Постанова № 57350911, 25.04.2016, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/185/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2016 року 12 год. 55 хв. м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області

під головуванням судді Демчини Т.Ю.

при секретарі судового засідання Ковальчук В.С.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Володимирецького обєднаного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області про зобовязання відновити виплату пенсії, -

в с т а н о в и в :

До суду звернулась ОСОБА_2 з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області (далі УПФ м.Кузнецовська) з вимогою зобовязати відновити виплату пенсії по втраті годувальника як інваліду з дитинства ІІІ групи, призначену їй з 01.09.11 р. довічно, починаючи з 11 серпня 2015 року. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 01.09.11 року їй призначена і виплачувалась пенсія по втраті годувальника як інваліду з дитинства ІІІ групи за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На даний час вона працює на посаді секретаря судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області, яка віднесена до категорії посад державних службовців. З 01 червня 2015 року відповідач припинив виплату раніше призначеної позивачу пенсії та у лютому 2016 року відмовив у відновленні пенсійних виплат. З підстав невідповідності закону, на підставі якого припинено пенсійні виплати, вимогам ст.22 Конституції України, а також невідповідності дій відповідача умовами цього закону, позивач просила суд задовольнити позов.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не зявилась, подала заяву про повне підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутності.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, які обґрунтовуються тим, що щоЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.15 р. № 213-VIIIвнесено зміни до ст.47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», згідно з якими з 01.04.15 р. по 31.12.15 р. тимчасово припинена виплата пенсій особам, які працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених, зокрема,Законом України «Про державну службу», а з 01.06.15 р. пенсії, призначені на підставіЗакону України «Про державну службу»не призначаються і не перераховуються.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та з підстав, викладених у запереченнях, просила суд відмовити у його задоволенні. Крім того, вона пояснила, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.15 р., до ст.47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» внесено зміни, згідно з якими тимчасово, у період з 01.01.16 р. по 31.12.16 р. особам (крім визначеного кола осіб), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про судоустрій та статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. З підстав відповідності дій щодо припинення виплати пенсії позивачу вимогам чинного законодавства представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши інші докази у справі, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову. При цьому суд встановив та врахував наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.15 р. № 1055 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області та управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області реорганізовано шляхом їх злиття та утворено Володимирецьке обєднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

З огляду на викладену обставину, судом під час розгляду справи ухвалою, занесеною до журналу судового засідання, в порядку ст.52 КАС України замінено відповідача з управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області на Володимирецьке обєднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

Позивач ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи з дитинства, з 01.09.11 р. їй довічно призначено пенсію по втраті годувальника за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначена обставина підтверджується письмовою інформацією УПФ м.Кузнецовська від 04.02.16 р. № 354/Н-8, а також розпорядженням відповідача № 2012 від 01.11.11 р.

З довідки Кузнецовського міського суду Рівненської області від 08.02.16 р. №02/03-30/16 слідує, що позивач з 12.03.91 р. по даний час працює на посаді секретаря судових засідань, їй присвоєно одинадцятий ранг державного службовця, а її посада віднесена до шостої категорії посад державних службовців.

З письмових заперечень проти позову та пояснень представника відповідача в судовому засіданні судом встановлено, що відповідач з 1 квітня 2015 року припинив виплату позивачу призначеної пенсії по інвалідності.

Пунктом 12 Розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.15 р. № 213-VIII внесено зміни до ст.47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», згідно з якими тимчасово з 1 квітня 2015 року до 31 грудня 2015 року припинено виплату пенсій особам, які працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України «Про державну службу».

Проте пунктом 5 розділу ІІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до ряду законів, у тому числі і Закону України «Про державну службу».

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Таким чином, з 1 червня 2015 року особам, які займали посади, що дають право на призначення пенсії заЗаконом України «Про державну службу», пенсія призначається і виплачується за нормами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Отже, посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення їй пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

У зв'язку з цим, відсутні передбачені ст.47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції цієї статті згідно із п.12 Розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення») підстави для припинення виплати позивачу пенсії.

Таким чином, з 1 червня 2015 року до 31 грудня 2015 року перешкод для виплати позивачу вказаної пенсії не було.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.15 р., до ст.47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» внесено зміни, згідно з якими тимчасово, у період з 01.01.16 р. по 31.12.16 р. особам (крім визначеного кола осіб), які працюють на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України «Про державну службу», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Суд вважає неприйнятними заперечення відповідача проти позовних вимог у тій частині, що відповідно до ст.47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» тимчасово, у період з 01.01.16 р. по 31.12.16 р. особам (крім визначеного кола осіб), які працюють на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України «Про державну службу», призначені пенсії не виплачуються, з огляду на наступне.

Статтею 22 Конституції Українипередбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

ОСОБА_2 як станом на 01.01.16 р., на момент звернення до суду з даним позовом, так і на даний час обіймає посаду державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», на даний час пенсія їй не виплачується у звязку з обійманням такої посади.

Суд визнає, що позивачу не виплачується пенсія у порушення вимог та положеньстатті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) в поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу.

Стаття 14 Конвенції передбачає, що здійснення прав і свобод, викладених у цій Конвенції, гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин майнового стану, народження або інших обставин.

Всупереч статті 14 Конвенції, яка гарантує рівність у здійсненні основних свобод, позивачу з огляду на її рід занять зменшено виплату пенсії, в той час як без будь-якого об'єктивного і розумного обґрунтування виплата такої ж пенсії проводиться іншим особам, які перебувають в однаковому із позивачем положенні, однак мають інший рід занять. Виплата такої пенсії не зменшена та не припинена іншим особам, які працюють в інших сферах.

Таким чином, має місце запровадження дискримінації відносно позивача при здійсненні останньою права на мирне володіння майном та отримання призначеної пенсії.

Враховуючи викладене, суд визнає, що діями відповідача безпосередньо порушено право позивача на соціальний захист, гарантоване ст.ст.22, 46, 58 Конституції України, статтею 14, статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що з11 серпня 2015 року нарахування та виплата призначеної ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як інваліду ІІІ групи з дитинства, підлягає відновленню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Н а підставі ст.ст.22, 46, 58, 68 Конституції України, ст.ст.2, 37 Закону України «Про державну службу», ст.47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст.11, 71, 94, 138, 160-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Зобовязати Володимирецьке обєднане управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_2 раніше призначеної пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як інваліду ІІІ групи з дитинства, з 11серпня 2015 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 551 (пятсот пятдесят однієї) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Володимирецького обєднаного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: