Постанова № 57360937, 20.04.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.

Суддя-доповідач - Васильєва Ірина Анатоліївна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року справа №805/6072/14

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Суддів: Гайдар А.В.

Жаботинської С.В.

Секретар судового засідання Борисов А.А.

За часті представник позивача - Киреєва А.М. (на підставі довіреності)

За участі представника відповідача Кудінова О.Б. (на підставі довіреності)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі № 805/6072/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську Донецької області про стягнення суми витрат на виплату і доставку пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період з жовтня 2013 по березень 2014 року в сумі 103 533,13 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2014 року управління Пенсійного фонду України в місті Дзержинську Донецької області (далі - позивач, УПФУ в м. Дзержинську) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в місті Дзержинську Донецької області (далі - відповідач, ВВД ФСС у м. Дзержинську) про стягнення суми витрат на виплату і доставку пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року в сумі 103 533, 13 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року згаданий адміністративний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по втраті годувальника за вищенаведений період у розмірі 13 310,97 грн. (том 1 арк. справи 1-6).

Не погодившись із вищенаведеною постановою суду першої інстанції УПФУ у м. Дзержинську (апелянт 1) та ВВД ФСС у м. Дзержинську (далі - апелянт - 2) 22 січня 2015 року подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просили суд: апелянт 1 посилаючись на те, що виключно на відповідачеві лежить відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій у зв'язку з втратою годувальника особам, зазначеним в направленим відповідачеві актах щомісячних звірок витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року в загальному розмірі 103 533, 13 грн., що підтверджено документами, наявними в матеріалах особових справ, з урахуванням чого апелянт 1 просив суд залишити без змін постанову суду першої інстанції в частині стягнення з відділення за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 13 310,97 грн., в іншій частині скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача за вищенаведений період суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 90 222, 16 грн. (том 1 арк. справи 9-25); апелянт 2 в обґрунтування поданої апеляційної скарги вказав, що не погоджується зі стягненням з відділення на користь УПФУ в м. Дзержинську витрат, пов'язаних з виплатою пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 13 310,97 грн., оскільки статтею 33 Закону № 1105-XIV, чітко встановлений перелік осіб, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, при цьому, питання щодо можливості відшкодування ПФУ витрат, пов'язаних з виплатою пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, з 01 квітня 2001 року залежить від того, чи були передані до відділення особові справи потерпілих на виробництві з переліком документів, передбачених інструкцією про порядок передачі Фонду документів для призначення страхових виплат та соціальних послуг, та вищенаведеним Законом, з урахуванням викладеного УПФУ в м. Дзержинську внесло в акти щомісячної звірки перелік осіб, якім не підлягає відшкодування вищенаведених витрат, оскільки: вони не досягли 55 річного віку, або працювали, або не працювали, або не мали родинного зв'язку та у яких не має висновку МСЕК про причинний зв'язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання, у зв'язку з чим апелянтом 2 складена відповідна таблиця розбіжностей, з урахуванням чого просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та в задоволенні позовних вимог відмовити (том 1 арк. справи 34-36).

22 січня 2015 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшли апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (далі - позивач, апелянт 1, УПФУ в м. Дзержинську) та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську Донецької області (далі - апелянт 2, відповідач, ВВД ФСС у м. Дзержинську) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року по справі № 805/6072/14 (том 1 арк. справи 9-25, 34-36).

26 січня 2015 року справа надійшла до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року повернуто на адресу Донецького окружного адміністративного суду справу за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Дзержинську Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області про стягнення суми витрат та виплату і доставку пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року в сумі 103 533,13 грн. для належного оформлення та виконання вимог частини 1 статті 188 Кодексу адміністративного судочинства України (том 1 арк. справи 48).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року відкрито провадження з відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі 805/6072/14 (том 1 арк. справи 72).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року відновлено втрачене провадження в адміністративній справі 805/6072/14 (том 1 арк. справи 137).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2015 року відкрито апеляційне провадження по справі 805/6072/14 (том 1 арк. справи 146).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року було закрито розгляд апеляційного провадження в даній адміністративній справі та справу повернуто на адресу Донецького окружного адміністративного суду разом з апеляційними скаргами для вирішення питання про відновлення повністю втраченого провадження у справі і направлення апеляційних скарг разом з повністю відновленим судовим провадженням до Донецького апеляційного адміністративного суду (том 1 арк. справи 157-158).

19 серпня 2015 року Донецьким окружним адміністративним судом повністю відновлене втрачене судове провадження по даній адміністративній справі, про що винесено ухвалу (том 3 арк. справи 146-148).

18 грудня 2015 року Донецький окружний адміністративний суд направив відновлену справу до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року відкрито апеляційне провадження з апеляційних скарг по наведеній вище справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (том 3 арк. справи 152-157). При цьому дана справа неодноразово зупинялась судом з метою отримання від сторін документальних доказів обґрунтування апеляційної скарги, а саме, документів з особових справ застрахованих осіб.

У судовому засіданні представники апелянтів підтримали доводи, викладені в їх апеляційних скаргах. Представник УПФУ у м. Дзержинську заперечував проти доводів апеляційної скарги ВВД ФСС у м. Дзержинську, просив відмовити у її задоволенні та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови до вішкодування з ВВД ФСС сум по втраті годувальника. Представник ВВД ФСС у м. Дзержинську заперечував проти доводів апеляційної скарги УПФУ у м. Дзержинську, з урахуванням чого просив відмовити у її задоволенні, та прийняти нове рішення, яким скасувати постанову суду першої інстанції.

Колегія суддів, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення представників сторін встановила наступне.

Як вказувалось судом вище, УПФУ у м. Дзержинську звернулась до суду із вимогами до ВВД ФСС у м. Дзержинську про стягнення суми витрат на виплату і доставку пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період з жовтня 2013 по березень 2014 року в сумі 103 533,13 грн.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне страхування від 14 січня 1998 року N 16/98-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

1 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), який частково дублює норми раніше прийнятого, але ще чинного Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).

Відповідно до частини восьмої статті 36 Закону № 1058-IV пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону № 1105-XIV.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-ХІV, відповідно до якої останній зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

При цьому підпунктом «д» пункту 1 частини першої вищенаведеної статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» встановлено, що до відшкодування ФСС витрат також входять і витрати на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до статті 33 вищенаведеного Закону встановлено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

При цьому такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

Таким чином колегія суддів зазначає, що при вирішенні даних правовідносин необхідно враховувати відмінності у правовому регулюванні виплат пенсії у зв'язку з втратою годувальника, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058), на який посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог - від спеціального Закону № 1105, стаття 33 за яким прямо встановлює відшкодування ФСС - УПФУ відповідному колу осіб витрат по втраті годувальника ТІЛЬКИ за наявності кола документів, встановлених пунктом «д» статті 21 вказаного Закону.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі доводи суду апеляційної інстанції також підтримані та викладені Верховним судом України у постанові від 8 липня 2014 року по справі № 21-240а14 де суд дійшов висновку, що страхові виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону № 1105-XIV Фонд виплачує у разі настання страхового випадку виключно особам, які мають право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону), перелік яких міститься у статті 33 зазначеного Закону. У разі якщо особи, яким призначені пенсії у зв'язку з втратою годувальника, не підпадають під визначений статтею 33 Закону № 1105-XIV перелік осіб, які мають право на одержання страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника, витрати, понесені управлінням ПФУ у зв'язку з виплатою та доставкою таких пенсій, не підлягають відшкодуванню Фондом.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів адміністративної справи, управлінням Пенсійного фонду України в місті Дзержинську Донецької області були направлені відповідачу акти щомісячних звірок витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року, але до суми виплаченої зазначеним особам пенсії включені витрати на виплату і доставку пенсії в загальному розмірі 103 533, 13 грн., які не були прийняті до відшкодування відповідачем з причин відсутності особових справ потерпілих, а також того, що в переліку осіб є ті, які не підпадають у відповідності до вимог статті 33 Закону № 1105.

При цьому, суд першої інстанції погодився з УПФУ в м. Дзержинську в частині стягнення з ВВД ФСС в м. Дзержинську Донецької області витрат на виплату і доставку пенсій у зв'язку з втратою годувальника за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року особам на суму 13 310 грн. 97 коп., але до суду апеляційної інстанції не погодившись із таким рішенням звернулись з апеляційними скаргами одночасно УПФУ в м. Дзержинську та ВВДФСС в м. Дзержинську.

З урахуванням викладеного спірним питанням у даній справі є наявність обов'язку відділення у відповідності до вищенаведених вимог статті 21 Закону № 1105 за наявністю підтверджуючих документів, закріплених вищенаведеною статтею 33 Закону № 1105 - відшкодувати управлінню витрати по виплаті пенсій, призначених особам, які втратили годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Так, виходячи із наявних у матеріалах даної адміністративної справи копій документів із пенсійних справ, які відновлені судом першої інстанції, а також додатково витребуваних судом апеляційної інстанції копій документів судом встановлено наступне.

1. ОСОБА_6 - (вона 1933 р.н., чоловік загинув у 1960 році) відшкодовує ВВД ФСС у розмірі 711,36 грн., оскільки на час смерті чоловіка (годувальника) дитині було 3 роки (син 1957 р.н.) та була непрацездатною, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини та довідкою, згідно з якою остання станом на час втрати годувальника разом із сином була на утриманні годувальника (т. 4 арк. справи 30-31).

2. ОСОБА_7 - (вона 1939 р.н. чоловік загинув у 1965 році), відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи, а також письмових пояснень УПФУ у м. Дзержинську вбачається, що на час загибелі годувальника їй не було 55 років, мала дитину 1960 р.н, що підтверджується свідоцтвом про народження (том 4 арк. справи 16) - 5 років, проте доказів непрацездатності жінки станом на час смерті годувальника суду не надано. В матеріалах справи містяться тільки: свідоцтво про смерть годувальника, акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві, (т 1 арк. справи 228-229), а також свідоцтво про народження дитини. При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

3. ОСОБА_8 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі сина їй не було 55 років (вона 1933 р.н., син загинув у 1967 році) (т 1 арк. справи 230-231). При цьому доказів, що не працювала та доглядала дитину/брата/сестру до 8 років, що дає право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

4. ОСОБА_9 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1932 р.н., чоловік загинув у 1962 році), доглядала дитину 6 років (т 1 арк. справи 223-224). При цьому доказів непрацездатності на час смерті годувальника, що дає право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

5. ОСОБА_10 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1939 р.н., чоловік загинув у 1970 році) (т 1 арк. справи 218-222). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

6. ОСОБА_11 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1957 р.н., чоловік загинув у 1995 році). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

7. ОСОБА_12 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1929 р.н., чоловік загинув у 1976 році) (т.1 арк. справи 212-213). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

8. ОСОБА_13 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1936 р.н., чоловік загинув у 1982 році) (т.1 арк. справи 215-217). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

9. ОСОБА_14 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1935 р.н., чоловік загинув у 1981 році) (т.1 арк. справи 196-197). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

10. ОСОБА_15 - (вона 1927 р.н., чоловік загинув у 1958 році, що підтверджується свідоцтвом про смерть годувальника (том 4 арк. справи 154)) - відшкодовує ВВД ФСС у розмірі 764,94 грн., оскільки із пояснень позивача, а також із матеріалів адміністративної справи вбачаться, що станом на час втрати годувальника ОСОБА_15, яка була дружиною ОСОБА_16 мала дитину до 1 року, що народилась у шлюбі вищевказаних осіб, що підтверджується свідоцтвом про одруження (том 4 арк. справи 155) та свідоцтвом про народження ОСОБА_17 (1958 р.н. (том 4 арк. справи 153), а також довідкою від 23 липня 2013 року № 1706-0239, згідно з якою остання станом на час втрати годувальника не працювала (том 1 арк. справи 202-205, том 4 арк. справи 152).

11. ОСОБА_18 - суд не приймає, відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1930 р.н. чоловік загинув у 1969 році). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

12. ОСОБА_19 - суд не приймає, відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1929 р.н.. чоловік загинув у 1970 році) (т.1 арк. справи 193). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

13. ОСОБА_20 - суд не приймає, відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, ОСОБА_20 була у шлюбі з ОСОБА_21, (том 4 арк. справи 140), на час загибелі годувальника їй не було 55 років (вона 1940 р.н., чоловік загинув у 1976 році, що підтверджується свідоцтвом про смерть № 489688 (том 4 арк. справи 139) та мала сина 1970 р.н. (6 років), проте згідно з рішенням Дзержинського міського суд Донецької області від 14 грудня 2009 року - хоча і була на утриманні годувальника, проте станом на час його смерті працювала і отримувала заробітну плату, про що прямо наведено у вказаному рішенні (том 4 арк. справи 137-138), що не дає право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV.

14. ОСОБА_22 - суд не приймає, відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1952 р.н., чоловік загинув у 1984 році) (т 1 арк. справи 189-192), мала дитину 1977 р.н (6 років). При цьому доказів непрацездатності на час смерті годувальника, що дає право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

15. ОСОБА_23 - суд не приймає, відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1941 р.н., чоловік загинув у 1987 році) (т.3 арк. справи 77-81). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

16. ОСОБА_24 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1936 р.н., чоловік загинув у 1985 році). Інвалідом станом на час смерті годувальника не була. При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

17. ОСОБА_25 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1942 р.н., чоловік загинув у 1977 році) (т.2 арк. справи 56-59). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

18. ОСОБА_26 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1937 р.н. чоловік загинув у 1971 році) (т.2 арк. справи 187-188). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

19. ОСОБА_27 - відшкодовує УПФУ, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, що підтверджують право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV.

20. ОСОБА_28 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1943 р.н., чоловік загинув у 1993 році) (т 1 арк. справи 188-190, т 3 арк. справи 105-112). ). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

21. ОСОБА_29 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1942 р.н., чоловік загинув у 1985 році) (т.2 арк. справи 183-185). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

22. ОСОБА_30 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1938 р.н., чоловік загинув у 1977 році) (т.2 арк. справи 197-198). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

23. ОСОБА_31 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1939 р.н. чоловік загинув у 1973 році (т.1 арк. справи 154-156). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

24. ОСОБА_32 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1941 р.н., чоловік загинув у 1992 році) (т 1 арк. справи 191-193). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

25. ОСОБА_142 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1940 р.н. чоловік загинув у 1974 році) (т 2 арк. справи 191-193), станом на час смерті годувальника мала двох дітей (1962 р.н. та 1968 р.н.), але доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

26. ОСОБА_33 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що вказана особа була у шлюбі із годувальником (том 4 арк. справи 118), проте на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1940 р.н., чолові загинув у 1984 році - свідоцтво про смерть № 845848) (том 4 арк. справи 116, том 2 арк. справи 51-55). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

27. ОСОБА_34 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1945 р.н., чоловік загинув у 1980 році) (т 1 арк. справи 209-211). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

28. ОСОБА_35 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі годувальника їй не було 55 років (вона 1940 р.н., годувальник (син) загинув у 1985 році) (т.2 арк. справи 206). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

29. ОСОБА_36 - відшкодовує УПФУ, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, що підтверджують право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV.

30. ОСОБА_37 - відшкодовує УПФУ, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, що підтверджують право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV.

31. ОСОБА_38 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1941 р.н., чоловік загинув у 1993 році) (т.2 арк. справи 179). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

32. ОСОБА_5, - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1941 р.н., чоловік загинув у 1975 році) (т 2 арк. справи 200-202). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

33. ОСОБА_39 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1947 р.н., чоловік затнув у 1992 році) (т 2 арк. справи 169-170). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

34. ОСОБА_40 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй по було 55 років (вона 1942 р.н., чоловік затнув у 1981 році) (т 2 арк. справи 172-174). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

35. ОСОБА_41 - на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1946 р.н., годувальник загинув у 1988 році). Будь-яких доказів, що саме ФСС повинно відшкодовувати витрати у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

36. ОСОБА_42 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1946 р.н., чоловік загинув у 1998 році) (т.2 арк. справи 180-182). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

37. ОСОБА_43 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1951 р.н., чоловік загинув у 1983 році) (т 1 арк. справи 186-187). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

38. ОСОБА_44 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1953 р.н., чоловік загинув у 1994 році) (т 3 арк. справи 70-72). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

39. ОСОБА_45 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1949 р.н., чоловік загинув 1987 році), станом на час смерті годувальника мала дитину 1984 р.н. (3 роки), але доказів непрацездатності, що дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

40. ОСОБА_46 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час гибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1948 р.н., чоловік затнув 1989 році) (т 3 арк. справи 62-64). При цьому доказів, які дають на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

41. ОСОБА_47 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1953 р.н., чоловік загинув у 1992 році) (т 3 арк. справи 91-94). При цьому доказів, які дають на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

42. ОСОБА_48 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1949 р.н., чоловік затнув у 1997 році) (т 3 арк. справи 65-68). При цьому доказів, які дають на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

43. ОСОБА_49 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1953 р.н. чоловік загинув у 1979 році), мала дитину 1976 р.н., якій на момент смерті годувальника було 3 роки, проте доказів непрацездатності дружини, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

44. ОСОБА_50 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1950 р.н., чоловік затнув у 1977 році), мала дитину 1974 р.н., якій на момент смерті годувальника було 3 роки, проте доказів непрацездатності дружини, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

45. ОСОБА_51 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1950 р.н., чоловік загинув у 1987 році) (т 3 арк. справи 26). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до пункту «д» пункту 1 частини першої статті 21 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

46. ОСОБА_52 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1951 р.н., чоловік загинув у 1986 році), мала дитину 1979 р.н., якій на момент смерті годувальника було 7 роів, проте доказів непрацездатності дружини, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

47. ОСОБА_53 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка й не було 55 років (вона 1954 року чоловік загинув у 1993 році) (т 2 арк. справи 1-5). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

48. ОСОБА_54 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка щ не було 51 років (вона 1951 р н., чоловік загинув у 1992 році) (т 2 арк. справи 214-217). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

49. ОСОБА_55 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1954 р.н., чоловік загинув в 1997 році) (т 3 арк. справи 138-145). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

50. ОСОБА_56 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи та пояснень позивача вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1951 р.н. чоловік загинув 1997 році), до того ж, вказана особа станом на момент втрати годувальника працювала, тобто не була непрацездатною, що підтверджується довідкою Дзержинської виховної колонії у Донецькій області від 2010 року (том 4 арк. справи 52). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

51. ОСОБА_57 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років чоловік загинув у 1997 році) (т 3 арк. справи 82-85). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

52. ОСОБА_58 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1953 року, чоловік загинув у 1986 році) (т 3 арк. справи 40-43). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

53. ОСОБА_59 - на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1953 р.н., чоловік загинув у 1997 році), мала дитину 1992 р.н., якій на момент смерті годувальника було 4 роки, проте доказів непрацездатності дружини, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

54. ОСОБА_60 - на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1946 р.н., чоловік загинув у 1977 році), мала дитину 1974 р.н., якій на момент смерті годувальника було 3 роки, проте доказів непрацездатності дружини, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

55. ОСОБА_61 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1940 р.н., чоловік загинув у 1977 році) (т 2 арк. справи 247-252). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

56. ОСОБА_62 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1954 р.н., чоловік загинув у 1994 році) (т 3 арк. справи 47-52). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

57. ОСОБА_63 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1954 р.н., чоловік загинув у 1992 році) (т 3 арк. справи 34-38). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

58. ОСОБА_64 - відшкодовує ФСС у розмірі 900,00 грн., оскільки на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1955 р.н., чоловік загинув у 1984 році) (т. 3 арк. справи 16-19), мала дитину 1980 р.н., якій на момент смерті годувальника було 4 роки та на момент смерті годувальника ОСОБА_64 була на утриманні годувальника, що підтверджено довідкою від 31 січня 1984 року № 52 (т 4 арк. справи 11-15), що на думку суду дає право відшкодовувати ФСС витрати у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV.

59. ОСОБА_65 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1955 р.н., чоловік загинув у 1996 році) (т 3 арк. справи 57-59). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

60. ОСОБА_66 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона ІНФОРМАЦІЯ_36, чоловік загинув у 25.04.2010 році) (т 3 арк. справи 54). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

61. ОСОБА_67 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1955 р.н., чоловік загинув у 2000 році) (т 3 арк. справи 20-23). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

62. ОСОБА_68 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1955 р.н., чоловік загинув у 1981 році) (т 2 арк. справи 159-162). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

63. ОСОБА_69 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1939 р.н., чоловік затнув у 1985 році) (т 3 арк. справи 95-97). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

64. ОСОБА_70 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1946 р.н., чоловік загинув у 1984 році) (т 2 арк. справи 163-165). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

65. ОСОБА_71 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1938 р.н., чоловік загинув у 1975 році) (т 3 арк. справи 29-33). При цьому доказів, які дають право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

66. ОСОБА_72 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що хоча вона і знаходилась на утриманні годувальника, проте станом на час загибелі чоловіка не досягла 55 років (вона 1951 р.н., чоловік загинув у 1987 році), мала дітей 1979/1974 р.н., яким на момент смерті годувальника було більше 8 років (том 4 арк. справи 54-55), що не дає право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV.

67. ОСОБА_73 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1940 р.н., чоловік загинув у 1992 році) (т 3 арк. справи 10-14). При цьому доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

68. ОСОБА_74 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1941 р.н., чоловік загинув у 1973 році). При цьому доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

69. ОСОБА_75 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що хоча вона і знаходилась на утриманні годувальника, проте на час загибелі чоловіка їй не досягла 55 років (вона 1948 р.н., чоловік загинув у 1981 році) (свідоцтво про одруження, свідоцтво паро смерть, рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 03 жовтня 2003 року том 4 арк. справи 41-44), що не дає право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV.

70. ОСОБА_76 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1957 р.н., чоловік загинув у 1995 році) (т 3 арк. справи 6-9). При цьому доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

71. ОСОБА_77 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1951 р.н., чоловік загинув у 1985 році), мала дитину 1977 р.н., якій на момент смерті годувальника було більше 8 років (том 4 арк. справи 69-70, 72-78), а також на момент смерті годувальника працювала, що івани

72. ОСОБА_78 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи та пояснень позивача вбачається, що - на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1955 р.н. чоловік загинув у 1991 році), мала дитину 1983 р.н., якій на момент смерті годувальника було більше 8 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть годувальника, а також рішенням Дзержинського міського суду від 13 лютого 2009 року, а також свідоцтвом про укладення шлюбу (том 4 арк. справи 40, 41, 42), що не дає право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV.

73. ОСОБА_79 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що - на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1950 р.н. чоловік загинув у 1980 році), мала дітей 1971-1972 р.н., яким на момент смерті годувальника було більше 8 років, що не дає право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV (том 4 арк. справи 21-24).

74. ОСОБА_80 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1954 р.н. чоловік загинув у 1993 році) (т 2 арк. справи 145). При цьому доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

75. ОСОБА_81 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1957 р.н. чоловік загинув 12005 році) (т 2 арк. справи 138). При цьому доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

76. ОСОБА_82 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1957 р.н., чоловік загинув у 1997 році) (т 2 арк. справи 238-240). При цьому доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

77. ОСОБА_83 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1969 р.н. чоловік загинув у 2001 році) (т 3 арк. справи 86-90). При цьому доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

78. ОСОБА_56 - відшкодовує УПФУ, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, що підтверджують право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV.

79. ОСОБА_84 - відшкодовує УПФУ, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, що підтверджують право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV.

80. ОСОБА_85 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час смерті чоловіка їй не було 55 років (вона 1952 р.н., чоловік помер у 1952 році) (т 2 арк. справи 149-153). При цьому доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

81. ОСОБА_86 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час смерті чоловіка вона 1943 р.н., годувальник (1940 р.н.) помер у 2003 році (свідоцтво про смерть № 762042 - том 2 арк. справи 17, том 4 арк. справи 157), була у шлюбі з годувальником, що підтверджується свідоцтвом про одруження № 063014 (том 4 арк. справи 158), хоча станом на час втрати годувальника досягла 60 років, але була працювала, що підтверджується довідкою самоорганізації населення «Доброта» (том 2 арк. справи 156), що не дає право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV.

82. ОСОБА_87 - відшкодовує УПФУ, оскільки в матеріалах даної адміністративної справи відсутні докази, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV. В матеріалах адміністративної справи містяться лише копії свідоцтва про народження: ОСОБА_88 (1967 р.н.), а також ОСОБА_89 (1971 р.н.). (том 4 арк. справи 114-115), а також свідоцтво про народження ОСОБА_89 та ОСОБА_87 До того ж з записів із трудової книжки ОСОБА_87 (ОСОБА_87) вбачається, що станом на час втрати годувальника ОСОБА_87 працювала, тобто не була непрацездатною, що підтверджується копією трудової книжки (арк. справи 119-120).

83. ОСОБА_91 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час смерті чоловіка їй було 61 рік (вона 1958 р.н., він помер 2004 році) (т 4 арк. справи 94-95). При цьому доказів, непрацездатності станом на момент смерті годувальника , які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

84. ОСОБА_92 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час смерті чоловіка їй не було 55 років (вона 1939 р.н., він помер 1991 році) (т 2 арк. справи 157-158). При цьому доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

85. ОСОБА_93- (вона 1939 р.н., чоловік - 1933 р.н., загинув - у 2002 році) відшкодовує ВВД ФСС у розмірі 914,04 грн., оскільки була у шлюбі з годувальником, що підтверджується свідоцтвом про одруження, та станом на час втрати годувальника досягла 63 років і була непрацездатною, при цьому факт непрацездатності на момент смерті годувальника установлений рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 14 квітня 2004 року, копія якого наявна в матеріалах адміністративної справи (том 1 арк. справи 234, том 2 арк. справи 11-13).

86. ОСОБА_94 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час смерті чоловіка їй було 45 років (вона 1949 р.н., він помер 1994 році) (т 2 арк. справи 157-158). При цьому доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

87. ОСОБА_95 - (вона 1929 р.н., чоловік 1928 р.н., загинув - 1989 р.н.) відшкодовує ВВД ФСС у розмірі 900,00 грн., оскільки була у шлюбі з годувальником, що підтверджується свідоцтвом про одруження, та станом на час втрати годувальника досягла 60 років і була непрацездатною, що підтверджується довідкою виконавчого комітету ради народних депутатів трудящих м. Артемово (том 2 арк. справи 44 - 46).

88. ОСОБА_96 - (вона 1928 р.н., чоловік 1930 р.н., загинув - 1994 р.н.) відшкодовує ВВД ФСС у розмірі 753,18 грн., оскільки була у шлюбі з годувальником, що підтверджується свідоцтвом про одруження, та станом на час втрати годувальника досягла 66 років і була на утриманні годувальника, що підтверджується довідкою самоорганізації населення «Доброта» (том 2 арк. справи 20, 21, 22, 23).

89. ОСОБА_97 - суд не приймає, відшкодовує УПФУ, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, що підтверджують право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV;

90. ОСОБА_98 - на момент втрати годувальника їй було 58 років (1944 р.н.), суд не приймає, відшкодовує УПФУ, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, що підтверджують непрацездатність ОСОБА_98, що дає право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV. В матеріалах адміністративної справи міститься лише рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 28 вересня 2009 року, яким встановлено факт знаходження ОСОБА_98 на утриманні годувальника ОСОБА_99 (при цьому вона працювала перебуваючи у шлюбі з годувальником), а також свідоцтвом про укладення шлюбу (арк. справи 122).

91. ОСОБА_100 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час смерті чоловіка на час смерті чоловіка їй не було 55 років (вона 1947 р.н., чоловік помер у 2000 році), що підтверджується свідоцтвом про одруження та свідоцтвом про смерть (том 4 арк. справи 45-46), будь-яких інших доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

92. ОСОБА_101 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що вказана особа станом на час втрати годувальника (вона 1952 р.н., чоловік помер у 2008 році) не була інвалідом, інвалідність згідно з довідкою МСЕК № 255047 встановлена за ОСОБА_101 в строк до 01 жовтня 2001 року (том 4 арк. справи 57), будь-яких інших доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

93. ОСОБА_102 - (вона 1940 р.н., чоловік помер у 1998 році - підтверджується свідоцтвом про смерть, копія якого наявна в матеріалах адміністративної справи), відшкодовує ВВД ФСС у розмірі 907,14 грн., оскільки була у шлюбі з годувальником, що підтверджується свідоцтвом про одруження, та станом на день його смерті вказана особа досягла 58 річного віку та була на утриманні годувальника, при цьому допомога з боку годувальника була її єдиним засобом існування, що підтверджується довідкою виконкомом Дзержинської міської ради «Дзержинськжитлосервіс» (том 4 арк. справи 85-86).

94. ОСОБА_103 - (вона 1956 р.н., чоловік загинув у 1987 році), відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи та пояснень позивача вбачається, що хоча вказана особа станом на момент смерті годувальника мала дочку 4 років (ОСОБА_104 1983 р.н.), що підтверджується свідоцтвом про народження, а також свідоцтвом про укладення шлюбу, свідоцтвом про смерть (том 4 арк. справи 60-63) проте станом на момент втрати годувальника працювала, тобто не була непрацездатною, що підтверджується довідкою (том 4 арк. справи 59), що не дає право на відшкодування саме ФСС витрат у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV.

95. ОСОБА_105 - (вона 1948 р.н., чоловік загинув у 1972 році), відшкодовує ВВД ФСС у розмірі 914,04 грн., оскільки була у шлюбі з годувальником, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу № 308214, хоча на час загибелі чоловіка їй не було 55 років, проте мала дочку до 8 років - ОСОБА_106 1972 р.н., що підтверджується свідоцтвом про народження І-НР № 439107 (том 4 арк. справи 8) та на час смерті годувальника знаходилась на утриманні годувальника, допомога з боку якого була основним та єдиним засобом існування дружини, що підтверджується довідкою Кіровської селищної ради від 15 грудня 1972 року (том 4 арк. справи 7).

96. ОСОБА_107 - відшкодовує УПФУ, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, що підтверджують право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV.

97. ОСОБА_108 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час смерті чоловіка їй не було 55 років (вона 1956 р.н., він помер 1985 році), (т 1 арк. справи 238-242), а також вказаній особі з 09 липня 1986 року призначена пенсія по втраті годувальника (том 4 арк. справи 51). При цьому доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

98. ОСОБА_109 - відшкодовує ВВД ФСС у розмірі 914,04 грн., оскільки з матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_109 (1989 р.н.) є інвалідом дитинства, а також потребує постійного догляду, що підтверджується довідками МСЕК (том 4 арк. справи 108-109, 110, 111), свідоцтвом про народження дитини, свідоцтвом про шлюб батьків, а також свідоцтвом про смерть годувальника (том 4 арк. справи 96-101, 112, 113), а отже у відповідності до вимог статті 33 Закону № 1105 XIV вказані витрати відшкодовує ФСС.

99. ОСОБА_110 - відшкодовує УПФУ, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, що підтверджують право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV.

100. ОСОБА_111 - відшкодовує УПФУ, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, що підтверджують право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV.

101. ОСОБА_112 - у даному випадку суд вважає, що не повинен відшкодовувати ФСС, оскільки згідно з відповіддю Департаменту соціального захисту населення Дзержинської міської ради від 19 вересня 2014 року № 06 вх. 2 на запит УПФУ у м. Дзержинську від 09 вересня 2014 року № 5128/3: «згідно з архівними даними відсутня страхова справа померлої у 1998 році ОСОБА_113 (т.4 арк. справи 2). При цьому, суд звертає увагу, що в матеріалах даної адміністративної справи містяться відомості, згідно з якими ОСОБА_112 є інвалідом ІІ групи (том 4 арк. справи 3), а також свідоцтво про смерть ОСОБА_114 При цьому доказів родинних зв'язків та будь-яких які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

102. ОСОБА_115 - (вона 1937 р.н., чоловік загинув у 1965 році - свідоцтво про смерть № 161738 (том 4 арк. справи 66, 161)) відшкодовує ВВД ФСС у розмірі 847,50 грн., оскільки хоча і вказана особа на момент смерті годувальника не досягла 55 років, проте доглядала дітей 1965 р.н., та 1959 р.н., що підтверджується свідоцтвом про народження (том 4 арк. справи 65, 160), а також доказами, що вона була у шлюбі з годувальником, свідоцтво про шлюб (том 4 арк. справи 67, 68, 162) та на час смерті годувальника не працювала, тобто була непрацездатною, що підтверджується довідкою голови селищної ради (том 4 арк. справи 64, 159).

103. ОСОБА_116 - відшкодовує ВВД ФСС у розмірі 900,00 грн. Суд не приймає посилання ФСС у м. Дзержинську на те, що у даної особи не має прямого родинного зв'язку із померлим внаслідок нещасного випадку на виробництві годувальником, оскільки це спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про укладення шлюбу серії V-НО № 421094 від 23 грудня 1989 року, свідоцтвом про смерть, а також довідкою № 2965 від 26 березня 2013 року про склад сім'ї (том 4 арк. справи 47-50).

104. ОСОБА_117 - відшкодовує УПФУ, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, що підтверджують право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV.

105. ОСОБА_118 - (він 1988 р.н., мати - ОСОБА_119 - загинула у 1993 році, батько - ОСОБА_120, загинув у 1989 році, що підтверджується свідоцтвами про смерть батьків, та свідоцтвом про укладення шлюбу (том 4 арк. справи 149-150, 151)), до того ж , згідно з довідкою МСЕК № 098260 ОСОБА_118 є інвалідом дитинства, тому станом на час втрати батька-годувальника ОСОБА_118 було 1 рік (він був непрацездатний) та був інвалідом дитинства, отже у даному випадку витрати по втраті годувальника відшкодовує ВВД ФСС у розмірі 900,00 грн., оскільки на момент смерті годувальників вказаний громадянин був непрацездатним, смерть годувальника настала внаслідок нещасного випадку на виробництві.

106. ОСОБА_121 - (вона - 1955 р.н., чоловік загинув у 2013 році) відшкодовує ВВД ФСС у розмірі 1 405,00 грн., оскільки станом на день смерті годувальника ОСОБА_121 досягла 55 років (58 років станом на дату смерті годувальника) та не працювала, ула у шлюбі з ОСОБА_122, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, та свідоцтвом про смерть годувальника (том 4 арк. справи 136). Суд не приймає посилання ФСС у м. Дзержинську на те, що дана особа станом на час смерті годувальника працювала, оскільки це спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: довідкою виконавчого комітету Кіровської сільської ради від 06 лютого 2013 року, згідно з якою ОСОБА_121 станом на дату смерті годувальника не працювала (том 4 арк. справи 134).

107. ОСОБА_123 - (вона 1957 р.н., чоловік загинув у 1999 році) відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що згідно з довідкою ТОВ «НККХ» ОСОБА_123 знаходилась на утриманні годувальника ОСОБА_124, проте на час смерті годувальника не досягла 55 років, будь-яких інших доказів, що підтверджують право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

108. ОСОБА_125 - (вона 1940 р.н., чоловік загинув у 2000 році) відшкодовує ВВД ФСС у розмірі 600,00 грн., оскільки на момент втрати годувальника вона досягла 60 років та на час смерті годувальника знаходилась на його утриманні, допомога з боку якого була її єдиним джерелом існування, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Кіровської селищної ради від 27 квітня 2012 року (том 4 арк. справи 38).

109. ОСОБА_126 - (вона 1961 р.н., чоловік загинув у 1991 році - том 4 арк. справи 83) відшкодовує ВВД ФСС у розмірі 750,00 грн., оскільки вказана особа на момент смерті годувальника хоча не досягла 55 років, проте доглядала дітей до 8 років (1983 р.н. та 1985 р.н.), що підтверджується свідоцтвом про народження (том 4 арк. справи 81-82), а також доказами, що вона була у шлюбі з годувальником (том 4 арк. справи 80), та на час смерті годувальника була на його утриманні, що підтверджується довідкою самоорганізації населення «Доброта» (том 4 арк. справи 84).

110. ОСОБА_127 - відшкодовує УПФУ, оскільки в матеріалах адміністративної справи міститься лише довідка від 20 червня 2012 року, згідно з якою зазначена особа знаходилась на утриманні годувальника (том 4 арк. справи 56), проте будь-яких інших доказів у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV, згідно з якими такі витрати відшкодовує ФСС у м. Дзержинську суду не надано.

111. ОСОБА_128 - відшкодовує УПФУ, оскільки в матеріалах адміністративної справи містяться лише копії: довідки акту огляду форми 4 Серії И-73 № 893302, свідоцтв про народження та свідоцтво про смерть, з яких вбачається, що вказана особа була у шлюбі з годувальником, проте на час загибелі чоловіка ОСОБА_128 не було 55 років (вона 1966 р.н. чоловік загинув у 1999 році) (том 4 арк. справи 18-20), проте будь-яких інших доказів у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV, згідно з якими такі витрати відшкодовує ФСС у м. Дзержинську суду не надано, що не дає змогу суду задовольнити в цій частині вимоги УПФУ щодо відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV.

112. ОСОБА_129 - відшкодовує УПФУ, оскільки з матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_129 був пасинком померлого ОСОБА_130, що підтверджується довідкою Виконавчого органу Кіровської селищної ради від 02 березня 2012 року (том 4 арк. справи 103), що не відповідає приписами Закону № 1105, який в свою чергу, не передбачає виплат пенсій особам, які є пасинком або падчеркою застрахованої особи, а тому, позовні вимоги позивача в даній частині не підлягають задоволенню.

113. ОСОБА_131 - відшкодовує ВВД ФСС у розмірі 66,36 грн., оскільки на час загибелі чоловіка хоча їй не було 55 років (вона 1959 р.н., чоловік загинув у 1988 році) (том 4 арк. справи 36-37), проте була у шлюбі з годувальником та мала дочку, якій станом на час смерті годувальника було 6 років - ОСОБА_132 1982 р.н., а також сина ОСОБА_133 (1984 р.н.), якому станом на час втрати годувальника було 4 роки, що підтверджується свідоцтвами про народження (том 4 арк. справи 34-35) та на час смерті годувальника знаходилась на утриманні годувальника, допомога з боку якого якого була їх єдиним джерелом існування, що підтверджується довідкою виконавчого комітету міської ради депутатів трудящих (том 4 арк. справи 32, 33).

114. ОСОБА_134 (мати) - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на момент смерті сина їй не було 55 років (вона 1955 р.н. син загинув у 2009 році) (т 3 арк. справи 123-130). При цьому доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

115. ОСОБА_135 - суд не приймає, відшкодовує УПФУ, оскільки в матеріалах адміністративної справи окрім свідоцтва про шлюб, довідок МСЕК та свідоцтва про смерть - відсутні докази, що дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

116. ОСОБА_136 - суд не приймає, відшкодовує УПФУ, оскільки із пояснень позивача та матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1959 р.н. чоловік загинув у 2001 році), станом на час смерті годувальника мала дитину старшу 8 років (син 1985 р.н.). Будь-яких інших доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

117. ОСОБА_137 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1950 р.н. чоловік загинув у 1992 році), мала дітей до 8 років, проте, як підтверджено представником позивача, доказів в пенсійній справі щодо непрацездатності ОСОБА_137 станом на час втрати годувальника немає. Будь-яких інших доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

118. ОСОБА_138 - суд не приймає, відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час смерті чоловіка їй не було 55 років та, згідно із поясненнями позивача, підтвердженими представником, станом на час втрати годувальника мала дітей старших 8 років (вона 1959 р.н. чоловік загинув у 2001 році, діти 1986 р.н., та 1983 р.н.). При цьому доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

119. ОСОБА_139 - суд не приймає, відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1940 р.н. чоловік загинув у 1983 році). При цьому будь-яких інших доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

120. ОСОБА_140 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй не було 55 років (вона 1960 р.н. чоловік загинув у 2005 році). При цьому доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано, в матеріалах адміністративної справи містяться лише копії: свідоцтва про народження дитини, яка старше 8 років (1990 р.н. - 15 років), свідоцтво про смерть годувальника, свідоцтво про укладення шлюбу, довідка МСЕК, та довідка про знаходження на утриманні годувальника (том 4 арк. справи 88-92).

121. ОСОБА_141 - відшкодовує УПФУ, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що на час загибелі чоловіка їй було 51 рік (вона 1939 р.н. чоловік загинув у 1990 році). При цьому доказів, які дають право на відшкодування витрат саме ФСС у відповідності до статті 33 Закону № 1105 XIV позивачем суду не надано.

При цьому, суд зазначає, що не приймає посилання суду першої інстанції, а також ФСС у м. Дзержинську відмову від відшкодування витрат на потрібність (наявність) у УПФУ у м. Дзержинську висновку МСЕК про причинно - слідчий зв'язок смерті годувальника з профзахворюванням, оскільки наявність висновку МСЕК не є підтверджуючим документом у відповідності до вимог статті 33 Закону № 1105, на підставі якого ФСС у м. Дзержинську відшкодовує управлінню витрати по виплаті пенсій, призначених особам, які втратили годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі пункту «д» пункту 1 частини першої статті 21 Закону № 1105 XIV.

Таким чином загальна сума витрат на виплату і доставку пенсії у зв'язку з втратою годувальника особам, яка підлягає відшкодуванню ФСС у м. Дзержинську за період з жовтня 2013 по березень 2014 року у відповідності до вищенаведених вимог статті 21 Закону № 1105 за наявністю в матеріалах даної адміністративної справи підтверджуючих

документів, закріплених статтею 33 Закону № 1105 складає 13 147,60 грн., що підтверджується відповідною довідкою (том 4 арк. справи 124-133).

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що судом першої інстанції під час винесення відповідного рішення по даній справі неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, що у відповідності до пунктів 1, 3 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошену вступну та резолютивну частину.

Керуючись статтями 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі № 805/6072/14, - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі № 805/6072/14, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську Донецької області про стягнення суми витрат на виплату і доставку пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період з жовтня 2013 по березень 2014 року в сумі 103 533,13 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську Донецької області витрати на виплату і доставку пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період з жовтня 2013 по березень 2014 року в сумі 13 147,60 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Постанова прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Повний текст виготовлено 25 квітня 2016 року.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Судді А.В. Гайдар

С.В. Жаботинська