Постанова № 57347500, 21.04.2016, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/479/16 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кузьменко Н.А.

при секретарі - Рябчич А.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Бондар І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000382206 від 03.03.2016 року, -

встановив:

08 квітня 2016 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області) з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000382206 від 03.03.2016 р.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що 06 червня 2014 року вона отримала ліцензію серії НОМЕР_3 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії з 08 червня 2014 року до 08 червня 2015 року. 09 червня 2015 року ГУ ДФС у Херсонській області продовжено термін дії ліцензії, а позивач отримала нову ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії НОМЕР_4 терміном дії з 09 червня 2015 року по 09 червня 2016 року. В подальшому посадовими особами відповідача проведена фактична перевірка, результати якої оформлено актом перевірки № 051/21/22/22/НОМЕР_2 від 23 лютого 2016 року. Висновком акту перевірки є порушення ФОП ОСОБА_3 вимог ст.15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95-ВР), шляхом здійснення 08 червня 2015 року роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії, оскільки строк дії першої ліцензії серії НОМЕР_3 сплив 07 червня 2015 року, а строк дії другої ліцензії серії НОМЕР_4 розпочався 09 червня 2015 року. Висновки акту перевірки стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000382206 від 03 березня 2016 року, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. З посиланням на норми ЦК України обґрунтовує правомірність своєї позиції. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для постановлення судового рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000382206 від 03.03.2016 р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд задовольнити їх.

Відповідач 19 квітня 2016 року подав письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнає з таких підстав. 23 лютого 2016 року працівниками ГУ ДФС у Херсонській області на підставі наказу №41 від 02.02.2016 року проводилась фактична перевірка на предмет дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами. В ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_3 було порушено вимоги ст. 15 Закону № 481/95-ВР, а саме в кафе, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, 08 червня 2015 року здійснювався продаж підакцизних товарів (алкогольних напоїв) без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Факт порушення зафіксовано в акті №051/21/22/22/НОМЕР_2 від 23 лютого 2016 року, висновки якого стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000382206 про застосування фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за здійснення роздрібної торгівлі напоями без наявності відповідної ліцензії.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав викладених в акті перевірки та письмових запереченнях.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 23.02.2016 № 051/21/22/22/НОМЕР_2, складеного за наслідками фактичної перевірки позивача. За даним актом перевірки відповідачем встановлено, що позивач з 08.06.2014 року по момент здійснення перевірки здійснював торгівлю алкогольними напоями. Для здійснення відповідного виду господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 отримала ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії НОМЕР_3 реєстраційний №4-21-02-64-05036 терміном дії з 8 червня 2014 року до 8 червня 2015 року та серії НОМЕР_4 реєстраційний №5-21-02-64-10119 терміном дії з 9 червня 2015 року по 9 червня 2016 року.

Відповідач вважає, що термін дії ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями визначається одним роком, останній день її дії - день, що передує даті, визначеній у ліцензії. Тобто, за висновками відповідача, позивач 08.06.2015 р. здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії, інші підстави для винесення спірного повідомлення-рішення відсутні. Дані про фактичний продаж алкогольних напоїв отримані відповідачем з реєстратора розрахункових операцій позивача, та не спростовуються позивачем.

При вирішенні спору по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Преамбула до Закону № 481/95-ВР передбачає, що цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (ч.12 ст.15 Закону № 481/95-ВР).

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (ч.18 ст.15 Закону № 481/95-ВР).

Відповідальність за порушення режиму ліцензування при реалізації алкогольних напоїв визначена ст. 17 Закону № 481/95-ВР.

Суд звертає увагу, що спеціальним законом з питань ліцензування роздрібного продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначено річний термін дії ліцензій та не встановлено порядку його обчислення.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Частиною 1 ст. 3 Європейської конвенції про обчислення строків (ETS № 76) від 16 травня 1972 року, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, встановлено, що строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

За змістом ст. 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Частиною 1 ст. 254 ЦК України встановлено, що строк визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього строку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ліцензія серії НОМЕР_3 реєстраційний №4-21-02-64-05036 терміном дії з 8 червня 2014 року до 8 червня 2015 року діяла 8 червня 2015 року, а продаж алкогольних напоїв у цей день здійснювався за наявності відповідних ліцензій. Тому застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 17000,00 грн. за безліцензійний продаж алкогольних напоїв є протиправним, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки жодних інших підстав окрім суперечностей в зарахуванні або не зарахуванні дати 8 червня 2015 року в період дії ліцензії в його основу не покладено.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України).

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про протиправність дій відповідача.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 21 квітня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000382206 від 03.03.2016 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000382206 від 03.03.2016 року, яким ФОП ОСОБА_3 нараховано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 17000 грн. 00 коп.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Херсонській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 551 грн. 21 коп., шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 25 квітня 2016 р.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 8.3.5