Ухвала суду № 57347071, 19.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 р. Справа № 876/31/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.

за участю секретаря Кулик Т. Б.

представника відповідача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року по справі № 809/4202/15 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_3 за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про знесення самочинної спорудженої прибудови,

ВСТАНОВИВ:

9 жовтня 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3, яким просив прийняти рішення про знесення відповідачем самочинно проведеної добудови до будинку квартири АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 9 грудня 2014 року працівниками Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області в ході проведення позапланової перевірки виявлено факт самочинного будівництва, а саме реконструкцію квартири АДРЕСА_1, яка проводиться відповідачем з порушенням вимог статті 34 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності". По даному факту 9 грудня 2014 року позивачем складено акт та протокол про адміністративне правопорушення та накладено на відповідача штраф в сумі 6800 грн. Окрім того, 9 грудня 2014 року позивачем винесено припис з вимогою до 9 травня 2015 року усунути виявлені порушення шляхом реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або знести самочинну прибудову. Проте, вимоги припису не виконано, будь-яких дій для узаконення самочинного будівництва чи приведення його у відповідність до містобудівного законодавства не вчинено, а тому позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_3 за власний рахунок знести самочинно споруджену прибудову до квартири АДРЕСА_1.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року позов задоволено повністю.

Зобов'язано ОСОБА_3 за власний рахунок знести самочинно споруджену прибудову до квартири АДРЕСА_1.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що вказана прибудова жодним чином не порушує прав третьої особи, не здійснювалась відповідачем, а відтак відсутні підстави для знесення такої прибудови саме відповідачем.

Також зазначає, що позивачем не наведено фактів істотних порушень будівельних норм, державних стандартів і правил, а вказує лише на відсутність декларації про початок виконання будівельних робіт.

В судовому засіданні третя особа надала пояснення. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення. Просив апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення третьої особи та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що 24 листопада 2014 року на адресу позивача за вхід. № С-15/70 поступило звернення директора Департаменту містобудування та архітектури про перевірку дотримання вимог чинного законодавства з приводу добудови до квартири АДРЕСА_1.

9 грудня 2014 року головним державним інспектором Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої встановлено, що ОСОБА_3 самочинно здійснив реконструкцію квартири АДРЕСА_1 без декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушив пункт 2 частини 1 статті 34 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", про що 9 грудня 2014 року склав акт та протокол про адміністративне правопорушення.

З метою усунення виявлених перевіркою порушень, 9 грудня 2014 року позивачем винесено припис з вимогою до 9 травня 2015 року усунути порушення шляхом реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або знести самочинну прибудову.

16 грудня 2014 року ОСОБА_3 за самочинну прибудову до квартири АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 8 статті 9 та КУпАП і постановою № 350 оштрафовано на 6800 грн.

22 червня 2015 року позивачем проведено перевірку виконання ОСОБА_3 припису та встановлено, що припис не виконано, про що 22 червня 2015 року складено акт.

Відповідно до положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 9 липня 2014 року № 294 (надалі - Положення), основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування у визначених законодавством випадках.

Підпунктом 9 пункту 4 Положення визначено, що Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань у визначених законодавством випадках проводить перевірки: відповідності підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються під час будівництва об'єктів, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів (у тому числі наявності у виконавця будівельних робіт сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції) та іншої документації; дотримання порядків прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, проведення обстеження об'єктів та реалізації заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Частиною 7 статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язує особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Частиною 2 статті 38 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що за рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що нерухоме майно вважається самочинним будівництвом за наявності хоча б одної з чотирьох умов, а саме: 1) воно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) без належно затвердженого проекту; 4) з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити, що оскільки відповідачем в установлений строк добровільно не виконано вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю правомірно, на виконання покладених на нього Законом обов'язків, подав позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Щодо твердження апелянта про те, що вказана прибудова жодним чином не порушує прав третьої особи, та про відсутність фактів істотних порушень будівельних норм, державних стандартів і правил, то Законом передбачено, що достатньо однієї з вимог, наприклад здійснення будівництва без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, для прийняття рішення про знесення самочинного будівництва.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року по справі № 809/4202/15 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Улицький В. З.

Повний текст ухвали складено 22 квітня 2016 року