Постанова № 57360878, 22.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2016 року письмове провадження № 826/23129/15

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком»

до

про

Київської міської митниці ДФС

визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки-відмови в прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестком» (надалі по тексту – позивач, ТОВ «Інвестком») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської митниці ДФС (надалі по тексту – відповідач, Київськаміська митниця ДФС), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС від 07.09.2015 року №100250001/2015/000053/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційною призначення №100250001/2015/00136 Київської міської митниці ДФС;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано резервний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Позивач також зазначає, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом №1 (ціною договору), а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Представник відповідача надав до матеріалів справи письмові заперечення проти позову, в яких посилався на відповідність спірних рішень вимогам ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням чого просив суд в позов відмовити.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, враховуючи клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності та неявки представника відповідача в судове засідання, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до умов контракту купівлі-продажу від 17 квітня 2014 року №НT-4-17ІNV, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестком» та компанією «HІGНТON CONSTRUCTION LIMITED» було поставлено для ТОВ «Інвестком» обігрівачі конвекційні «ЕRGO».

Для проведення митного оформлення товару (обігрівачі конвекційні побутові ЕRGO) Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестком» 27 серпня 2015 року було подано до Київської міської митниці ДФС України (м/п «Західний») електронну митну декларацію (форма МД-2) № 100250001/2015/010170 в якій вказано митну вартість товару у розмірі $50 323,32 (п'ятдесят тисяч триста двадцять три долари США 32 центи) згідно основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).

До митної декларації було надано наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:

- контракт купівлі-продажу від 17 квітня 2014 року №HT-4-17INV;

- додаток №1 від 12.09.2014 року до контракту купівлі-продажу від 17 квітня 2014 №НT-4-17INV;

- додаток №2 від 14.10.2014 року до контракту купівлі-продажу від 17 квітня 2014 №HT-4-17INV;

- додаток №4 від 17.07.2015 року до контракту купівлі-продажу від 17 квітня 2014 №НT-4-17INV;

- специфікацію від 23.07.2015 року №1079 до контракту купівлі-продажу від 17.04.2014 року №НT-4-17INV;

- міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 26.08.2015 року №040026;

- міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 26.08.2015 року №040027;

- коносамент (Bill of Lading) від 26.07.2015 року №582942354;

- довідка про транспортні витрати від 26.08.2015 року №2608-2015/2;

- інвойс (рахунок) від 23.07.2015 року №191043;

- екологічна декларація від 20.08.2015 року №41003;

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами;

- експортну декларацію країни-відправника;

- пакувальний лист № 1229838;

- пакувальний лист №1233447;

- прайс-лист виробника товарів від 01.06.2015 року;

- прайс-лист від 26.06.2015 року.

07.09.2015 року Київська міська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митої вартості товарів №100250001/2015/000053/2, відповідно до якого збільшила вартість товару, вказану в митній декларації від 27.08.2015 року №100250001/2015/010170 до $65 661,00 та оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00136.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали наступні обставини, про що зазначено в графі 33 рішення, а саме: 1) відсутні умови поставки в російському перекладі доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 1079 від 23.07.2015; 2) відсутні підписи сторін в даному доповненні.

Інших обставин визначення митної вартості за резервним методом, графа 33 рішення в собі не містить.

Окружний адміністративний суд міста Києва відхиляє такі твердження відповідача, як належні та допустимі докази коригування митної вартості імпортованих товарів за другорядним методом, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

У відповідності до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач до митного оформлення імпортованих товарів надав повний пакет необхідних документів, згідно з переліком ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Втім, як вже зазначалось, під час митного оформлення товару та визначенні митної вартості товарів, приводом для висновку відповідача про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору стало те, що надані позивачем документи містять неточності, які позбавляють митний орган можливості погодитись з заявленою митною вартістю.

На підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митним органом запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Додатково витребуваних документів позивач не надавав.

Разом з тим, суд вважає передчасним витребування митним органом у позивача додаткових документів, адже згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України декларант зобов’язаний надавати додаткові документи на підтвердження числових значень митної вартості імпортованих товарів.

Так, доводи контролюючого органу про відсутність умов поставки в російському перекладі доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 1079 від 23.07.2015, судом відхиляються, адже в доповненні до контракту чітко зазначено умови поставки «FOB Ningbo», а чинне українське та міжнародне митне законодавство за покладає на декларанта обов’язку дублювати умови поставки в одному і тому самому документі. До того ж, документ під назвою «специфікація» не має законодавчо визначеної форми, а тому оформлюється сторонами на їх розсуд. При цьому, жодних претензій до числових значень митної вартості, що зазначені в специфікації № 1079 від 23.07.2015 митним органом не зазначено.

Посилання митного органу на відсутність підписів у специфікації, судом відхиляються, адже на думку суду, недолік в оформленні одного документу, не може бути підставою для визначення митної вартості за резервним методом. До того ж, претензій до оформлення інших документів відповідачем не наведено

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості, а тому рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 07.09.2015 року №100250001/2015/000053/2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційною призначення №100250001/2015/00136 Київської міської митниці ДФС, підлягає визнанню протиправною та скасуванню, як така, що прийнята на основі протиправного рішення про коригування митної вартості.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 128, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС від 07.09.2015 року №100250001/2015/000053/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційною призначення №100250001/2015/00136 Київської міської митниці ДФС.

4. Судові витрати по судовому збору у розмірі 3 000,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком» за рахунок Державного бюджету України.

5. Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій