Постанова № 57348327, 20.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 511/2815/15-а

Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Ільяшук А.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідачів Дідуха С.П. та Нєкрасова Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства оборони України та Одеського обласного військового комісаріату на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 10 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату та Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі МО України), Одеського обласного військового комісаріату (далі Одеський ОВК) та Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі Адміністрація Держприкордонслужби України) в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- визнати неправомірною бездіяльність МО України щодо залишення без розгляду документів про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби;

- зобов'язати Одеський ОВК направити на адресу МО України заяву позивача та додані до неї документи щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби;

- зобов'язати МО України розглянути заяву позивача та додані до неї документи, призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби (а. с. 91-92).

В обґрунтування позову зазначалось, що ОСОБА_1 у період 1986 - 1988 років проходив строкову службу у військовій частині 2066, що входила до складу Середньоазіатського прикордонного округу КДБ СРСР, та приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан. В період проходження служби позивач отримав в бою множинні вогнепальні осколкові поранення голови (контузія головного мозку), тулуба та ніг. Згідно виписки з акта огляду МСЕК від 19 січня 2015 року № 749928 в результаті поранення, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, ОСОБА_1 визнано інвалідом третьої групи. У травні 2015 року позивач звернувся до Одеського ОВК із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності. Листом від 22 червня 2015 року МО України відмовлено позивачу у призначенні та виплаті зазначеної грошової допомоги. На думку позивача, названа відмова є протиправною.

Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 10 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність МО України щодо залишення без розгляду документів позивача про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. Зобов'язано Одеський ОВК прийняти від ОСОБА_1 та направити на адресу МО України заяву позивача з доданими документами та висновком щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. Зобов'язано МО України розглянути заяву позивача та додані документи, а також прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, та надіслати вищезазначене рішення до Одеського ОВК для видачі наказу про виплату даної допомоги.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник МО України в апеляційній скарзі зазначає, що судом при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. На думку апелянта, питання виплати колишнім військовослужбовцям прикордонних військ КДБ СРСР одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби, покладається на Адміністрацію Держприкордонслужби України. Крім того, судом не враховано, що МО України не розглядало заяву позивача по суті, а лише з формальних підстав відмовило ОСОБА_1 у задоволенні заяви щодо виплати одноразової допомоги, а тому відсутні підстави для зобов'язання МО України призначити одноразову грошову допомогу позивачу.

ТВО військового комісара Одеського ОВК в апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду прийняті на підставі однобічного та неповного вивчення справи, не відповідають фактичним обставинам справи та містять істотні суперечності. Так, на думку апелянта, вирішення питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності входить до компетенції Адміністрації Держприкордонслужби України. Крім того, судом першої інстанції не було визначено які саме протиправні дії або бездіяльність допущені Одеським ОВК, у зв'язку з чим безпідставно зобов'язано останнього вчинити певні дії, оскільки названі дії були вчинені Одеським ОВК у визначений законодавством строк.

На підставі викладеного в апеляційних скаргах ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення в частині задоволених позовних вимог з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивача.

Постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог в апеляційному порядку не оскаржено.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника МО України в підтримку апеляційних скарг, а також позивача та представника Адміністрації Держприкордонслужби України про залишення оскарженого судового рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність їх часткового задоволення.

Судом встановлено, що у період 1986 - 1988 років ОСОБА_1 проходив строкову службу у військовій частині 2066, що входила до складу Середньоазіатського прикордонного округу КДБ СРСР, та приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан.

Згідно виписки з акта огляду МСЕК від 19 січня 2015 року № 749928 позивачу встановлено безстроково третю групу інвалідності у зв'язку з пораненням та захворюванням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при ведені бойових дій.

У травні 2015 року позивач звернувся до Одеського ОВК із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності.

Листом Департаменту фінансів МО України від 22 червня 2015 року за № 248/3/6/1273 повідомлено позивача, що його документи повертаються без реалізації, як такі, що надіслані не за належністю.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності МО України та зобов'язання названого відповідача розглянути заяву позивача та додані до неї документи, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що вирішення питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, відноситься до компетенції МО України.

Так, відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 у період 1986 - 1988 років проходив строкову службу у військовій частині 2066, що входила до складу Середньоазіатського прикордонного округу КДБ СРСР, та приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан.

Матеріалами справи також встановлено, що в період проходження служби позивач отримав в бою множинні вогнепальні осколкові поранення голови (контузія головного мозку), тулуба та ніг.

Згідно виписки з акта огляду МСЕК від 19 січня 2015 року № 749928 в результаті поранення та захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, ОСОБА_1 встановлено безстроково третю групу інвалідності (а. с. 10-11).

Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (далі Порядок № 499).

Пунктом 3 названого Порядку передбачено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) відповідні документи.

На підставі абз. 1 п. 7 Порядку № 499 керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.

Абзацом 2 названого пункту Порядку визначено, що головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2015 року позивач звернувся до Одеського ОВК із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності.

Листом названого відповідача від 10 червня 2015 року за № 4426 позивача повідомлено, що його документи з висновком щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням у 2015 році третьої групи інвалідності направлено до Департаменту фінансів МО України на комісію з розгляду названих питань (а. с. 20).

Проте, всупереч наведеним вище положенням п. 7 Порядку № 499, МО України, як головним розпорядником коштів, у місячний строк після надходження зазначених документів не було прийнято рішення про призначення або про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, що фактично визнається в апеляційній скарзі названого відповідача.

За таких обставин, із врахуванням наведених вище положень чинного законодавства України, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності МО України та зобов'язання названого відповідача розглянути заяву позивача та додані до неї документи про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, є правильним.

Апеляційний суд відхиляє посилання апелянтів на те, що вирішення питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності входить до компетенції Адміністрації Держприкордонслужби України з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Таким чином, законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської Армії та прикордонних військ колишнього СРСР до військовослужбовців Збройних Сил України.

Крім того, як встановлено матеріалами справи, звільнення ОСОБА_1 зі строкової військової служби в запас Збройних Сил відбулося на підставі наказу Міністра оборони СРСР. При цьому Адміністрація Держприкордонслужби України не є правонаступником Середньоазіатського прикордонного округу КДБ СРСР, до складу якого входила військова частина 2066, в якій позивач проходив строкову військову службу.

Апеляційний суд також враховує, що Одеським ОВК, який відповідно до наведених вище положень Порядку № 499 є уповноваженим органом, документи позивача для прийняття відповідного рішення з приводу призначення одноразової грошової допомоги були направлені саме до МО України, як до головного розпорядника коштів.

Із врахуванням викладеного, обов'язок прийняття відповідного рішення з приводу призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, покладено чинним законодавством саме на МО України.

Проте, зобов'язавши МО України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, оскільки назване зобов'язання відповідача є передчасним виходячи з наступного.

Як встановлено матеріалами справи, листом Департаменту фінансів МО України від 22 червня 2015 року за № 248/3/6/1273 повідомлено позивача, що його документи повертаються без реалізації, як такі, що надіслані не за належністю.

Таким чином, названі документи ОСОБА_1 фактично не були розглянуті МО України, у зв'язку з чим відповідачем не прийнято рішення про призначення або відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, адміністративні суди вправі перевіряти правомірність оскаржених дій та рішень суб'єкта владних повноважень, однак не вправі втручатись у дискреційні повноваження цього суб'єкта, тобто не вправі виходити за межі своїх повноважень та брати на себе функції органу, до компетенції якого віднесено прийняття відповідного рішення.

Із врахуванням викладеного, відсутні підстави для задоволення вимог позивача в частині зобов'язання МО України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

Крім того, не ґрунтується на матеріалах справи і висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в частині зобов'язання Одеського ОВК прийняти від ОСОБА_1 та направити на адресу МО України заяву позивача з доданими документами та висновком щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, оскільки матеріалами справи встановлено повне виконання обласним військовим комісаріатом наведених вище положень абз. 1 п. 7 Порядку № 499, що виключає можливість задоволення заявлених до названого відповідача позовних вимог.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині заявлених позовних вимог, постановлене судове рішення на підставі пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Міністерства оборони України та Одеського обласного військового комісаріату задовольнити частково.

Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 10 лютого 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо залишення без розгляду документів позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499.

В іншій частині відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 25 квітня 2016 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко