Постанова № 57348074, 25.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2016 року м. Київ № 826/23192/15

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі колегії суддів під головуванням судді Добрянської Я.І., суддів - Федорчука А.Б., Аблова Є.В. розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Про визнання протиправними дій, зобов»язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Міністерства), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача по ненаданню інформації та копій запитуваних адвокатським запитом вих. від 12.08.2015 р. №12/08-1 документів, оформлених листом відповідача від 21.08.2015 р. №7/14-10096;

- зобов2язати відповідача надати інформацію та копію документів, запитуваних адвокатським запитом вих. від 12.08.2015 р. №12/08-1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2015 р. головуючим суддею Добрянською Я.І. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до попереднього судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2015 р. головуючим суддею Добрянською Я.І. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

До судового засідання 05.04.2016 р. позивач, будучи належним чином повідомленим по дату, час та місце розгляду справи, не прибув, при цьому попередньо позивачем скеровано до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В силу ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також з'ясувавши позицію судів вищих інстанцій з приводу вирішення аналогічних спірних правовідносин, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 здійснює свою діяльність як адвокат у складі Адвокатського об'єднання «ЗАХИСТ 24» (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 21.12.2010 р. НОМЕР_1).

В той же час, між Адвокатським об'єднанням «ЗАХИСТ 24» та ОСОБА_3 (надалі також - Клієнт) у відповідності до вимог ст.ст. 26, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» укладено Договір №10-1/08/ЮП про надання правової допомоги від 10.08.2015 р.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Адвокатським об'єднанням «ЗАХИСТ 24» видано ордер від 12.08.2015 р. серії КВ №054469, що посвідчує повноваження позивача як адвоката на надання правової допомоги Клієнту.

13.08.2015 р. позивачем направлено на адресу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України адвокатський запит вих. від 12.08.2015 р. №12/08-1 (вх. від 17.08.2015 р. №6357/03-15).

У адвокатському запиті, до якого додано було копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію ордеру, позивач для надання правової допомоги клієнту просив надати наступну інформацію та підтверджуючі документи:

1. Які саме документи додавалися заявником (ОСОБА_4.) до листа від 22 жовтня 2014 року щодо можливості відхилень від вимог державних будівельних норм при проектуванні 50-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1?

2. Чи додавалися заявником (ОСОБА_4) містобудівні умови і обмеження забудови ділянки, і які саме до листа від 22 жовтня 2014 року щодо можливості відхилень від вимог державних будівельних норм при проектуванні 50-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1?

3. Чи додавалися заявником (ОСОБА_4.) і які саме технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта до листа від 22 жовтня 2014 року щодо можливості ухилень від вимог державних будівельних норм при проектуванні 50-ти квартирного - житлового будинку по АДРЕСА_1?

4. Чи додавалися заявником (ОСОБА_4.) і які саме завдання на проектування ю листа від 22 жовтня 2014 року щодо можливості відхилень від вимог державних будівельних норм при проектуванні 50-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1?

5. Чи додавалися заявником (ОСОБА_4.) і які саме документи та матеріали (щодо передпроектних робіт, розрахунків, результатів випробувань і досліджень, рішень-аналогів, технічних свідоцтв тощо)?

6. Які саме обґрунтування прийнятих проектних рішень щодо параметрів та необхідності (доцільності) будівництва, які забезпечують дотримання встановлених норм безпеки до простору життя та життєдіяльності людини у спосіб, не передбачений державними будівельними нормами, та попередньо погоджені в установленому порядку відповідними органами влади, на території яких передбачається будівництво, а також: відповідними територіальними наглядовими органами, додавалися заявником (ОСОБА_4) до листа від 22 жовтня 2014 року щодо можливості відхилень від вимог державних будівельних норм при проектуванні 50-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1.

7. Щодо яких саме можливих відхилень від вимог державних будівельних норм при проектуванні 50-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 подано лист ОСОБА_4 від 22 жовтня 2014 року?

8. Щодо яких саме можливих відхилень від вимог державних будівельних норм при проектуванні 50-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 прийнято рішення засідання секції "Містобудування та архітектури, будівництво об 'єктів цивільного та промислового призначення, будівельних матеріалів і виробів" від 23 жовтня 2014року?

9. Коли і яким саме Структурним підрозділом Мінрегіонбуду (Департаментом житлового будівництва, будіндустрії та промислової політики, Департаментом містобудування та архітектури, Управлінням промислової забудови тощо) розглядалися матеріали звернення ОСОБА_4 від 22 жовтня 2014 року, перевірялася їх комплектність та відповідність Порядку? Чи залучалися при цьому фахівці інших Департаментів або Управлінь Мінрегіонбуду?

10. Чи розглядалися матеріали звернення ОСОБА_4 від 22 жовтня 2014 року Базовими організаціями з науково-технічної діяльності? Якщо так, то коли і якими саме?

11. Чи запитувалися при розгляді звернення ОСОБА_4 від 22 жовтня 2014 року додаткові документи і які саме? Чи проводилися при розгляді звернення ОСОБА_4 від 22 жовтня 2014 року дослідження або випробування, розрахунки, які підтвердили (спростували) можливість запропонованих рішень?

12. Коли і які саме Пропозиції виносилися Базовими організаціями з науково-технічної діяльності за результатами розгляду звернення ОСОБА_4 від 22 жовтня 2014 року?

13. Коли і яким саме Структурним підрозділом Мінрегіонбуду готувалися матеріали та виносились питання щодо погодження обґрунтованих відхилень від діючих державних будівельних норм у проектній при проектуванні та внесенні змін у проектну документацію 50-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 за результатами розгляду звернення ОСОБА_4 від 22 жовтня 2014 року на засідання секції "Містобудування та архітектури, будівництво об'єктів цивільного та промислового призначення, будівельних матеріалів і виробів" від 23 жовтня 2014 року?

14. Який саме персональний склад секції "Містобудування та архітектури, будівництво об 'єктів цивільного та промислового призначення, будівельних матеріалів і виробів" приймав рішення від 23 жовтня 2014 року про можливість відхилення від вимог державних будівельних норм при проектуванні зазначеного об'єкта?"

Окрім цього, у вказаному адвокатському запиті позивач просив надати копії відповідних документів, зокрема: листа ОСОБА_4 від 22 жовтня 2014 року та доданих до нього документів і матеріалів, містобудівних умов і обмежень забудови ділянки, технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта, завдань на проектування, обґрунтувань прийнятих проектних рішень, пропозицій Базових організацій, подань Структурних підрозділів Мінрегіонбуду, рішення секції від 23 жовтня 2014 року, листа Мінрегіонбуду від 27 жовтня 2014 року №7/14-12722, а також - всіх інших матеріалів справи щодо розгляду звернення ОСОБА_4 від 22 жовтня 2014 року.

Вказаний адвокатський запит фактично отриманий відповідачем 14.08.2015 р., доказом чого є наявна у справі копія поштового повідомлення про вручення №0103035802170.

У відповідь на адвокатський запит листом від 21.08.2015 р. №7/14-10096 Міністерством повідомлено про відсутність об»єктивної можливості для надання запитуваної адвокатом інформації з огляду на те, що гр. ОСОБА_4 обмежив доступ до інформації щодо себе.

При цьому відповідачем пояснено, що листом від 20.08.2015 р. №8/14-762-15 Міністерство звернулось до гр. ОСОБА_4 щодо згоди на поширення інформації стосовно його звернення від 22.10.2014 р., однак на час надання відповіді адвокату згоди гр. ОСОБА_4 не отримано.

Так, до суду позивачем надано копію листа гр. ОСОБА_4 від 20.09.2015 р., в якому, посилаючись на ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», зазначено, що надання інформації за адвокатським запитом від 12.08.2015 р. №12/08-1 може необґрунтовано сприяти конкурентам у підприємницькій діяльності ОСОБА_4, чи запроваджувати обмеження на ринку при здійсненні ним діяльності.

З огляду на наведене, ОСОБА_4 категорично забороняє та не дає згоди на поширення інформації щодо його діяльності, яка стосується його звернення до Мінрегіонбуду від 22.10.2014 р. у зв»язку з надходженням до Мінрегіонбуду адвокатського запиту від 12.08.2015 р. №12/08-1.

Відтак, вважаючи відповідь Міністерства протиправною та такою, що порушує права та законні інтереси позивача, останній за їх захистом звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства з приводу даного спору, а також заслухавши пояснення представника відповідача та оглянувши позицію судів вищих інстанцій з приводу аналогічних спорів, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 02.10.1992 р. №2657-XII "Про інформацію" (далі - Закон №2657) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 20 Закону України від 05.07.2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат серед іншого має право: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб) (п. 1); ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом (п. 3); а також збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою (п. 7).

Статтею 26 Закону №5076 передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. При цьому документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Що ж до визначення поняття адвокатського запиту, то відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №5076 під ним розуміється письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону №5076 орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 3 зазначеної статті відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Положеннями ст. 6 Закону України 13.01.2011 р. №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939) визначено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація (ч. 1).

Як передбачено у ч. 1 даної статті, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше (ч. 3).

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше (ч. 4).

Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину (ч. 5).

Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону (ч. 6).

Нормою ст. 7 Закону №2939 визначено, що конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону (ч. 1).

Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №2939 таємна інформація - це інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

В той же час, як зазначено Вищим адміністративним судом України у Довідці про вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 01.06.2015 р., розпорядники публічної інформації під час віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом повинні застосовувати приписи Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки публічна інформація є обмеженою лише у випадках, передбачених цим Законом, норми якого є спеціальними в порівнянні з нормами Закону України «Про інформацію».

Окрім цього, у вказаній довідці судом касаційної інстанції також зауважено, що аналіз положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» про конфіденційну інформацію дає підстави виокремити такі її ознаки:

1) встановлювати конфіденційність публічної інформації та визначати порядок її поширення можуть лише фізичні та юридичні особи;

2) суб'єкти владних повноважень не наділені правом відносити інформацію до конфіденційної;

3) публічна інформація не може бути віднесена до конфіденційної у випадках, визначених Законом (частини перша і друга статті 13 Закону);

4) у випадках, встановлених законодавством, може не бути обмежено доступ до визначеної інформації, в тому числі й конфіденційної (частини п'ята і шоста статті 6 Закону).

Таким чином, проаналізувавши наведені вище норми, суд погоджується із висновком відповідача стосовно того, що інформація, а також документи стосовно розгляду запиту ОСОБА_4, прохання надати які викладено у адвокатському запиті позивача від 12.08.2015 р. №12/08-1, відносяться до інформації з обмеженим доступом з огляду на обмеження доступу ОСОБА_4 та відсутність його бажання на поширення такої інформації, а відтак, наданою позивачу в порядку ст. 24 Закону №5076 на його адвокатський запит бути не можуть.

Отже, враховуючи наведене, а також виходячи із наявних у справі наданих сторонами доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Також згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз (ч. 2).

Враховуючи вищенаведене в сукупності та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

\

Головуючий суддя Я.І. Добрянська

Судді А.Б. Федорчук

Є.В. Аблов