Ухвала суду № 57347668, 19.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 752/18903/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Ладиченко С.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 09.02.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- скасувати постанову від 30.10.2015 № А-3010/4 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.02.2016 позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 05.10.2016 позивачу відправлено направлення на проведення позапланової перевірки № 739.15/03 від 02.10.2015, в якому зазначалось про те, що 16.10.2015 об 11:00 буде проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожівка, вул. Броварська, 19, а також був зазначений перелік документів, які необхідно було надати для проведення зазначеної перевірки.

16.10.2015 головним інспектором будівельного нагляду Мельниченком Б.М. складений акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, в якому зазначає, що позивачу було направлено повідомлення про проведення позапланової перевірки від 02.10.2015, яке отримано замовником 13.10.2015. З виїздом на об'єкт будівництва 16.10.2015 по зазначеній адресі замовника ОСОБА_2 чи уповноваженого представника не встановлено. Разом з тим встановлювався телефонний зв'язок з ОСОБА_2 за номером телефону (050-348-48-87), однак нею відмовлено у доступі до вказаного об'єкта будівництва (а.с. 11-12).

16.10.2015 за результатами позапланової перевірки та при перевірці достовірних даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта 2015 головним інспектором будівельного нагляду Мельниченком Б.М. складено припис № С-1610/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагає в термін до 01.12.2015 усунути порушення у сфері містобудівної діяльності в установленому законодавством порядку (а.с. 19-20).

16.10.2015 за результатами позапланової перевірки та при перевірці достовірних даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта 2015 головним інспектором будівельного нагляду Мельниченком Б.М. складено протокол № 3-Л-А-1610/1 про адміністративне правопорушення (а.с. 16-18).

30.10.2015 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: акт перевірки від 16.10.2015, припис № С-1610/1, протокол № 3-Л-А-1610/1 та матеріали фотофіксації головним інспектором будівельного нагляду Мельниченком Б.М. винесено постанову № А-3010/4 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, (подана позивачем декларація про готовність до експлуатації об'єкта, будівельні роботи на якому виконувалися на підставі повідомлення про початок їх виконання, оформлена з порушенням установлених вимог, а саме: «в п. 3 не зазначена інформація про дату повідомлення про початок виконання будівельних робіт; недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100, 00 грн. (а.с. 14-15).

Позивач вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, а тому й звернулась з даним позовом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Мельниченко Богдан Миколайович порушив порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності при розгляді 30.10.2015 справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 96 та ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, а тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а постанова про адміністративне правопорушення скасуванню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 96 КУпАП порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак, колегія суду звертає увагу, що про жодне таке порушення не йдеться ні у акті, ні в протоколі, ні в приписі.

Частиною 2 ст. 188-42 КУпАП передбачено, що недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів звертає увагу, що про проведення перевірки від 16.10.2015 позивач дізналася 07.11.2015, а отже вона не могла вчинити 16.10.2015 правопорушення, за яке встановлена відповідальність ч. 2 ст. 188-42 КУпАП (про що буде надано оцінку нижче).

Колегія суддів вважає, що при винесенні постанови інспектор порушив також вимоги статті 280 КУпАП, яка передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В оскаржуваній постанові відповідача зазначається, що інспектор розглянув матеріали адміністративного правопорушення, а саме: акт, припис, протокол, матеріали фотофіксації, на підставі яких притягнув позивача до адміністративної відповідальності.

Однак, колегія суддів вважає, що акт, припис та протокол не відповідають вимогам законодавства, а зазначена в них інформація не відповідає дійсності, а тому з підстав, вказаних вище у цій позовній заяві, не можуть вважатися достатніми та належними доказами вчинення позивачем правопорушень.

Більш того, в зазначених документах відсутня будь-яка інформація про правопорушення, за яке встановлена відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 96 КУпАП.

Крім того, в постанові № А-3010/4 по справі про адміністративне правопорушення не зазначено про наявність свідка, вказаного в протоколі, та не взято в нього пояснень, а в графі про осіб, що брали участь у розгляді справи не міститься жодної інформації.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Виходячи із обставин справи, жодних інших доказів по справі, крім Протоколу, на момент розгляду адміністративної справи, не було.

За таких обставин, відповідно до п. 1 сг. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм є внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вказане вище свідчить про те, що інспектор розглянув справу та притягнув позивача до відповідальності за відсутністю доказів вчинення позивачем правопорушень, за відсутності доказів її вини, упереджено, оскільки не дослідив обставини справи в сукупності, а керувався лише припущеннями та неіснуючими даними, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Щодо порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів вважає, що Інспектором не дотримано вимог п. 22 Порядку про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якого постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках, а перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі.

Колегія суддів звертає увагу, що постанову винесено 30.10.2015, а направлено позивачу через чотири дні, а саме 03.11.2015, чим порушено вимоги п. 22 вказаного Порядку.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до даних Укрпошти 07.11.2015 позивачем від Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було отримано два поштові рекомендовані відправлення із штрихкодовим ідентифікатор - 0740016920146 (надалі - «Лист 1») та штрихкодовим ідентифікатор - 0113317834798 (надалі - «Лист 2»).

В першому листі знаходився акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій ї датований 16.10.2015, який складено в с. Рожівка.

В другому листі знаходилися: протокол № 3-Л-А-1610/1 про адміністративне правопорушення від 16.10.2015, який складено в с. Рожівка, припис С-1610/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.10.2015, та постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу № А-3010/4 по справі про адміністративне правопорушення від 30.10.2015.

Отже, як зазначає позивач, про існування постанови про адміністративне правопорушення від 30.10.2015 позивачу стало відомо лише 07.11.2015, а тому справа була розглянута за її відсутності протиправно.

Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 1 статті 271 КУпАП передбачено, що у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Відповідач в акті про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, зазначає, що повідомлення про проведення перевірки було направлено позивачу 05.10.2015 та отримане позивачем 13.10.2015, на підтвердження чого надав суду реєстр поштових відправлень.

Колегія суддів звертає увагу, що поданий представником відповідача реєстр поштових відправлень є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, однак, він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення. Вміст поштового відправлення підтверджується описом вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що опису вкладення представником відповідача суду не надано.

Також, в акті про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій відповідач зазначає про телефонну розмову, що відбулася між позивачем та Мельниченком Б.М. 16.10.2015, в якій позивач відмовила у доступі до об'єкту.

Однак, доказів спілкування з позивачем та отримання відмови у доступі до об'єкту представником відповідача до суду не надано.

В свою чергу, позивачем 09.02.2016 надано до суду першої інстанції Довідку про інформацію про надані послуги ПрАТ «МТС УКРАЇНА» з деталізацією телефонних дзвінків 16.10.2015, згідно якої телефонного зв'язку між номером 050 348-48-87 (номер позивача, вказаний в декларації) та номером 096 900-52-58 (телефонний номер, зазначений у повідомленні про проведення перевірки) 16.10.2015 не встановлювалося.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що інформація про повідомлення позивача про проведення перевірки об'єкту будівництва та про не допуск позивачем представників перевіряючого органу, не відповідає дійсності.

Згідно ч. 2 ст. 279 КУпАП посадова особа, що розглядає справу оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у справі їх права і обов'язки. Справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є данні про своєчасне її сповіщення, про місце і час розгляду справи і якщо, від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не зазначає причини розгляду справи 30.10.2015 за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що позивач про час та місце розгляду справи був повідомлений 07.11.2015, тобто після того, як справу було розглянуто та винесено оскаржувану постанову відповідача.

Більш того, колегія суддів звертає увагу, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить відмітки про ознайомлення позивача з її правами, та не зазначені причини розгляду справи у відсутності правопорушника, що свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням норм чинного законодавства.

Таким чином, порушення порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності є підставою для скасування рішення про таке притягнення, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Мельниченко Богдан Миколайович порушив порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності при розгляді 30.10.2015 справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 96 та ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, а тому постанова від 30.10.2015 № А-3010/4 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 та ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100, 00 грн. підлягає скасуванню.

Доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові та не можуть бути підставами для її скасування.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалене законенне та обгрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015).

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» становив 1 218 грн.

З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (скасувати постанову від 30.10.2015 № А-3010/4 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, якою визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 та ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100, 00 грн., а тому даний спір має майновий характер). Оспорювана сума складає 5 100, 00 грн. Отже, ставка судового збору за подачу позову становила: (1 218 х 0,4) = 487, 20 грн., а ставка судового збору за подачу апеляційної скарги - у розмірі 535, 92 грн. (487, 20 х 110 %).

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів зазначає, що відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 535, 92 грн.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 09.02.2016 - без змін.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 535, 92 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.