Рішення № 57360563, 20.04.2016, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3280/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року Шевченківський районний суд м.Львова

у складі : головуючого-судді Білінської Г.Б.

при секретарі Дмитришин Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб ОСОБА_3, ЗАТ „Перший Український міжнародний банк" про поділ майна подружжя, усунення перешкод в користуванні майном, визначення порядку користування житлом ,

у с т а н о в и в

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом ,у якому просить визнати квартируАДРЕСА_2 спільним майном подружжя та визнати за нею право власності на 1\2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_2: визнати кв. АДРЕСА_1 спільним майном подружжя та визнати за нею право власності на 1\2 ідеальну частику у зазначеній квартирі; зобов"язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні квартирою на АДРЕСА_2 шляхом вселення її у вказану квартиру ;встановити порядок користування зазначеною квартирою та стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1616 \одну тисячу шістнадцять \ грн.. 50 коп. сплаченого судового збору та 800\ вісімсот \грн. витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні позивачка ствердила позовні вимоги в повному об"ємі та пояснила, що перебувала у шлюбі з відповідачем з 27.07.1985 р. по 04.07.2014 р. На підставі договору купівлі продажу ,посвідченого нотаріально 17.09.2008 р. ОСОБА_2 придбав квартиру на АДРЕСА_2 за 323 250 грн. за спільні кошти. Однак квартира була зареєстрована лише на відповідача. На даний час відповідач заперечує право позивачки на частку у праві власності на спірну квартиру ,чинить перешкоди в користуванні квартирою ,доступу до якої у неї немає .Квартира складається із двох кімнат, кухні та комунальних вигод, тому позивачка просить вселити її в цю квартиру та встановити порядок користування квартирою ,виділивши їй у володіння та користування кімнату пл.. 17,2 кв.м., відповідачу -кімнату пл.. 17,4 кв.м.,а кухню та комунальні вигоди залишити у спільному користуванні сторін.

Окрім цього , позивачка вважає спільним майном подружжя квартиру по АДРЕСА_1, яка була приватизована на трьох осіб -ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 , та просить визнати за нею право власності на 1\2 частку у цій квартирі.

Відповідач у судове засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи судом. У попередніх засіданнях позовні вимоги заперечив ,зазначивши, що не вважає спірні квартири спільним майном подружжя.

Третя особа ОСОБА_3 позовні вимоги в частині визнання за позивачкою права власності на 1\2 квартиру у м.Кривому Розі заперечила,посилаючись на те, що вона є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Спірна квартира по АДРЕСА_1 була приватизована на всіх членів сім"ї, у тому числа на неї. Вимоги матері вважає безпідставними, оскільки таким чином зменшується її частка у праві власності на спірну квартиру.

З"ясувавши обставини справи, заслухавши доводи сторін, суд приходить до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 27.07.1985 р. по 04.07.2014 р.

На підставі договору купівлі продажу , посвідченого нотаріально 17.09.2008 р. придбана квартира на АДРЕСА_2 за 323 250 грн.

Відповідно до ст..60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу,належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку \доходу\.

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності, що означає, що ні дружина ,ні чоловік не зобов"язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте в шлюбі. Заінтересована особа може довести, що майно було придбано нею до шлюбу, в протилежному випадку таке вважається спільним майном подружжя.

Оскільки квартира на АДРЕСА_2 придбана під час перебування сторін у шлюбі, таку суд вважає спільним майном подружжя.

Відповідно до ст..70 СК України у разі поділу майна, що є об"ектом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними,якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Суд не вбачає підстав для відступлення від засад рівності часток сторін у праві власності на спірну квартиру, а тому вважає підставними вимоги позивачки про визнання за нею права власності на 1\2 частку вказаної квартири.

Посилання позивачки на те, що відповідач чинить перешкоди в користуванні квартирою по АДРЕСА_2 стверджено у судовому засіданні письмовими доказами - а саме матеріалами звернень ОСОБА_1 до правоохоронних органів з-приводу дій ОСОБА_2 ,а також показаннями допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, яка ствердила, що мати ОСОБА_1 вимушена проживати на орендованій квартирі, оскільки доступу до квартири по АДРЕСА_2 не має ,батько чинить перешкоди в користуванні квартирою.

Позивачка ставить вимоги про визначення порядку користування квартирою по АДРЕСА_2 , а саме просить виділити їй у володіння та користування кімнату пл.. 17,2 кв.м. , відповідачу - кімнату пл.. 17,4 кв.м., решту приміщень залишити у спільному користуванні.

Виходячи з того , що позивачці належить 1\2 ідеальна частка у праві власності на спірну квартиру, яка судом визнана спільним майном подружжя, реальний поділ квартири відповідно до ідеальних часток не проводився, суд не вбачає можливим виділяти у володіння позивачки конкретну кімнату у спірній квартирі. Відповідно до ст.. 66 СК України подружжя має право домовитись між собою про порядок користування майном, яке йому належить у праві спільної сумісної власності.

Із Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що АДРЕСА_1 на підставі розпорядження Криворізької міської Ради №313 від 11.05.1997 р. передана у приватну спільну сумісну власність ОСОБА_2, ОСОБА_1 та їх дочці ОСОБА_3

Відтак, спірну квартиру суд не вважає спільним майном подружжя,і така не підлягає поділу , як об"ект спільної сумісної власності подружжя.

До часткового задоволення підлягають вимоги позивачки щодо стягнення із відповідача судових витрат відповідно до розміру задоволених вимог та витрати на правову допомогу, підтверджені документально.

Керуючись ст..ст. 10,62,213-215, 218,209 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати квартируАДРЕСА_2 спільним майном подружжя .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_2.

Зобов"язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні квартирою на АДРЕСА_2 шляхом вселення її у вказану квартиру . Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1616 \одну тисячу шістнадцять \ грн.. 50 коп. сплаченого судового збору та 800\ вісімсот \грн. витрат на правову допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд. в и р і ш и в :Позов задовольнити частково. Визнати квартируАДРЕСА_2 спільним майном подружжя .

Суддя Г. Б. Білінська