Ухвала суду № 57348200, 25.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 року Справа № 876/5617/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2015р. по справі № 813/8349/14 за позовом Львівського міжрегіонального центру соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м.Львові Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

09.12.2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Управління Державної казначейської служби України у м. Львові Львівської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0009431501 від 08.09.2014 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість.

Позов обґрунтовує тим, що прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, на підставі акту камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 28.08.2014 року, є безпідставним, протиправним та таким, що слід скасувати. При проведенні перевірки та прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на переконання позивача, не враховано та не досліджено наступні обставини. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених Міністерством фінансів України № 1098 від 29.12.2002 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 47/7368 від 21.01.2003 року (у редакції наказу Міністерства фінансів України № 19 від 14.01.2008 року, зі змінами), Наказу про затвердження паспорта бюджетної програми на 2014 рік за КПКВК 2507030, виданого 31.03.2014 року, позивач, як бюджетна організація, без затвердження даного документу не може вчиняти жодних дій. В день одержання Наказу про затвердження паспорта бюджетної програми (02.04.2014 року), позивачем здійснено оплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Таким чином, позивачем вчинено всі дії щодо сплати податку на додану вартість своєчасно, з виконанням вимог вказаних нормативно-правових актів. Зазначено, що Львівський МЦСТПМРІ як державна бюджетна установа своєчасно та добросовісно сплачує усі податки і збори.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0009431501 від 08.09.2014 року.

Не погодившись із викладеними у вищевказаній постанові суду першої інстанції висновками, відповідач подав апеляційну скаргу і просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Судом встановлено, що Львівським МЦСТПМРІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року від 13.03.2014 року та зареєстровано контролюючим органом 17.03.2014 року за № 9013558269. ДПІ у Сихівському районі м. Львова 28.08.2014 року проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, про що складено акт № 962/15-10 від 28.08.2014 року. Вказаною перевіркою зафіксовано, що на предмет порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкових зобов'язання з податку на додану вартість, відповідальність за що передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, а саме: дата операції: 03.04.2014 року за документом дата: 17.03.2014 року № 9013558269; податкова декларація з податку на додану вартість; к-сть днів: 4; % 10; сума боргу: 12794,00 грн.; сума ш/с 1297,40 грн. Позивач не погоджуючись із висновками контролюючого органу зафіксованими у акті перевірки від 28.08.2014 року, подав заперечення до акту (зареєстровано контролюючим органом 05.09.2014 року за вх. № 229)

08.09.2014 року на підставі акту перевірки від 28.08.2014 року контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0009431501 від 08.09.2014 року за платежем: податок на додану вартість та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1297,40 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (підп. 14.1.78 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПК України)).

Відповідно до підп. 14.1.79 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п. 4 Постанови № 255 усі витрати на виплату сум компенсації несе те підприємство, установа або організація, до яких переводиться, направляється, або якими приймається працівник.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 ПК України).

Підпунктом 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до п. 203.1, 201.2 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Статтею 43 Бюджетного кодексу України (БК України) визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:

- розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;

- контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями;

- ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України;

- здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Правила складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання ( Правила), затверджені наказом Міністерства фінансів України № 1098 від 29.12.2002 рок та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 21.01.2003 року за № 47/7368.

Відповідно до п. 1 Правил, паспорт бюджетної програми - документ, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Паспорти бюджетних програм складають усі головні розпорядники бюджетних коштів (головні розпорядники) за кожною бюджетною програмою. Головні розпорядники розробляють проекти паспортів бюджетних програм і подають їх на затвердження до Міністерства фінансів України (Мінфін) протягом 30 днів після набрання чинності законом про Державний бюджет України (п. 2 Правил).

Головні розпорядники і Мінфін забезпечують відповідність змісту паспортів бюджетних програм закону про Державний бюджет України та/або розпису державного бюджету (крім випадків, внесення змін до паспортів бюджетних програм у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису бюджетної установи в частині власних надходжень бюджетних установ), порядкам використання бюджетних коштів та цим Правилам.

Паспорти бюджетних програм головного розпорядника затверджуються спільним наказом головного розпорядника та Мінфіну в трьох примірниках протягом 45 днів від дня набрання чинності законом про Державний бюджет України (п. 6 Правил).

Один примірник спільного наказу про затвердження паспортів бюджетних програм залишається в Мінфіні, другий - передається відповідному головному розпоряднику, третій - у встановленому порядку передається Мінфіном Державній казначейській службі України (п. 7 Правил).

Головний розпорядник у тижневий строк від дня затвердження наказу про паспорти бюджетних програм забезпечує доведення до розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів його копій та копій затверджених паспортів відповідних бюджетних програм.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та згідно з наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року № 1098 "Про паспорти бюджетних програм" Міністерством соціальної політики було затверджено паспорт бюджетної програми на 2014 рік Міністерства соціальної політики України за КПКВК 2507030, яким визначена сума коштів, затверджена в державному бюджеті для виконання цієї програми, законодавчі підстави її реалізації, мету, завдання, результативні показники, на основі яких здійснюється контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів і аналіз бюджетної програми.

Колегія суддів зазначає, що Державна казначейська служба України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі). Закон про Державний бюджет України на 2014 рік набрав чинності з 16 січня 2014 року. Паспорти бюджетних програм головного розпорядника затверджуються спільним наказом головного розпорядника та Мінфіну в трьох примірниках протягом 45 днів від дня набрання чинності законом про Державний бюджет України (п. 6 Правил). Відповідно, видатки розпорядникам бюджетних коштів здійснювались без затверджених паспортів бюджетних програм включно до 10 березня 2014 року. З 11 березня управлінням припинено здійснення платежів без наявності затверджених паспортів бюджетних програм. Вказане стосувалося і позивача, оскільки Львівський МЦСПТМРІ є державною бюджетною установою. Наказ від 31.03.2014 року №168/355 про затвердження паспорта бюджетної програми за КПКВК 2507030 подано позивачем в Управління 01.04.2014 року та зареєстровано за № 269. Позивачем подане платіжне доручення № 41 від 02.04.2015 року і проведено оплату податку на додану вартість відповідно до поданого платіжного доручення 03.04.2015 року.

Колегія суддів вважає, що позивачем дотримано вимоги податкової дисципліни щодо подачі податкової декларації у строк до контролюючого органу, вжито передбачених законодавством заходів щодо найшвидшої сплати податку, з, однак з незалежних від позивача причин (одержання наказу від Головного розпорядника коштів лише 01.04.2014 року та передача його органу Державної казначейської служби у той же ж день), така відбулася із простроченням строку для сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість тривалістю 4 календарних дні.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 196, ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2015р. по справі № 813/8349/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Запотічний І.І.

Ліщинський А.М.