Ухвала суду № 57348129, 21.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2016 рокусправа № 808/8929/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року по справі

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Бердянського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - ГУ МВС України в Запорізькій області), Бердянського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - Бердянський МВ ГУ МВС України в Запорізькій області), в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати незаконним і скасувати наказ ГУ МВС України в Запорізькій області № 416 о/с від 05.11.2015 року про його звільнення з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил через скорочення штатів; поновити його на посаді оперуповноваженого карного розшуку Бердянського МВ ГУ МВС України в Запорізькій області з 06.11.2015 року та зобов'язати Бердянський МВ ГУ МВС України в Запорізькій області нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно ст.41 КАС України, не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

02.07.2015 року Верховною радою України прийнято закон «Про Національну поліцію» № 580-VІІІ (далі - Закон №580-VІІІ), який 06.08.2015 року опубліковано в офіційному виданні «Голос України».

Згідно п. 1 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VІІІ - цей закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

Пунктом 8 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VІІІ встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Згідно п. 9,10 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Відповідно до п. 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальниць ким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114 (далі - Положення №114), особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий об лік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що за сукупністю умов, визначених приписами розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VІІІ та Положення №114, встановлюється можливість звільнення працівника міліції зі служби у зв'язку зі скороченням штату.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 2007 року, з 26.02.2013 року по 06.11.2015 року перебував на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області у званні старшого лейтенанта міліції.

Наказом ГУМВС України в Запорізькій області № 416 о/с від 05.11.2015 року згідно з п. 10, 11 розділу ХІ Закону №580-VІІІ позивача звільнено з органів внутрішніх справ з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил України за п. 64 «г» Положення №114.

Як вбачається з подання начальника Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області від 05.11.2015 року, що вносилось на звільнення позивача, інформація про прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції відсутня.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що показання допитаних в якості свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 щодо подачі позивачем рапорту про переведення на службу в поліцію не є достатнім доказом виявлення ним бажання проходити службу в поліції, за відсутності документального підтвердження факту подачі відповідного рапорту як необхідної умови, визначеної пунктом 10 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII, за наявності якої здійснюється пропонування посад в поліції та прийняття на службу в поліцію.

Подана позивачем копія рапорту про звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «з» Положення №114 за переведенням до національної поліції з 06.11.2015 року, не підтверджує, що такий рапорт подавався позивачем до його звільнення, а надана копія рапорту про прийняття позивача на службу в поліцію від 15.01.2016 року свідчить лише про його подачу після звільнення з займаної посади через скорочення штатів.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що при звільненні ОСОБА_1 з займаної посади , ГУ МВС України в Запорізькій області діяло в межах своїх повноважень та в спосіб, передбачений чинним законодавством, внаслідок чого винесений наказ ГУ МВС України в Запорізькій області № 416 о/с від 05.11.2015 року є законним, а тому не підлягає скасуванню.

Відсутність підстав для скасування наказу ГУ МВС України в Запорізькій області № 416 о/с від 05.11.2015 року про звільнення позивача з 06.11.2015 року з займаної посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області у запас Збройних Сил через скорочення штатів обумовлює відсутність правових підстав для поновлення позивача на попередній посаді з 06.11.2015 року, та покладання обов'язку на Бердянський МВ ГУ МВС України в Запорізькій області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини адміністративної справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова