Ухвала суду № 57347634, 19.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6459/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

19 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ОСОБА_2 (далі - Заявник, ОСОБА_2) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області (далі - Відповідач, Реєстраційна служба) про зобов'язання Відповідача надати ОСОБА_2 письмову інформацію про дату надходження до Реєстраційної служби з ВДВС Києво-Святошинського РУЮ оформленого на папері супровідного листа №900-9 з датою 24.11.2014 із додатком - постановою головного державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Міщенко Л.М. №45032860 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2015 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 19.05.2015 року №826/6459/15, встановивши такі нововиявлені обставини як відсутність у реєстраційних журналах (книгах) Відповідача записів про реєстрацію з 24.11.2014 року до 25.03.2015 року факту надходження по пошті з Відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ такої вхідної від Святошинського РУЮ із постановою у додатку, а також наявність реєстраційного запису від 26.03.2015 року. Крім того, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2015 року та задовольнити позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2015 року заяву залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2015 року заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами повернуто Позивачу у зв'язку з неусуненням останнім всіх недоліків, викладених в ухвалі від 04.11.2015 року про залишення заяви без руху.

Не погоджуючись з викладеним в ухвалі від 27.11.2015 року рішенням суду першої інстанції, Заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, винести окрему ухвалу щодо судді, направити питання про прийняття заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами на новий розгляду до суду першої інстанції (іншим суддею). При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, наголошуючи на тому, що невстановлення в ухвалі про залишення заяви без руху способу усунення недоліків спричинило постановлення необґрунтованої ухвали 27.11.2015 року. Крім того, зазначає про неврахування судом встановленого факту наявності у Заявника пільг зі сплати судового збору.

У судовому засіданні представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримала та просила її вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених в останній.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання явку повноважного представника не забезпечив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без руху, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2. при ї] поданні не було дотримано вимог ст. 248 КАС України, а саме - до заяви не долучено рішення про перегляд якого за нововиявленими обставинами подана заява; докази на підтвердження обставин, які не були відомі Позивачу, а саме витяги з реєстраційного журналу (книги) Відповідача; копії заяви із додатками для Відповідача; документ про сплату судового збору або документ, на підставі якого Позивача звільнено від сплати судового збору.

На виконання ухвали від 04.11.2015 року до канцелярії суду першої інстанції 12.11.2015 року ОСОБА_2 подано заяву, в якій зазначено про відсутність правових підстав для подання рішення про перегляд якого за нововиявленими обставинами подана заява.

Крім того, на виконання вимог ухвали від 04.11.2015 року Заявником направлено 15.11.2015 року клопотання про усунення викладених в ухвалі недоліків, до якого було додано копію витягу з реєстраційного журналу (книги) Відповідача, копію довідки МСЕК серії КИЕ-1 №034007, а також копію заяви із додаткам для Відповідача.

За наслідками розгляду вказаних заяви та клопотання Окружний адміністративний суд м. Києва постановив ухвалу від 27.11.2015 року, якою повернув Позивачеві заяву про перегляд за новововиявленими обставинами постанови суду з тих підстав, що останнім не було додано документ про сплату судового збору або доказів звільнення Заявника від його сплати, чим не виконано у повному обсязі вимоги ухвали від 04.11.2015 року.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 248 КАС України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд; 2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява; 4) обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи; 5) обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду; 6) перелік документів та інших матеріалів, які додаються.

Частиною 4 вказаної статті процесуального закону передбачено, що до заяви додаються копії заяви відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, та документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 249 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 248 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Так, згідно ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Тобто, залишаючи позовну заяву без руху, суд повинен в ухвалі вказати, зокрема, недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та спосіб їх усунення. Зазначення в ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2015 року про те, що недоліки повинні бути усунуті, зокрема, шляхом надання документу про сплату судового збору або документу, на підставі якого Позивача звільнення від сплати судового збору, і є, на думку судової колегії, визначеним судом способом приведення заяви у відповідність вимог ст. 248 КАС України.

Відтак посилання Апелянта на те, що в ухвалі від 04.11.2015 року не було зазначено конкретного способу усунення недоліків є безпідставним.

Разом з тим, судовою колегією враховується, що, як вже було встановлено раніше, на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без руху Заявником було подано копію довідки МСЕК серії КИЕ-1 №034007 від 16.07.2001 року (а.с. 100) із зазначенням у графі «Група інвалідності» прописом «третья» (третя), яка у подальшому закреслена і поруч зазначена «вторая» (друга), а не «ветеран», як помилково зазначив суд першої інстанції. Інших документів на підтвердження права ОСОБА_2 на звільнення від сплати судового збору, останньою надано не було. При цьому наведені обставини були підставою і для залишення без руху апеляційної скарги Заявника на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2015 року.

Посилання Апелянта на те, що внесене у довідку МСЕК серії КИЕ-1 №034007 від 16.07.2001 року виправлення відповідає вимогам пункту 16 затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14.06.1994 року №18/5 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України судовою колегією оцінюється критично, оскільки даним пунктом визначено вимоги до документів, які приймалися нотаріусами України для вчинення нотаріальних дій, а не питання внесення виправлень у документацію МСЕК та порядок її ведення, оформлення та видачі.

Водночас, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2016 року про залишення апеляційної скарги без руху Апелянтом було подано поряд з іншим копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 124), зі змісту якої вбачається, що Заявник є інвалідом 2 групи, а відтак, особою, яка в силу п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

При цьому судовою колегією враховується, що метою залишення позовної заяви або заяви про перегляд за нововиявленими обставинами без руху у зв'язку з невідповідністю їх вимогам процесуального закону спрямоване на забезпечення приведення її у відповідність до положень Кодексу адміністративного судочинства України і не може бути способом обмеження гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до правосуддя.

Вказуючи на те, що подана Позивачем копія довідки МСЕК від 16.07.2001 року серії КИЕ-1 №034007 не є належним доказом наявності у Заявника пільги щодо сплати судового збору, оскільки остання не завірена належним чином та має погану якість, суд не врахував, що в силу ст. 108 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху повинен бути вказаний спосіб усунення недоліків та строк, достатній для їх усунення. У випадку наявності перешкод щодо встановлення змісту документів, поданих позивачем на виконання вимог такої ухвали, суд не позбавлений права за правилами ч. 2 ст. 102 КАС України продовжити строк, необхідний для усунення недоліків.

Таким чином, не перевіривши наявність у ОСОБА_2 пільги щодо сплати судового збору, Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у зв'язку з неподанням Заявником документу про сплату судового збору або документу, на підставі якого Позивача звільнено від його сплати.

Твердження Апелянта про порушення судом першої інстанції принципу юридичної визначеності з огляду на те, що ні суддею Окружного адміністративного суду м. Києва, ні суддею Київського апеляційного адміністративного суду при вирішення питання про відкриття провадження у справі не ставилася під сумнів наявність у ОСОБА_2 пільг зі сплати судового збору судовою колегією оцінюється критично з огляду на таке.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, висновок Окружного адміністративного суду м. Києва про те, що копія довідки МСЕК серії ВИЕ-1 №034007 від 16.07.2001 року з внесеними до неї виправленнями не може бути належним доказом встановлення Позивачу другої групи інвалідності, жодним чином не свідчить про порушення судом принципу юридичної визначеності.

Щодо вимоги Апелянта про постановлення окремої ухвали щодо судді ОСОБА_3, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Тобто, зі змісту наведеної норми вбачається, що постановлення окремої ухвали є лише правом, а не обов'язком суду. Крім того, винесення судом окремої ухвали чинним законодавством не віднесено до переліку можливих засобів захисту порушеного права, що виключає можливість такої вимоги.

Крім того, не підлягає задоволенню вимога Апелянта про направлення питання про прийняття заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами на новий розгляд до суду першої інстанції іншим суддею, оскільки такими повноваженнями за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду останній в силу ст. 199 КАС України не наділений.

Відповідно до ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково встановив обставини, що мають значення для вирішення питання про відкриття провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у зв'язку з чим ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 167, 195, 199, 204, 205, 206, 212, 248, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області про зобов'язання вчинити дії - скасувати.

Справу направити до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.