Постанова № 57348338, 19.04.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/351/16

19 квітня 2016 р.м. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

секретарі судового засідання Гнатишин І.З.

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича Коцюби Н.Я., довіреність від 23.03.2015 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича від 16 вересня 2015 року № 813 щодо визнання нікчемним договору № 008-19553-230215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США від 23 лютого 2015 року, укладеного між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1 та зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у АТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) № 008-19553-230215 від 23.02.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23 лютого 2015 року ОСОБА_1 уклала договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США № 008-19553-230215 з ПАТ "Дельта Банк" на суму 5500,00 доларів США, строком з моменту зарахування вкладу до 25 березня 2015 року.

На виконання вищезазначеного договору банківського вкладу та у відповідності до договору доручення від 23.02.2015 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_5, остання 23.02.2015 року зі свого поточного рахунку перерахувала на депозитний рахунок ОСОБА_1 належні позивачу грошові кошти в сумі 5500,00 доларів США згідно платіжного доручення №46308053 від 23.02.2015 року.

Постановою правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних і виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 року у ПАТ "Дельта Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації. В подальшому тимчасову адміністрацію було продовжено до 02 жовтня 2015 року. 02.10.2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" і рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

Листом № 8821/2908 від 23.09.2015 року позивача повідомлено, що тимчасова адміністрація ПАТ "Дельта Банк" вважає договір банківського вкладу (депозиту) №008-19553-230215 від 23.02.2015 року нікчемним відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" із застосуванням відповідних наслідків, з чим ОСОБА_1 погодитись не може, оскільки як кредитор жодних спеціальних пільг чи переваг, не передбачених діючим законодавством чи внутрішніми банківськими документами, не отримала. Також виявилось, що вона відсутня у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач вважає, що її безпідставно не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що й стало причиною для звернення до суду.

В судовому засіданні позивач позов підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві та просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. - Коцюба Н.Я. в судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, викладених в письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи, оскільки кошти для зарахування на рахунок позивача за договором №008-19553-230215 від 23.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США надійшли з рахунку іншої особи, яка є кредитором банку, що призвело до дій, спрямованих на отримання переваги клієнта на отримання коштів перед іншими кредиторами, в результаті чого вказаний договір визнано нікчемним. Враховуючи вищевикладені обставини, просила відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання повторно не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином та у відповідності до вимог КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності за наявними документами. Свою позицію Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виклав у запереченнях на позовну заяву, надісланих на адресу суду, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд встановив наступні обставини.

Постановою Правління Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року "Про віднесення Публічного акціонерного банку "Дельта Банк" до категорії проблемних "ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних банків та заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

02 березня 2015 року на підставі постанови правління Національного банку України за №150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова Владислава Володимировича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 71 від 08.04.2015 року тимчасову адміністрацію у ПАТ "Дельта Банк" запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" продовжено по 02 жовтня 2015 року включно.

Постановою Національного банку України № 664 від 02.10.2015 року, відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Дельта Банк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

23 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір № 008-19553-230215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США на суму вкладу 5500,00 доларів США на строк до 25 березня 2015 року. Процентна ставка на суму вкладу становила 5,5 процентів річних.

Пунктом 1.8. вищевказаного договору визначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору.

Згідно платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 46308053 від 23 лютого 2015 року ОСОБА_5 здійснила переказ суми коштів в іноземній валюті, а саме 5500,00 доларів США на рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1. Тобто, депозитний рахунок, відкритий за договором банківського вкладу № 008-19553-230215 був поповнений на 5500,00 доларів США 23.02.2015 року шляхом переказу коштів з рахунку ОСОБА_5

З витягу з реєстру операцій (Додаток №6 до наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №813 від 16.09.2015 року "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями") видно, що кошти в розмірі 5500,00 доларів США 17.09.2015 року повернуто ОСОБА_5 внаслідок застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу № 008-19553-230215 від 23.02.2015 року згідно вищезгаданого наказу №813 від 16.09.2015 року.

Порядок залучення вкладів банками України від фізичних осіб врегульовані Інструкцією про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року № 174, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 року за № 790/19528 (далі - Інструкція № 174) та Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція № 492).

Абзацом восьмим п.10.1. Інструкції № 492 передбачено, що на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Відповідно до п.2.9 глави 2 розділу IV Інструкції № 174 банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що правовою підставою для включення особи до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом, зокрема квитанцією про внесення коштів на її рахунок.

Відповідно до ч.3 ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

Частиною другою ст.38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Така перевірка здійснювалася на виконання наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" № 408 від 29.05.2015 року та на виконання рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 174/15 від 27.07.2015 року.

Перевірці підлягали договори (правочини) за вкладними операціями, передані на розгляд комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" комісією з перевірки вкладів фізичних осіб ПАТ "Дельта Банк", як зазначено у протоколі від 15.09.2015 року.

За результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між ПАТ "Дельта Банк" та фізичними особами після 16.01.2015 року включно. Як вбачається зі змісту протоколу засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" від 15.09.2015 року, дії певних фізичних осіб щодо перерахування з власних поточних рахунків коштів на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб, відкриті в ПАТ "Дельта Банк", були зумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів - ініціаторів операцій на момент здійснення операції перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (200 000 грн.), і відповідно, з огляду на незадовільний стан платіжної дисципліни ПАТ "Дельта Банк", для таких клієнтів існували ризики щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та реалізації його майна.

З огляду на це, вказані фізичні особи - платники ініціювали перерахування з власних поточних та вкладних рахунків на вклади (депозити) інших фізичних осіб грошових коштів у розмірі, що є необхідним для подальшого відшкодування коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ініціатору переказу та/або отримувачу переказу. При цьому, клієнти - ініціатори перерахування коштів, з огляду на наявність на власних рахунках залишків коштів, були кредиторами банку за відповідними договорами банківських вкладів та/або договорами банківських рахунків.

Як висновок у протоколі засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" від 15.09.2015 року зазначено, що за таких умов, укладання між банком та фізичними особами після 16.01.2015 року договорів банківського вкладу, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами банку та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, мало наслідком надання банком кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. При цьому, така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через третіх осіб. А отже, такі договори банківського вкладу є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

Суд не погоджується з позицією відповідачів щодо обґрунтованості визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Підстави нікчемності правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку визначено частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI.

Так, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Таким чином, рішення (наказ) уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.09.2015 року №813 в частині визнання нікчемним правочину (договору), укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" прийняте без розкриття змісту та посилання на порушення конкретної вимоги Закону № 4452-VI, або інші положеннями актів цивільного законодавства, а ПАТ "Дельта Банк" був визнаний неплатоспроможним вже після укладення депозитної угоди з позивачем та ліквідований з відкликанням банківської ліцензії за Постановою НБУ №664 від 02.10.2015року.

Безпідставним, на думку суду, є посилання на пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, відповідно до якого правочин неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Суд також не погоджується з тим, що дроблення вкладу, сума якого перевищує 200 000,00 грн., надало можливість власнику вкладу через інших осіб, у тому числі, позивача, на користь яких відкрито рахунки у банку та на користь яких зараховано суму подробленого вкладу, отримати гарантовану суму компенсації у розмірі більшому, аніж ця особа могла б отримати у випадку відсутності факту здійснення такого дроблення, оскільки у спірних правовідносинах отримання гарантованої суми відшкодування кошів за вкладом є гарантією, яка прямо передбачена частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тобто є такою, що прямо встановлена законодавством.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі з приводу обставин вчиненого правочину.

Обставини вчинення правочинів з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства або порушення публічного порядку може бути встановлена в порядку кримінального судочинства, оскільки вказані дії становлять склад злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

Судом під час розгляду справи не встановлено, що вчинений позивачем правочин спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади або ж незаконне заволодіння ним.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів наявності умислу у сторін правочину або однієї із сторін в намірі порушити публічний порядок.

У свою чергу, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключено судом.

Судом не встановлено наявності такого, що набрало законної сили, судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США №008-19553-230215 від 23.02.2015 року, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк".

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ПАТ "Дельта Банк" був віднесений до категорії неплатоспроможних на підставі постанови Правління НБУ №150 від 02.03.2015 року. Договір з позивачем був укладений 23.02.2015 року, тобто до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а за змістом та вимогами п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", нікчемний правочин може бути вчинений лише офіційно визнаним та встановленим НБУ неплатоспроможним банком.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 у частині визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича від 16 вересня 2015 року № 813 щодо визнання нікчемним договору № 008-19553-230215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США від 23 лютого 2015 року, укладеного між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Аналізуючи наявність підстав для задоволення позову в іншій частині позовних вимог, суд виходить з наступного.

Законом № 4452-VI визначені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду, визначено в Положенні про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку (частини перша-друга статті 4 Закону).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Зобов'язання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої пунктом 4 частини першої статті 52 цього Закону.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Згідно п.6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 року № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за № 1548/21860 протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Частиною п'ятою статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Судом встановлено, що уповноваженою особою Фонду листом №8821/2908 від 23.09.2015 року фактично відмовлено у включенні позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з мотивів нікчемності договору банківського вкладу, протиправність чого вже встановлена судом.

Аналізуючи вищенаведені нормативно - правові акти та встановлені в судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку, що законних підстав для зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у АТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) № 008-19553-230215 від 23.02.2015 року немає, оскільки на даний час кошти повернуті 17.09.2015 року ОСОБА_5

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11,71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 2,6,11,122,160-167,186,254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича від 16 вересня 2015 року № 813 щодо визнання нікчемним договору № 008-19553-230215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США від 23 лютого 2015 року, укладеного між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.