Рішення № 57359350, 19.04.2016, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/6613/14-ц

Провадження № 2/463/90/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Шеремети Г.І.

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1

за участю представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача- 2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фукс Масила Україна", ОСОБА_5 акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА-Страхування», третьої особи: ОСОБА_6, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і Я» про стягнення грошових коштів, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом, який в подальшому уточнила, остаточно просила стягнути з ПАТ «Страхова компанія «АХА-Страхування» на її користь грошові кошти в розмірі 11485,30 грн. матеріальної шкоди; стягнути з ТзОВ «Фукс Мастила Україна» на її користь грошові кошти в розмірі 8111,15 грн, матеріальної шкоди та 3000,00 грн. в якості матеріальної компенсації завданої моральної шкоди; стягнути з ПАТ «Страхова компанія «АХА-Страхування» та ТзОВ «Фукс Мастила Україна»на її користь 3243,60 грн. судових витрат.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 19.04.2016 року визнано мирову угоду укладену між позивачем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фукс Масила Україна", а провадження по справі в частині вимог ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фукс Масила Україна" - закрито.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 22.04.2014 року у м.Львові на перехресті вулиць Зелена-Басараб відбулась ДТП за участю транспортних засобів марки «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7 (належного на праві власності позивачу ОСОБА_4І.), «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6 та «Дачі Логан», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_8, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 05.05.2014 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. ч.4 122,124 КУпАП. Згідно експертного автотоварознавчого дослідження матеріальний збиток, завданий позивачу ОСОБА_4, як власнику пошкодженого в ДТП транспортного засобу «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1 склав 65537,66 грн., з яких 57426,51 грн- вартість відновлювального ремонту, та 8111,15 грн. втрати товарної вартості. На момент вчинення ДТП, цивільна відповідальність позивача як власника транспортного засобу, була застрахована в ТДВ «СК «Гарант і Я» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, згідно якого не підлягають відшкодуванню збитки в тому числі внаслідок втрати товарної вартості транспортного засобу, крім того передбачено здійснення 80-% виплати страхового відшкодування. Тому, ТДВ «СК «Гарант і Я» як страховик виплатив позивачу лише 45941,21 грн. (80% від суми 57426,51 грн. - вартість відновлювального ремонту). Оскільки різниця між вартістю відновлювального ремонту (57426,51 грн.) та сумою страхової виплати (45941,21 грн.) в розмірі 11485,30 грн., на думку позивача, є залишком суми завданої їй матеріальної шкоди (вартості відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу), то така повинна бути стягнута з відповідача ПАТ «Страхова компанія «АХА-Страхування», як страховика, в якого на момент вчинення ДТП був застрахований транспортний засіб марки «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_6

Представник позивачав судовому засіданні уточнений позов підтримав в повному обсязі з підстав, передбачених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Додатково пояснив, що 14.07.2014 року відповідач ПАТ «Страхова компанія «АХА-Страхування» отримало від ТДВ «СК «Гарант і Я» регресну вимогу про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 45941,21 грн. З доданої до регресної вимоги Договору добровільного страхування наземного транспорту №03-57.01/14 від 08.02.2014 року вбачається, що у випадку виплати страхового відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачу на підставі калькуляції на ремонтні роботи або акту товарознавчого дослідження, виплата здійснюється в розмірі 80% суми страхового відшкодування. Доплата в розмірі 20% провадиться після документального підтвердження Страхувальником витрат на відновлення застрахованого транспортного засобу, в межах суми страхового відшкодування. З огляду на це ПАТ «Страхова компанія «АХА-Страхування» виплатила ТДВ «СК «Гарант і Я» в порядку регресу 45941,21 грн. страхового відшкодування. Вважав, що виплата позивачу ОСОБА_4 80%-го страхового відшкодування було здійснено в межах законодавства про страхування та з урахуванням того, що позивач отримала таке страхове відшкодування на власний рахунок та не представила документів, які б підтверджували фактичну вартість та факт виплати за відновлювальний ремонт транспортного засобу, у неї відсутні правові підстави вимагати доплати в розмірі суми податку на додану вартість.

Третя особа ОСОБА_6 у судове засідання з розгляду даної справи не зявився із невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Представник третьої особи ТДВ «СК «Гарант і Я» у судове засідання з розгляду даної справи не зявився із невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. До судового засідання подав письмові пояснення, відповідно до яких просив позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА-Страхування» про стягнення грошових коштів задоволити.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.215 ЦПК України, суд вважає, що в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА-Страхування», третьої особи: ОСОБА_6, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і Я» про стягнення грошових коштів слід відмовити виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.04.2014 року у м.Львові на перехресті вулиць Зелена-Басараб відбулась ДТП за участю транспортних засобів марки «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6 та «Дачі Логан», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_8, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 05.05.2014 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. ч.4 122,124 КУпАП (а.с.11).

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб марки «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1, зареєстровано на імя ОСОБА_4 (а.с.10).

Як вбачається з договору №03-57.01/14 добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 08.02.2014 року, транспортний засіб марки «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1, належний на праві власності ОСОБА_4, застрахований в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і Я» (а.с.88). Тобто, на момент вчинення ДТП цивільна відповідальність ОСОБА_4, як власника транспортного засобу була застрахована. Згідно п.17.4.2 договору добровільного страхування не підлягають відшкодуванню збитки внаслідок втрати товарної вартості транспортного засобу, відшкодування моральної шкоди та упущеної вигоди. Пунктом 20.9 договору передбачено, що у випадку виплати страхового відшкодування на підставі калькуляції на ремонтні роботи або акту товарознавчого дослідження, виплата здійснюється в розмірі 80% від суми страхового відшкодування.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та ринкової вартості КТЗ №118 від 31.05.2014 року, проведеного за заявою ТДВ «СК «Гарант і Я», встановлено вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1, який пошкоджено під час ДТП 22.04.2014 року, в розмірі 57426,51 грн. (а.с.98-102).

Зважаючи на те, що цивільна відповідальність позивача ОСОБА_4, як власника транспортного засобу була застрахована, то ТДВ «СК «Гарант і Я», будучи страховиком, визнало відповідний випадок страховим (а.с.95) та з урахуванням положень укладеного з ОСОБА_4 договору страхування здійснило виплату страхового відшкодування на користь останньої в розмірі 45941, 21 грн. (80% від 57426,51 грн.), що підтверджується розпорядженням №164-НТ/14 від 04.06.2014 року (а.с.94).

Вказана сума була відшкодована ТДВ «СК «Гарант і Я» відповідачем ПАТ «Страхова компанія «АХА-Страхування» в порядку регресу.

Як вбачається з пояснень сторони позивача, даних в судовому засіданні, різниця між вартістю відновлювального ремонту (57426,51 грн.) та сумою страхової виплати (45941,21 грн.) в розмірі 11485,30 грн., є залишком суми завданої позивачу ОСОБА_4 матеріальної шкоди (вартості відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу), і така повинна бути стягнута з відповідача ПАТ «Страхова компанія «АХА-Страхування», як страховика, в якого на момент вчинення ДТП був застрахований транспортний засіб марки «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_6

У відповідності до положень ст.29 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», узв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з метою евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Статтею 36 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Судом встановлено, що страхове відшкодування було перераховано безпосередньо позивачу і не було спрямоване на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого обєкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), а відтак розрахунок суми виплаченого страхового відшкодування здійснювався без урахування сум податку на додану вартість, що відповідає вимогам законодавства про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та податкового законодавства.

Крім того, позивач ОСОБА_4, заявивши вимогу про відшкодування податку на додану вартість не представила суду належних та допустимих доказів проведення фактичного ремонту транспортного засобу в особи або на підприємстві, яке є платником ПДВ, а також не довела, чи сплачувала в складі вартості ремонтно-відновлювальних робіт ПДВ.

Відтак в силу приписів ч.2 ст.14 та ч.2 ст.1192 ЦК Укрїни, у відповідача ОСОБА_5 акціонерноготовариства «Страхова компанія «АХА-Страхування» не виникло обовязку щодо виплати позивачу різниці страхового відшкодування (ПДВ).

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими у звязку з чим в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст.10,11,60,212-215, 294 ЦПК України, ст.ст.15,16 ЦК України, Законом України «Про обовязкове страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд, -

в и р і ш и в:

В позові відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційнаскарга до Апеляційного суду Львівськоїобласті в порядку і строки передбаченіст.ст.294,296 ЦПК України.

Суддя: Шеремета Г. І.