Постанова № 57358481, 21.04.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 21.04.2016

Справа № 334/11/16-а

Провадження № 2-а/334/83/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Добрєв М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративний позов ОСОБА_1 Дмитровичадо ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії. В позові зазначив, що він перебуває на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя, з 21.12.2008 року та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах, по Списку №2 у відповідності до ЗУ«Про пенсійне забезпечення». Після призначення пенсії він продовжував працювати.

З 21.12.2013 року він набув право на пенсіюза віком на загальних підставах, відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». 08.12.2015 року він звернувся до УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя з заявою про призначення йому пенсії за віком на загальних підставах.

Однак УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя листом від 16.12.2015 № 565/с-1 відмовили у призначенні йому пенсії за віком на загальних підставах, обґрунтовуючи, що він вже отримує пенсію за віком.З даними діями УПФ позивач не згоден, вважає їх такими, що порушують його гарантоване Конституцією та Законами України право.

Позивач просить зобовязати ОСОБА_2 пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя призначити йому пенсію за віком на загальних підставах з 08.12.2015 року (моменту звернення за пенсією) відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах, провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.Позивач також просить розглянути справу в скороченому провадженні.

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя позов не визнала у повному обсязі, надала суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказує, що з 21.12.2008 року ОСОБА_1перебуває на обліку в Ленінському районному відділі соціального захисту населення, отримуючи пенсію за віком за Списком №2.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на час призначення пенсії) право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком №2 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту,пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовахі за вислугу років.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз п);

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

За змістом ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Отже, з 21.12.2008 року на підставі особистої заяви ОСОБА_1 призначено пенсію за віком за Списком №2, обчислену за нормами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, виходячи з буквального тлумачення ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії, що призначається вперше застосовується показник середньої заробітної плати календарного року, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Отже, посилання позивача на ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не відповідають обставинам даної справи, оскільки вказані положення стосуються осіб, які вперше звернулись за призначенням пенсії, а не тих, яким вона вже була призначена до цього.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено види трудових пенсій, а саме:за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.

Згідно ст. 10 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії(за віком, по інвалідності, у звязку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

З огляду на вищезазначене, переведення на іншу пенсію в межах одного виду пенсії законом не передбачене.

Посилання позивача на правові позиції судів вищестоящих інстанцій є неправомірним та необгрунтованим, оскільки вони стосуються переведення з пенсії, призначеної відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Оскільки з 21.12.2008 року позивачу призначено пенсію за віком за Списком №2, яка з 01.01.2004 року обчислена за нормами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», законних підстав для призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки Україні за останні три роки, що передують року звернення з заявою пропризначення пенсії за віком, немає.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнала, просила відмовити позивачу у задоволені позову з підстав, зазначених у запереченнях до позову.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню у звязку із наступним.

Згідно ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообовязковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що 21.12.2008 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком за Списком №2, на підставі його особистої заяви, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовахі за вислугу років.

З 01.01.2004 р. розмір пенсії за віком за Списком ОСОБА_3 приведено у відповідність до Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», що підтверджується Розпорядженням про перерахунок пенсії згідно Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

20.12.2013 р. ОСОБА_1 виповнилося 60 років.

08.12.2015 р. ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя з заявою про призначення пенсії за віком згідно ст.26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах.

ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя листом від 16.12.2015 № 565/с-1 відмовило у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на загальних підставах, посилаючись на те, що він вже отримує пенсію за віком.

У відповідності до ст. 2 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» призначаються такі види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на час призначення пенсії) право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пункт 1 статті 9 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»регулює види пенсій: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у звязку з втратою годувальника.

Згідно з приписами частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення пенсії або попереднього перерахунку. За бажанням пенсіонера при переведені з одного виду пенсії на інший пенсійний орган може врахувати заробітну плату за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

З положення наведеної статті вбачається, що нею передбачений механізм переведення з одного виду пенсії на інший, в той час, як позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення в межах одного виду пенсії.

Ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

За змістом ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Заробітна плата для обчислення пенсії розраховується за формулою, наведеною в ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + КзN); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Виходячи з буквального тлумачення ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» суд зазначає, що для розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії, що призначається вперше застосовується показник середньої заробітної плати календарного року, що передує року звернення за призначенням пенсії. Під час переведення особи з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати за той календарний рік, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а від бажання особи залежить лише можливість враховувати заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», тобто показник середньої заробітної плати є незмінною величиною.

Таким чином, посилання позивача на ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не відповідають обставинам даної справи, оскільки вказані положення стосуються осіб, які вперше звернулись за призначенням пенсії, а не тих, яким вона вже була призначена до цього.

Відповідно до ст.. 22 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоровя.

З огляду на те, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком за Списком №2, яка з 01.01.2004 року обчислена за нормами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», підстави для призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки Україні за останні три роки, що передують року звернення з заявою пропризначення пенсії за віком,відсутні, тому суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог та не вбачає неправомірності дій відповідача, оскільки у останнього не було правових підстав для задоволення заяви позивача.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 17, 19, 69, 70, 71, 86, 158-163, 183-2 КАС України, ст. 2, 13, 22 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ст. 10, 45 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя про визнання дії протиправними та зобовязання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ця постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя: Добрєв М. В.