Вирок № 57345552, 22.04.2016, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2016 425/1755/14-к

1-кп/425/20/16

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Томко В.В.

при секретарі Брудницькій О.В.

за участю прокурора М'якінченко О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, неодруженого, дітей не має, освіта середньо-спеціальна, не працює, раніше засудженого:

- 08.07.2010 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ч.1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 700 грн;

- 14.03.2014 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.1 ст. 185 КК України до арешту строком на 3 місяці, на підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання повністю приєднано не відбуту частину покарання, призначеного вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 08.07.2010 року у вигляді штрафу у розмірі 700 грн,

зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 в скоєні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 186 ч. 2, ст. 357 ч. 3, 185 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2013 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, з корисливих мотивів, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2, повторно, таємно, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон марки „Nokia X2-02", вартість якого, згідно товарознавчої експертизи № 242/7 від 20.11.2013 року становить 606 гривень 65 копійок, в якому знаходилась карта пам'яті mikro SD class 4 ємкістю 16 ГБ, вартість якої згідно товарознавчої експертизи становить 101 гривню 43 копійки, після чого, з місця злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 708 гривень 08 копійок.

09.04.2014 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі за місцем мешкання ОСОБА_4, розташованій за адресою: АДРЕСА_3, з корисливих мотивів, повторно, таємно, шляхом вільного доступу з кишені куртки ОСОБА_4, яка знаходилась в спальній кімнаті вищевказаної квартири, викрав гроші в сумі 200 гривень та мобільний телефон марки „Nokia 1200", вартість якого, згідно товарознавчої експертизи № 79-27/7 від 25.04.2014 року становить 65 гривень, а також музичний центр марки „Sony", модель „FH-B1200(HCD-H12)", вартість якого згідно товарознавчої експертизи становить 60 гривень, з однією колонкою марки „AIWA" та другої колонки марки „X-BASS", вартістю згідно товарознавчої експертизи по 20 гривень кожна, які знаходились на столі, після чого з міста злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 365 гривень.

13.05.2014 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, маючи намір на відкрите заволодіння чужого майна, з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, повторно, знаходячись на лавці біля „оздоровчого комплексу", який розташований за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Мендєлєєва, наніс ОСОБА_2 один удар кулаком у ніс, розбивши його, після чого відкрито заволодів грошима у сумі 150 грн., які належали ОСОБА_2, після чого з місця споєння злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

13.05.2014 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, під час відкритого заволодіння чужого майна, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, знаходячись на лавці біля „оздоровчого комплексу", який розташований за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Мендєлєєва, незаконно заволодів, шляхом вільного доступу, особистими документами, а саме: паспортом та водійським посвідченням на ім'я ОСОБА_2, після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину по всім епізодам не визнав, від давання пояснень відмовився.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини, його винуватість у скоєні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними по справі доказами.

По епізоду 1

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка суду пояснила, що ОСОБА_1 вкрав у неї в квартирі її мобільний телефон марки „Нокиа". Приблизно через місяць ОСОБА_1 повернув їй телефон без сім - картки та просив її забрати заяву з міліції. Вона не погодилась. Потім ОСОБА_1 зізнався їй, що це він взяв телефон. На даний час претензій майнового та морального характера до ОСОБА_1 вона не має.

- показаннями свідка ОСОБА_8, яка суду пояснила, що вона зі своєю подругою ОСОБА_3 та знайомими ОСОБА_9, ОСОБА_15 вживали спиртне за місцем мешкання ОСОБА_3. В цей час ОСОБА_1 бродив під її вікнами і просився в гості. ОСОБА_3 його проганяла. Коли ОСОБА_9 пішов проводжати ОСОБА_15, то в квартиру він повернувся з ОСОБА_1 Вони разом випили, після чого вона з ОСОБА_9 пішла в іншу кімнату, а ОСОБА_3 залишилась на кухні з ОСОБА_1 Приблизно через 10 хвилин ОСОБА_3 сказала, що ОСОБА_1 пішов та лягла спати. Вона пішла додому. ОСОБА_9 залишився. На наступний день ОСОБА_3 подзвонила їй з чужого номеру телефону та спитала в неї про свій телефон. Вона їй сказала, що телефон не брала. Через деякий час її зустрів ОСОБА_1 та пропонував їй за гроші написати заяву в міліцію, що ОСОБА_3 сама віддала йому телефон, але вона відмовилась. Також їй відомо, що згодом ОСОБА_1 зізнався ОСОБА_3, що це він забрав її телефон та повернув його.

- показаннями свідка ОСОБА_9, який суду пояснив що приблизно два роки тому, він разом зі своїм знайомим ОСОБА_15 були в гостях у ОСОБА_3, де також знаходилась її знайома ОСОБА_8. Вони разом випивали спиртне. Через деякий час ОСОБА_15 пішов додому, а ОСОБА_1 прийшов та сів з ними випивати. Він разом з ОСОБА_8 вийшов в іншу кімнату, а ОСОБА_3 залишилась на кухні з ОСОБА_1 Через час ОСОБА_1 пішов, а ОСОБА_3 заснула. Потім пішла ОСОБА_8, а він пішов останнім. Потім ОСОБА_3 його звинуватила у крадіжці її мобільного телефону, який він не брав. Через де який час ОСОБА_3 йому повідомила, що її мобільний телефон вкрав ОСОБА_1 Також суду повідомив, що після цього у нього була зустріч з ОСОБА_1, який признався йому в крадіжці мобільного телефону ОСОБА_3. Приблизно через місяць-півтора ОСОБА_3 йому сказала, що ОСОБА_1 начебто повернув їй її телефон. Це було після того, як вона написала заяву в міліцію про крадіжку її телефону.

- висновками товарознавчої експертизи № 242/7 від 20.11.2013 року, відповідно до якої залишкова вартість телефонного апарату марки „Nokia X2-02" становить 606 гривень 65 копійок, вартість карти розширення пам'яті телефонного апарату типу mikro SD class 4 ємкістю 16 ГБ становить 101 гривню 43 копійки, а в цілому 708 гривень 08 копійок (том 4, а.с. 29-31).

По епізоду 2

- показаннями потерпілого ОСОБА_4, який суду пояснив, що ОСОБА_1 вкрав у нього 200 гривень, мобільний телефон та колонки. Мобільний телефон та музичний центр з колонками йому повернули працівники міліції, а 200 гривень ОСОБА_1 йому так і не повернув.

- показаннями свідка ОСОБА_10, який суду пояснив, що приблизно 2 роки тому вони випивали. ОСОБА_1 пішов проводжати ОСОБА_4, якій сп`янів. Приблизно через годину-півтори ОСОБА_1 повернувся в гараж з чорним пакетом в руці, та розповів, що ОСОБА_4 дома заснув, а він забрав у нього музичний центр, мобільний телефон, та гроші. Він запропонував ОСОБА_1 повернути вкрадені речі, та ОСОБА_1 пояснив, що не поверне, так як ОСОБА_4 дуже п'яний та нічого не згадає.

- показаннями свідка ОСОБА_11, який суду пояснив що, він в гаражі ОСОБА_10 зварював ворота. Приблизно в обідній час приїхали ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та вони почали вживати спиртне. Потім ОСОБА_4 та ОСОБА_1 пішли. Приблизно через годину ОСОБА_1 повернувся з чорним пакетом, в якому знаходилися якісь речи, та почав вихвалятись мобільним телефоном. ОСОБА_1 розповів, що викрав речи, які знаходилися у чорному пакеті та мобільний телефон у ОСОБА_4, оскільки він був п'яний.

- показаннями свідка ОСОБА_12, яка суду пояснила, що приблизно один рік тому вона їздила на дачу та знаходилася там цілий день. У вечері вона повернулася додому і їй дочка ОСОБА_4 повідомила, що у них була скоєна крадіжка.

- протоколом огляду місця події від 17.04.2014 року, відповідно до якого була оглянута квартира ОСОБА_4 АДРЕСА_3 ( том 4, а.с. 62-63);

- протоколом огляду місця події від 11.04.2014 року, відповідно до якого в будівлі Рубіжанського МВ УМВС України в Луганській області ОСОБА_1 добровільно передав працівникам міліції дві колонки чорного кольору, які були упаковані та опечатані (том 4, а.с.64-66);

- протоколом огляду місця події від 18.04.2014 року, відповідно до якого в будівлі Рубіжанського МВ УМВС України в Луганській області ОСОБА_3 добровільно передала працівнику міліції мобільний телефон марки „Нокиа", синього кольору, якій був упакований та опечатаний (том 4, а.с. 67-69);

- протоколом огляду місця події від 18.04.2014 року, відповідно до якого в будівлі Рубіжанського МВ УМВС України в Луганській області ОСОБА_10 добровільно передав працівникам міліції музичний центр чорного кольору, який був упакований та опечатаний (том 4, а.с. 70-72);

- висновками товарознавчої експертизи № 79-27/7 від 25.04.2014 року, відповідно до якого ринкова вартість викраденого у ОСОБА_4 майна станом на момент скоєння злочину, з урахуванням вільного ціноутворення на території України, може складати 165 гривень 00 копійок (том 4, а.с.95-102).

По епізодам: 3, 4

- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який суду пояснив, що він проживав у ОСОБА_1 в 2014 році приблизно весною - літом. У вечері, десь в 16 годин, він знаходився на лавці біля „оздоровчого комплексу", до нього підбіг ОСОБА_1 та почав наносити ОСОБА_2 удари руками по обличчю, перебив йому ніс. Він схватився руками за ніс та опустив обличчя до низу. У цей час ОСОБА_1 шукав у нього в кишенях гроші, та забрав з кишень приблизно 200 гривень, паспорт та водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_2, після чого з місця скоєння злочину втік. Приблизно через тиждень після цього міліція повернула йому паспорт та водійське посвідчення, а гроші ОСОБА_1 йому не повернув. Дев`ятилов та ОСОБА_11 бачили у нього кров. Він був у тверезому стані. Матеріальних та моральних претензій до підсудного він не має та просить суд наказати ОСОБА_1 не строго.

- показаннями свідка ОСОБА_10, який суду пояснив, що він знаходився біля оздоровчого центру по вул. Менделєєва в м. Рубіжне та бачив, як до ОСОБА_2, який сидів на лавочці біля центру, підійшов ОСОБА_1 та наніс йому удар в обличчя, після чого ОСОБА_11 впав на землю. ОСОБА_1 став його обшукувати, забрав у нього з кишені гроші у розмірі приблизно 150 гривень, паспорт, посвідчення. Потім ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 декілька ударів та втік.

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_11, які він дав у судовому засіданні.

- протоколом огляду місця події від 27.05.2014 року, відповідно якого в будівлі Рубіжанського МВ УМВС України в Луганській області ОСОБА_2 добровільно видав працівникам міліції паспорт громадянина України та посвідчення водія на своє ім'я (том 3, а.с. 30-31);

- розпискою ОСОБА_2 про отримання на зберігання паспорта громадянина України та посвідчення водія на своє ім'я, до вирішення справи по суті (том 3, а.с. 35).

В той же час суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_13, оскільки він не бачив, щоб ОСОБА_1 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_2 та не бачив, щоб ОСОБА_1 щось у ОСОБА_2 забирав.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини по всім епізодам, суд розцінює як спосіб захисту обвинуваченого в рамках наданих йому процесуальних прав, з метою уникнути відповідальності за скоєні злочини, оскільки така позиція обвинуваченого не відповідає фактичним обставинам справи, встановленим в ході проведення судового слідства, і крім того, спростовується викладеними вище доказами в їх сукупності.

Так в судовому засіданні допитані потерпілі та свідки детально розповіли про обставини скоєння обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень. Їх покази узгоджуються між собою, доповнюють один одного, протиріч не мають та об'єктивно підтверджуються іншими доказами зібраними у справі, підстав не довіряти потерпілим та свідкам у суду не має.

Суд не приймає до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_1 в тій частині, що під час досудового слідства до нього застосовувались недозволені методи, оскільки обвинувачений сам надав суду відповідь прокурора м. Рубіжне від 12.09.2014 року про те, що за його зверненнями було проведено службову перевірку, та за результатами якої, порушень в діях співробітників Рубіжанського МВ ГУМВС не встановлено (том 2, а.с.92).

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), скоєного повторно, по епізодам від 08.11.2013 року та 09.04.2014 року, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України.

Своїми умисними діями, які виразились у відкритому заволодінні чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинений повторно, ОСОБА_1, по епізоду від 13.05.2014 року, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 186 ч. 2 КК України.

Також своїми умисними діями, що виразились у незаконному заволодінні, будь-яким способом, паспортом або іншим важливим особистим документом, ОСОБА_1, по епізоду від 13.05.2014 року, скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 357 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обтяжуючою покарання обставиною, згідно ст.67 КК України, суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Як особа обвинувачений ОСОБА_1 раніше засуджувався, вважається таким, що не притягувався до адміністративної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не знаходиться, не працює, розлучений, дітей не має, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Враховуючи рекомендації колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області від 02 червня 2015 року при скасуванні вироку Рубіжанського міського суду Луганської області від 28 січня 2015 року відносно ОСОБА_1, у зв`язку невідповідністю призначеного ОСОБА_1 покарання, тяжкості кримінальних правопорушень, та за своїм видом є явно несправедливим через м`якість, а також суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, їх суспільно небезпечні наслідки, особу обвинуваченого, вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути пов'язано з ізоляцією від суспільства на строк достатній та необхідний для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Оскільки покарання призначене обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до вироку Рубіжанського міського суду Луганської області від 08.07.2010 року у вигляді штрафу в розмірі 700 гривень на даний час не виконано, суд вважає за необхідне при призначені покарання обвинуваченому застосувати правила ч. 3 ст. 72 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди в сумі 10150 гривень, суд вважає за можливе залишити без розгляду в силу ч. 1 п. 5) ст. 207 ЦПК України, оскільки потерпілий в судовому засіданні матеріальних та моральних претензій до підсудного не має та просив суд залишити його позов без розгляду.

Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення товарознавчих експертиз в розмірі 834 гривень 22 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 374, 395 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених: ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 357 ч. 3 КК України, та призначити йому покарання по цим законам:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки,

- за ст. 186 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років,

- за ч. 3 ст. 357 КК України у вигляді обмеження волі строком на 3 роки.

Відповідно до ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, основне покарання, призначене ОСОБА_1 08.07.2010 року Рубіжанським міським судом Луганської області, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 700 гривень, підлягає реальному та самостійному виконанню.

ОСОБА_1 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту в залі суду.

Строк відбування покарання йому обчислювати з 22.04.2016 року.

Зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 31.07.2015 року по 10.08.2015 року включно, в строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі в силу ст. 72 ч. 5 КК України.

Після набрання вироком законної сили грошову суму 1218 гривень, перераховану ТУ ДСА України в Луганській області (код отримувача 26297948, код банка отримувача 804013, банк одержувача ГУ ДКСУ у Луганській області) в якості застави, повернути заставодавцю ОСОБА_14, уродженки м. Рубіжне, зареєстрованої: АДРЕСА_4, в силу ст. 182 ч. 11 КПК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди в сумі 10150 гривень, залишити без розгляду в силу ч. 1 п. 5) ст. 207 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення товарознавчих експертиз в сумі 834,22 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. А засудженим ОСОБА_1 у той же строк з моменту вручення йому копії цього вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Томко