманих згідно з видатковими накладними, підписаними представниками обох сторін. Відвантаження товару згідно з договором проводиться постачальником не пізніше 3-х календарних днів з моменту узгодження заявки на товар. Постачальник відповідає за доставку товару на склад. Прийом-передача за цим договором за кількістю здійснюється у присутності уповноважених представників сторін на складі постачальника.

Однак, позивачем ТзОВ "Юст.Сервіс" не надано документів про підтвердження факту прийому-передачі товару, про транспортування обладнання від ТзОВ "Юст.Сервіс" до контрагентів - ТзОВ "Олафсон", ТзОВ "Дена Метал Україна", ТзОВ "Вігос" та ТзОВ "Будзахід", а також ПП " Торгова Група "Хмарочос", тобто позивачем не підтверджений факт передачі товару від постачальника до покупця, а також не підтверджено, яким чином відбулось перевезення товару.

Частина придбаних у ТзОВ "Новабуд-Інвест" будівельного обладнання та матеріалів була використана позивачем під час виконання ним підрядних робіт згідно договорів субпідряду №22 від 01.07.2014 року, №23 та №24 від 25.07.2014 року, №25 від 31.07.2014 року, №26 від 20.08.2014 року, які укладені з ТзОВ "Будзахід". Факт виконання ТзОВ "Юст.Сервіс" будівельних робіт з використанням будівельного обладнання та матеріалів, придбаних у ТзОВ "Новабуд-Інвест", позивач підтверджує довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 та податковими накладними.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, частина придбаних у ТзОВ "Новабуд-Інвест" будівельного обладнання та матеріалів була реалізована ТзОВ "Будзахід" за умовами договору купівлі-продажу№05/08-13 від 01.08.2013 року.

Однак, позивачем не надано документів по взаєморозрахунках та транспортуванню товару від ТзОВ "Юст.Сервіс" до ТзОВ "Будзахід" згідно умов вищезазначеного договору купівлі-продажу.

Також судом першої інстанції встановлено, що 30.04.2013 року між ТзОВ "Юст.Сервіс" та ПП "Франкінвестбуд", 02.09.2013 року між ТзОВ "Юст.Сервіс" та ПП "Бастіонбуд" укладені договори генерального підряду на капітальне будівництво №1, за умовами яких позивач, як генеральний підрядник, зобов'язувався на свій ризик своїми та/або залученими силами та засобами збудувати та передати замовникам об'єкти будівництва - багатоквартирний житловий будинок з приміщеннями громадського призначення по вулиці Новгородська між будинками 25 та 33 у місті Івано-Франківську та багатоквартирний житловий будинок з приміщеннями громадського призначення по вулиці Залізнична, 49 у місті Івано-Франківську.

Для своєчасного виконання будівельних робіт за вказаними договорами ТзОВ "Юст.Сервіс" укладений усний договір з ТзОВ "Будсервіс Тайм" на виконання частини ремонтно-будівельних на об'єктах будівництва, визначених позивачем. Предметом усного договору з вказаним контрагентом було також надання послуг з оренди опалубки, яку позивач використовував в своїй господарській діяльності, а саме, при виконанні підрядних робіт за умовами договорів субпідряду, укладених з ТзОВ "Будзахід", а також під час виконання будівельно-монтажних робіт за умовами договору підряду №03-03/14 від 03.03.2014 року, укладеного з ТзОВ "ІСКБ" .

На підтвердження укладення та виконання усного договору ТзОВ "Юст.Сервіс" надані рахунки-фактури, акти наданих послуг, податкові накладні.

Акти наданих послуг не містять повного змісту, обсягу, одиниці виміру господарської операції, що суперечить вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Документи по взаєморозрахунках між ТзОВ "Юст.Сервіс" та ТзОВ "Будсервіс Тайм", а також на реалізацію даних робіт, послуг позивачем не надані.

Крім того, представник податкового органу в судовому засіданні пояснила, що відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності між податковими зобов'язаннями ТзОВ "Будсервіс Тайм" та податковим кредитом ТзОВ "Юст.Сервіс" в сумі 40767,50 грн. По ТзОВ "Будсервіс Тайм" відкрите кримінальне провадження № 32014100010000192 від 01.08.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. ДПІ в м. Івано-Франківську направлений запит до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів м. Києва № 4426/7/09-15-22-01-0145/8337 про надання документів досудового розслідування та наявну інформацію щодо ТзОВ "Будсервіс Тайм", однак на даний час відповідь не надана.

Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 27.03.11 року (№24068062), надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких встановлена судом.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги позивача є недоведеними, а відповідач, як суб'єкт вданих повноважень, на якого покладається обов'язок доведення правомірності своїх дій у разі заперечення позову, довів, що висновки акту перевірки ТзОВ "Юст.Сервіс" ґрунтуються на належним чином досліджених обставинах реальності господарських операцій позивача із ТзОВ "Новабуд-Інвест", ТзОВ «Олафсон», ПП «Торгова Група «Хмарочос», ТзОВ «Дена Метал Україна», ТзОВ «Вігос», ТзОВ «Будзахід», ТзОВ «Будсервіс Тайм» та ретельному аналізі відповідності відображення господарських операцій первинним документам.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення винесене правомірно, а позовні вимоги ТзОВ "Юст.Сервіс" не підлягають до задоволення.

Судом першої інстанції обставини, які мають значення для справи, з'ясовані неповно, а висновки суду щодо обставин, які встановлені, не відповідають їм, тому відповідно до ст.202 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає до скасування.

Відповідно до частини 2 статті 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що слід прийняти нову постанову про відмову позивачу у задоволенні позову.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року у справі № 809/355/15 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТ.Сервіс» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Р.Б. Хобор

Постанова складена в повному обсязі 25.04.2016 року