Ухвала суду № 57350663, 22.04.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 22.04.2016 Справа № 554/3135/16-к

Справа № 554/3135/16-к

Провадження № 1-кс/554/3544/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2016 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Шевської О.І.,

при секретарі - Мальованій В.О.

прокурора - Перехреста Р.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - адвоката - ОСОБА_2

розглянувши клопотання прокурора прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури Полтавської області юриста 1 класу ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

українця, громадянина України, раніше не судимого, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мікрорайон ЮвілейнийАДРЕСА_1 , -

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за матеріалами досудового розслідування № 12014170000000222, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2014 року,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури Полтавської області юриста 1 класу ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. У клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

У провадженні СУ УМВС України в Полтавській області перебуває кримінальне провадження № 12014170000000222 від 12.06.2014 за підозрою ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України

20 червня 2013 року зранку (більш точного часу під час досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_1 перебував в лісопосадці поблизу с. Діброва Зіньківського району Полтавської області разом із знайомим ОСОБА_4 в автомобілі останнього марки «КІА SORENTO» д.н.з. НОМЕР_1.

Під час сварки яка виникла між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на підставі виниклих раніше боргових зобовязань, ОСОБА_1 наніс ОСОБА_4 декілька ударів знайденим в автомобілі ножем в результаті чого останній помер на місці.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 686 від 18.07.2013 року смерть ОСОБА_4 настала внаслідок сліпих проникаючий, колото-різаних ран правої бокової поверхні шиї з ушкодженням магістральних судин, що призвело до розвитку гострої масивної кровотечі з крововтратою.

Після цього, 20 червня 2013 року (більш точного часу встановити не представилось можливим) у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на умисне знищення автомобіля НОМЕР_2, що належав ОСОБА_4, з метою приховування слідів вчиненого ним вбивства останнього.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, витягнувши труп ОСОБА_4 з автомобіля НОМЕР_2 після чого облив автомобіль знайденим там же в багажному відсіку бензином та підпалив його, тим самим знищивши чуже майно шляхом підпалу, та залишив місце вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 194 КК України, а саме умисне пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах або спричинило загибель шляхом підпалу.

18.03.2016 прокурором відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 було погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

18.03.2016 ОСОБА_1 був викликаний до СУ ГУНП в Полтавській області на 09:00 год. 23.03.2016 для проведення слідчих дій шляхом повідомлення про виклик його захисника ОСОБА_2 в телефонному режимі за номером 099-788-65-32.

В зазначений термін ОСОБА_1 разом із захисником ОСОБА_2 до СУ ГУНП в Полтавській області, для проведення слідчих дій не прибули, не повідомивши органу досудового розслідування про причину неявки.

23.03.2016 повідомлення про підозру ОСОБА_1 разом з повісткою про необхідність прибуття до СУ ГУНП в Полтавській області було надіслано поштою за відомою органу досудового розслідування адресою: Харківська область, м. Купянськ, мікрорайон Ювілейний, буд.10 кв.50.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, прохав його задовольнити з підстав, що в ньому наведені, вважає підозру обгрунтованою, зазначив на наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме: вплив на потерпілу та ухилення від слідства, наголосив на тому, що підозрюваний може переховуватися в Російській Федерації. Зазначив, що підозрюваний за місцем реєстрації не проживає, тому застосування домашнього арешту неможливе. При визначенні розміру застави просив врахувати висновок експерта та довідку приєднані до матеріалів клопотання відносно риночної вартості спаленого автомобіля.

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, вину визнає, але з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення не погоджується, зазначив, що досить часто перебуває на території Російської Федерації з метою пошуку роботи за фахом. Просив суд відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов»язання.

Адвокат підозрюваного, просив суд відмовити в задоволенні клопотання та не обирати запобіжний захід, пов»язаний з триманням під вартою, наголосив на відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а також наголосив на відсутності будь-яких доказів відносно впливу на потерпілу та ухилення від слідства. Наголосив, що відсутні будь-які докази повідомлення підозрюваного про виклик до слідчого для дачі показів.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоровя, міцність соціальних звязків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

У виключних випадках , якщо слідчий суддя, суд встановить , що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов»язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під варто ю в Полтавській установі виконання покарань № 23 УДПТС України в Полтавській області у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати у відповідності до приписів ст. 209 КПК України з 23 год. 40 хв. 20.04.2016 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 19.06.2016 року, до 23 год. 40 хв.

Розмір застави визначити у межах 300 (триста ) мінімальних заробітних плат в сумі 413 400 (чотириста тринадцять грн. чотириста) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська