Ухвала суду № 57344726, 18.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2016 року м. Київ К/800/48138/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013

у справі №2а-1570/9983/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 29.08.2011 № 0002062350.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи такі вимоги обставинами, з яких податковий орган виходив при складанні оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наводив судам попередніх інстанцій, заперечуючи проти позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «РАФ-ПЛЮС» щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Портал Ком» за період з січня 2011 року по лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 09.06.2011 №3630/23-513/31185987.

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 та п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України.

На підставі вказаного акта перевірки складено податкові повідомлення-рішення:

- від 06.07.2011 № 0001512350 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 468650 грн. за основним платежем та в сумі 2 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 06.07.2011 № 0001502350 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 468650 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень рішенням від 08.08.2011 №27565/10/25-0007:

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.07.2011 № 0001502350 в частині зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 289661 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 грн., у решті вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін;

- залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 06.07.2011 № 0001512350;

- прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 29.08.2011 № 0002062350 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 40821 грн., визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 06.07.2011 №0001512350.

Вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2011 № 0002062350 є предметом позову.

Підставою для донарахування податковим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 29.08.2011 № 0002062350 слугували такі обставини.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «РАФ-ПЛЮС» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 щодо взаємовідносин з ПП «Сегмент-Юг», за результатами якої складено акт від 17.03.2011 № 1043/23-5/31185987. Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

На підставі акта перевірки від 17.03.2011 № 1043/23-5/31185987 прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.03.2011 № 0000422350/0 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 40821 грн.

Таким чином, податковим органом встановлено завищення податкового кредиту за грудень 2010 року, що зумовило завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за цей період та, своєю чергою, мало вплив на показник податкового кредиту за січень, лютий 2011 року та призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2011 року в сумі 40821 грн.

Податковий орган вважає, що позивач повинен був зменшити показник від'ємного значення з податку на додану вартість зважаючи на результати попередньої перевірки, зафіксовані актом від 17.03.2011 № 1043/23-5/31185987, на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.03.2011 № 0000422350/0 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 40821 грн.

Суд касаційної інстанції знаходить правильними висновки судів про безпідставність позиції відповідача про виникнення у позивача обов'язку відкоригувати показники від'ємного значення станом на лютий 2011 року.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податкове повідомлення-рішення від 30.03.2011 № 0000422350/0 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 40821 грн. було оскаржено позивачем в адміністративному, а потім і в судовому порядку і станом на час здійснення перевірки (акт від 09.06.2011 №3630/23-513/31185987), а також на час складання оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 29.08.2011 № 0002062350 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 40821 грн., визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 06.07.2011 №0001512350, не породжувало для позивача обов'язків.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалив постанову у справі № 2а/1570/5422/2011 про відмову в задоволенні позову ТОВ «РАФ-ПЛЮС» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 30.03.2011 № 0000422350/0, 21.10.2011. Ця постанова залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що днем набрання чинності податковим повідомленням-рішенням від 30.03.2011 № 0000422350/0 є день набрання законної сили постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012.

Таким чином, обов'язок відкоригувати у наступних звітних періодах за періодами, щодо яких податковим повідомленням-рішенням від 30.03.2011 № 0000422350/0 зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість (грудень 2010 року), у сторону зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування та не враховувати таке від'ємне значення у наступних звітних періодах, у позивача виник лише після набрання законної сили постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012.

Отже, за звітні періоди, що настали після грудня 2010 року (період, за який податковим повідомленням-рішення від 30.03.2011 № 0000422350/0 зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість в сумі 40821 грн.) і до лютого 2011 року включно (період, за який податковий орган донарахував податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 40821 грн. за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням) у позивача не виникло обов'язку зменшувати від'ємне значення з податку на додану вартість та податковий кредит, що складається з такого перенесеного від'ємного значення, в сумі 40821 грн. Тому, підстави для висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за лютий 2011 року в сумі 40821 грн. у податкового органу були відсутні.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про протиправність донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Підстави для задоволенні касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун