Постанова № 57348006, 19.04.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2016 р. Справа № 809/189/16

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.,

За участю секретаря Єлізарової У.Г.,

представника позивача Зеркевича А.В.,

представника відповідача Мельника Р,Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша»

до відповідача: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000812200 від 22.02.2015 року ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Даноша» звернулося до суду з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000812200 від 22.02.2015 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Даноша» з питань дотримання вимог чинного законодавства за період з 01.01. 2015 по 01.06.2015 року, складено акт від 03.09.2015 року за № 922/22-00/32464900. Згідно вказаного акту податковим органом встановлено, що позивачем порушено вимоги п.198.1- п.198.6 ст.198, п.200.1ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2015 року в сумі 157731 грн.

В результаті виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000812200 від 22.02.2015 року, згідно якого позивачу на 157731 грн. зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали висновки податкового органу щодо відсутності факту настання реальних правових наслідків за господарськими операціями з ТОВ «Прод-Тор» на підставі укладеного договору поставки товару ( ячменю) за № 53 від 06.05.2015 року та специфікацій №1 та №2 до даного договору, так як директор ТОВ «Прод-Тор» ОСОБА_3 знаходиться в місцях позбавлення волі та відповідно не міг підписувати документи, якими підтверджено реальність настання правових наслідків за вказаними господарськими операціями.

Позивач вважає дані висновки відповідача неправомірними, так як здійснення вищезазначеним контрагентом поставки ТзОВ «Даноша» товару (ячменю) згідно вищевказаних договору поставки та специфікацій до договору, підтверджується у відповідності до вимог чинного законодавства належними первинними документами, зокрема видатковими та товарно-транспортними накладними, а проведення розрахунків за отриманий товар - платіжними дорученнями. При цьому оформлення та підписання первинних документів із контрагентом ТОВ «Прод-Тор» відбувалося шляхом передачі останніх поштовим зв'язком, а тому позивачу не було відомо про те, чи підписувалися дані документи саме ОСОБА_3, як директором ТОВ «Прод-Тор», а також про перебування даної особи в місцях позбавлення волі.

Таким чином, оскільки неможливість здійснення господарських операцій контролюючим органом не доведено, відтак на думку позивача правомірно включено до суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового) періоду суму ПДВ по операціях з придбання у ТОВ «Прод-Тор» товару ( ячменю) у травні 2015 року.

За таких обставин оскаржуване податкове повідомлення-рішення позивач просить визнати протиправним та скасувати.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав із вищенаведених підстав. Позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, наведених у поданому запереченні. Суду пояснив, що відповідно до висновків акту від 03.09.2015 року, складеного за результатами перевірки ТОВ «Даноша», посадовими особами податкового органу встановлено, що позивачем завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового) періоду за травень 2015 року в розмірі 157731 грн., внаслідок включення до суми від'ємного значення сум ПДВ за безтоварними господарськими операціями із ТОВ «Прод-Тор». Вказав, що відсутність взаємовідносин між позивачем та вищевказаним контрагентом підтверджується матеріалами допиту свідка ОСОБА_3, який згідно наданих позивачем первинних документів є директором ТзОВ «Прод-Тор», однак свою причетність до діяльності даного підприємства та щодо підписання вказаних документів заперечує, так як з липня 2014 року перебуває в місцях позбавлення волі. Отже, викладені в акті перевірки вищезгадані висновки є обґрунтованими, а відтак оскаржуване повідомлення-рішення правомірним та таким, що прийняте ДПІ в межах повноважень та на підставі приписів чинного законодавства. В задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що Калуською ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Даноша» (код ЄДРПОУ 32464900) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Прод-Тор» ( код ЄДРПОУ 39254345) за період з 01.01.2015 по 01.06.2015 року.

За результатами перевірки складено акт за № 922/22-00/32464900 від 03.09.2015 року, в якому посадовими особами ДПІ зафіксовано, що ТзОВ «Даноша» порушено :

-п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року № 957, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового) періоду за травень 2015 року в сумі 157731 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення- рішення № 0000812200 від 22.02.2015 року , якими позивачу на 157731 грн. зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача суд зазначає наступне.

Згідно поданих представником позивача і наявних у матеріалах справи копій первинних документів, а саме договору поставки товару № 53 від 06.05.2015 року та специфікацій №1 та №2 від 06.05.2015 року до даного договору, судом встановлено, що згідно даного договору ТОВ «Прод-Тор» (постачальник) зобов'язується поставляти у власність покупцю ТзОВ «Даноша» зернові культури (ячмінь) на умовах визначених у договорі та специфікаціях, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару в порядку та на умовах визначених договором. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до 31.12.2015 року. Вищенаведений договір скріплений печаткою ТОВ «Прод-Тор» ( код 39254345, 21100, м. Вінниця, вул. Київська,16, р/р 26004162100055 в ПУАТ «Укрінбанк», МФО 300142, ІПН 392543402284) і проставлено підпис директора «Прод-Тор» ОСОБА_3 ( т.I, а.с.28-32).

На виконання умов договору ТОВ «Прод-Тор» складено та виписано видаткові накладні № РН-0000151 від 15.05.2015, № РН-0000155 від 18.05.2015, № РН-0000156 від 18.05.2015, № РН-0000157 від 18.05.2015, № РН-0000158, № РН-0000159, № РН-0000160 від 20.05.2015 за період з 01.01.2015 по 01.06.2015 на загальну суму 1 092 752, 00 грн, в т.ч ПДВ 157731,17 грн. У виписаних ТОВ «Прод-Тор» видаткових накладних проставлено підпис та ПІБ у графі від постачальника» із зазначенням посади-директор ОСОБА_3, підпис у графі отримав- ОСОБА_4 згідно довіреностей, вказано номенклатуру і кількість придбаного товару (ячменю). Дані видаткові накладні скріплені печаткою тільки ТОВ «Прод-Тор» ( код 39254345).

На виконання умов вищевказаного договору постачання ячменю здійснювалося транспортом ТОВ «Прод-Тор» відповідно до товарно-транспортних накладних № 0000000151 від 15.05.2015, № 0000000155, № 0000000156, № 0000000157, від 18.05.2015, № 0000000158, № 0000000159, № 0000000160 від 20.05.2015 року. Товариством також представлено листки якості сировини та надано зважувальні квитанції. Розрахунок з ТОВ «Прод-Тор» за отриманий товар (ячмінь) проведено у безготівковій формі на загальну суму 1219261,00 грн. згідно платіжних доручень за № 8822 від 18.05.2015, № 8881, №8882, №8883 від 19.05.2015, № 9076, №9077, № 9078 від 21.05.2015, № 9155, №9156 від 22.05.2015 року. ( т.I, а.с.33-57).

Однак дані докази суд залишає без уваги, так як на переконання суду саме лише перерахування коштів контрагенту та документальне оформлення господарської операції не можуть свідчити про її реальний характер з огляду на наступне.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження № 12015020010002955 від 07.05.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.5 ст. 27, ч.3 ст.212 КК України, отриманих від ГУ ДФС у Вінницькій області начальника СУ ФР майора податкової міліції Коберського Г.В. відносно ОСОБА_3 та згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_3 з'ясовано, що 29.05.2014 року він засуджений Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.2 ст.185 КК України до 3,1 років позбавлення волі . З липня 2014 по березень 2015 року утримувався в ГВК №7 (Херсонська область) , а з середини березня по даний час - в Стрижанівській виправній колонії.

Згідно матеріалів вищевказаного кримінального провадження засуджений ОСОБА_3 вести або керувати фінансовою діяльністю ТОВ «Прод-Тор», контактувати з службовими особами ТзОВ «Даноша», укладати договори, виписувати бухгалтерські документи, знімати з банківським рахунків кошти не мав можливості, оскільки згідно вироку Вінницького міського суду від 19.08.2014 року ОСОБА_3 засуджений до 3 років 1 місяця позбавлення волі. При цьому ОСОБА_3 свою причетність до діяльності ТОВ «Прод-Тор» заперечує, та вказує, що жодних первинних документів бухгалтерського та податкового обліку від імені ТОВ «Прод-Тор» він не підписував, так як ніколи не був посадовою особою даного підприємства.

Окрім того, у судовому засіданні встановлено, що Договір поставки товару №53 від 06.05.2015 року не було підписано однією із сторін, зокрема, покупцем - генеральним директором ТзОВ "Даноша" ОСОБА_5, а отже в силу вимог пункту 9.1 цього ж Договору останній вважається неукладеним (том І, а.с.171-172).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XVI (далі-Закон № 996-XVI ) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від - 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Як слідує із змісту вказаних правових норм, наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Таким чином для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема повинні відображати реальні товарні операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи ( на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники ( у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до ст.8 Закону № 996-XVI відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та /або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством.

Отже, відсутність реального вчинення господарських операцій та як наслідок юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом вищевказаних приписів п.44.1. ст..44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податків- учасників відповідних операцій. Ваговим аргументом дефектності первинних документів є експертизи підписів або пояснення особи про те, що вона не підписувала документи, не реалізовувала товар, не надавала послуги тощо , враховуючи , що підпис особи, яка склала документ, є обов'язковим реквізитом, то в такому випадку такий документ не буде мати юридичної сили первинного документа.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 05.03.2012 року по справі № 21-421а11, в якій зазначено, що « якщо податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності таких товариств, зокрема у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними, а виписані податкові накладні не можна вважати належно оформленими документами податкової звітності».

Підпунктом 14.1.181 п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до приписів п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними в абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З врахуванням вищенаведених законодавчих норм та фактів, встановлених в ході судового розгляду, суд дійшов висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Прод-Тор» щодо придбання позивачем товару ( ячменю) згідно укладеного договору поставки товару № 53 від 06.05.2015 року та специфікацій №1 та №2 від 06.05.2015 року до даного договору та відповідно ТзОВ «Даноша» відображено у податковому обліку податкові накладні за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені в первинних документах, що суперечить приписам чинного законодавства.

За таких обставин повідомлення-рішення № 0000812200 від 22.02.2015 року , яким позивачу на 157731 грн. зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ прийняте податковим органом правомірно та до скасування не підлягає.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.с.158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 25.04.2016 року.