Постанова № 57347280, 31.03.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 р. Справа №805/5184/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. (представники сторін у призначене судове засідання) не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" до Головного управління Держпраці у Донецькій області про скасування та визнання нечинним наказу № 154 від 30 листопада 2015 року та зобов’язання утриматись від проведення позапланової перевірки,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Азовзагальмаш" звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області, відповідно до якого просить скасувати та визнати нечинним наказ № 154 від 30 листопада 2015 року "Про проведення позапланової перевірки ПАТ "Азовзагальмаш" та просить зобов’язати відповідача утриматись від проведення позапланової перевірки ПАТ "Азовзагальмаш".

Позивач вважає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 408 від 13.08.14 р. "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами" (далі - Постанова № 408) підставою для видання спірного наказу мало б стати лише спеціальне розпорядження КМУ про доцільність та необхідність проведення такої перевірки.

Також позивач вказує на те, що згідно з п.8 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.14 р. № 76-VII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76), встановлено, що перевірки підприємств, установ, організацій контролюючими органами, здійснюється протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України.

Крім цього, позивач посилається на мораторій на проведення перевірок, встановлений ст. 3 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669) та вважає звернення, яке стало підставою для прийняття спірного наказу необґрунтованим.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що Постанова № 408 введена у дію у зв'язку із запровадженням статті 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", відповідно до якої встановлено, що перевірки контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня-грудня 2014 року виключно з дозволу КМУ або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки. Спірний наказ прийнято відповідачем 04.12.15 р., отже не припадає на вказаний період.

З аналогічних підстав відповідач вважає недоцільним посилання позивача на п.8 Прикінцевих положень Закону № 76, яким встановлено строк протягом січня - червня 2015 року, протягом якого перевірки контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня-грудня 2014 року виключно з дозволу КМУ або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Крім цього відповідач вважає, що станом на момент прийняття спірного наказу (30.11.15 р.) не діяв жоден нормативний акт КМУ, який би відповідно до вимог Закону № 1669 визначав перелік населених пунктів України, на території яких проводилась АТО.

Також відповідач вважає, що думка позивача про те, що звернення, яке послужило підставою для проведення позапланової перевірки є безпідставною та необґрунтованою суб'єктивною думкою позивача.

Дослідивши надані сторонами докази, повно та всебічно дослідивши всі обставини даної справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та встановив таке.

Спірним у даній справі є право відповідача призначати позапланову перевірку позивача 30.11.15 р., на підставі колективного звернення осіб про порушення позивачем їх прав.

Суд застосовує норми матеріального права у редакції, що була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин (прийняття спірного наказу від 30.11.15 р.).

Судом встановлено, що на виконання доручення Держпраці № 3876/6/43-06/6/ДП-15 від 28.10.15 р. та колективного звернення фізичних осіб про порушення позивачем їх прав (невиплата заробітної плати) відповідачем було прийнято спірний наказ № 154 від 30.11.15 р. "Про проведення позапланової перевірки ПАТ "Азовзагальмаш"".

Відповідно до ч.1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Положенням про Головне управління Держпраці у Донецькій області, відповідач є територіальним органом Державної служби України з питань праці та здійснює державний нагляд за дотриманням законодавства про працю, зокрема, юридичними особами та має право проводити відповідні перевірки відповідно до закону.

Відповідно до абз.4 ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставою для здійснення позапланових заходів є обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав.

Суд не приймає доводи позивача про те, що колективне звернення, яке стало підставою для прийняття спірного наказу є необґрунтованим з таких підстав.

Закон не визначає того яке звернення є обґрунтованим, а позапланова перевірка проводиться саме для того, щоб перевірити обставини, викладені у зверненні.

До того ж суд вважає, що вказане звернення є обґрунтованим, оскільки прямо вказує на факт невиплати заробітної плати на підприємстві.

Суд не приймає посилання позивача на Постанову КМУ № 408, з огляду на таке.

Зазначена постанова лише регулює порядок надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок, проте, не встановлює проміжок часу, протягом якого такі перевірки мають бути проведені у такому порядку.

Постанова КМУ № 408 є підзаконним нормативним актом, який прийнято у зв'язку із запровадженням статті 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", про що прямо вказано у преамбулі постанови.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" встановлено, що перевірки контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня-грудня 2014 року виключно з дозволу КМУ або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Таким чином, оскільки вказана норма чітко обмежує свою дію у часі проміжком серпень-грудень 2014 року, а спірний наказ було прийнято відповідачем 30.11.15 р., Постанова КМУ № 408 не може бути застосована до спірних правовідносин.

Суд не приймає посилання позивача на п.8 Прикінцевих положень Закону № 76 з таких підстав.

Відповідно до п.8 Прикінцевих положень Закону № 76 вказує - установити, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки.

Таким чином, оскільки вказана норма чітко обмежує свою дію у часі проміжком січень-червень 2015 року, а спірний наказ було прийнято відповідачем 30.11.15 р., п.8 Прикінцевих положень Закону № 76 не може бути застосовано до спірних правовідносин.

Щодо посилання позивача на наявність мораторію на проведення перевірок, встановленого ст. 3 Закону № 1669, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1669 органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

З аналізу вказаної норми видно, що вона не розповсюджується на позапланові перевірки суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Відповідні критерії визначено постановою КМУ № 1059 від 17.11.10 р. "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)" (далі - Постанова КМУ № 1059).

Згідно з п. 3 вказаної постанови до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти:

1) які мають заборгованість із виплати заробітної плати більше 60 календарних днів;

2) із чисельністю до 50 осіб включно, у яких 60 і більше відсотків працівників одержують заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати;

3) із чисельністю від 51 до 250 осіб включно, у яких 45 і більше відсотків працівників одержують заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати;

4) із чисельністю 251 та більше осіб, у яких 30 і більше відсотків працівників одержують заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати;

5) кількість найманих працівників яких недостатня для існуючого обсягу виробництва (виконання робіт, надання послуг);

6) у яких за результатами останньої планової або позапланової перевірки виявлено грубі порушення вимог законодавства про працю, що мають ознаки злочинів, передбачених статтями 172, 173 і 175 Кримінального кодексу України;

7) у яких розбіжності між фактичними показниками чисельності працюючих і заробітної плати та показниками звітності, поданої до органів державної влади, становлять 10 і більше відсотків.

Суд зазначає, що з вказаної постанови не випливає обов'язку контролюючого органу надсилати якісь приписи про віднесення підприємства до підприємств з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності. Підприємство відноситься до суб'єктів господарювання, що мають відповідний ступінь ризику за наявності хоча б одного з відповідних критеріїв вказаних у Постанові КМУ № 1059.

Крім цього, позапланову перевірку призначено не у зв'язку з віднесенням позивача до суб'єктів господарювання, що мають ризики, а у зв'язку з колективним зверненням фізичних осіб та дорученням Держпраці.

Як встановлено судом з наданих відповідачем на вимогу суду доказів, ПАТ "Азовзагальмаш", станом на 01.11.15 р. мало заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 79 014,2 тис. грн., з яких заборгованість, утворена за попередні роки - 11 809, 8 тис. грн., кількість працівників, яким своєчасно не виплачено заробітну плату - 6 899, що підтверджується витягом зі статистичної довідки (експрес-випуск "Стан виплати заробітної плати працівникам Донецької області на 1 листопада 2015 року" та відповідний перелік підприємств)

Таким чином, враховуючи, що позивач має заборгованість з виплати заробітної плати більше 60 календарних днів, він, відповідно до пп. 1 п. 3 Постанови КМУ № 1059 вважається таким, що відноситься до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику, що у свою чергу, виключає розповсюдження на позивача норми про мораторій на перевірки, відповідно до ст. 3 Закону № 1669.

Враховуючи викладене, станом на 30.11.15 р. не існувало мораторію чи спеціального порядку проведення позапланової перевірки у відношенні до позивача, які б вказували на протиправність спірного наказу.

Отже, суд зазначає про те, що спірний наказ прийнято позивачем у повній відповідності до чинного на момент його прийняття законодавства України, а позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Кодексом законів про працю України, Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", Законом України від 28.12.14 р. № 76-VII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України", Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", постановою КМУ № 408 від 13.08.14 р. "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами", постановою КМУ № 1059 від 17.11.10 р. "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)" Кодексом адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" до Головного управління Держпраці у Донецькій області про скасування та визнання нечинним наказу № 154 від 30 листопада 2015 року та зобов’язання утриматись від проведення позапланової перевірки - відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 31 березня 2016 року.

Постанова складена у повному обсязі 05 квітня 2016 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.