Ухвала суду № 57344611, 19.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 року м. Київ К/800/32651/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.Суддів -Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.при секретарі -Загородній М.О.за участю представників:позивача - Обещенко С.М. відповідача - Голуб Т.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза касаційною скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю «ВВА Граніт»напостанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 рокуу справі№826/1569/15за позовомДержавної фінансової інспекції в Житомирській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю «ВВА Граніт»треті особи1. Житомирська обласна рада, 2. Коростенська районна рада, 3. Васьковицька селищна радапро стягнення заборгованості

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВА Граніт», треті особи: Житомирська обласна рада, Коростенська районна рада, Васьковицька селищна рада, про стягнення з відповідача в дохід Васьковицького сільського бюджету - 393 496,80 грн., Коростенського районного бюджету - 98 374,20 грн., Житомирського обласного бюджету - 163 957,00 грн., на загальну суму 655 828,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «ВВА Граніт» не відшкодовано до бюджетів третіх осіб втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 655 828,00 грн., внаслідок чого місцевими бюджетами недоотримано доходів на вказану суму.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 року, позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Житомирській області задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВА Граніт» звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 року, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 29.06.2010 по 16.07.2010 Контрольно-ревізійним управлінням в Житомирській області, правонаступником якого є Державна фінансова інспекція в Житомирській області, було проведено ревізію дотримання бюджетного законодавства фінансовим управлінням Коростенської районної державної адміністрації за період з 01.10.2007 по завершений звітний період 2010 року, про що складено акт ревізії від 23.07.2010 року №06-08-09/042.

Ревізією встановлено, що розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 12.03.2010 року №46 «Про надання земельних ділянок в оренду, надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердження технічної документації із землеустрою та зміну цільового призначення земельних ділянок» Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВА Граніт» затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, які розташовані в межах Васьковицької сільської ради, площею 26,0 га, на землі під виробництво будівельних матеріалів, та згідно цього ж розпорядження затверджено суму відшкодування місцевим бюджетам втрат сільськогосподарського виробництва в розмірі 655 828,00 грн.

Станом на 01.07.2010р. та на момент проведення ревізії, ТОВ «ВВА Граніт» вищевказані втрати в сумі 655 828,00 грн. не сплачено до місцевих бюджетів, чим порушено вимоги п.4 Порядку №1279 та п.7 розпорядження голови Житомирської ОДА від 12.03.2010 року №46, та завдано у відповідних сумах шкоди (збитків) Васьковицькому сільському, Коростенському районному та Житомирському обласному бюджетам.

На підставі акту ревізії №06-08-09/042 та керуючись п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», відповідачем на адресу начальника фінансового управління Коростенської районної державної адміністрації було направлено вимогу від 06.08.2010 року №06-08-17/5859 про усунення порушень виявлених ревізією дотримання бюджетного законодавства фінансовим управлінням Коростенської районної державної адміністрації.

З метою повного усунення виявлених порушень контролюючий орган вимагав: опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб; забезпечити надходження до відповідних бюджетів втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 655 828,00 грн., в т.ч. шляхом проведення з ТОВ «ВВА Граніт» претензійно-позовної роботи.

У зв'язку з невиконанням підконтрольною установою вимоги органу державного фінансового контролю, позивач звернувся з позовом про стягнення коштів в дохід відповідних місцевих бюджетів з ТОВ «ВВА Граніт».

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з доведеності органом державного фінансового контролю наявності підстав для стягнення з ТОВ «ВВА Граніт» несплачених втрат сільськогосподарського виробництва у зв'язку зі зміною цільового призначення земельних ділянок.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», який був чинним на момент формування вимоги, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Пункт 7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», чинного як на момент формування позивачем вимоги, так і на момент звернення позивача до суду, закріплював право контролюючого органу пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Пунктом 10 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» позивачеві надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 35 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі по тексту - Порядок), визначено, що виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Як вбачається з акту ревізії, розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 12.03.2010 № 46 змінено цільове призначення земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства під виробництво будівельних матеріалів, що перебувають у власності, зокрема, ТОВ «ВВА Граніт» на землях Васьковицької сільської ради Коростенського району та затверджено розрахунки втрат.

Згідно із розрахунком вартості втрат сільськогосподарського виробництва на земельній ділянці, пов'язаних з вилученням сільськогосподарських угідь, яка розміщена на території Васьковицької сільської ради Коростенського району і передбачена для зміни цільового призначення власної земельної ділянки ТОВ «ВВА Граніт», яка погоджена директором ТОВ «ВВА Граніт» Меркуловим С.Л. та скріплена печаткою відповідача, розмір втрат за земельні ділянки загальною площею 24,7075 га становить 655 828 грн.(а.с.15).

Як вірно встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, нарахована сума втрат ТОВ «ВВА Граніт» складає 655 828,00 грн. Проте останнім не перераховано зазначені кошти ні до сільського, ні до районного, ні до обласного бюджетів, чим порушено інтереси держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Правовими положеннями ч. 2 ст. 207 Земельного кодексу України передбачено, що відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Згідно із ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 9 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 502 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо зміна цільового призначення земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту, передбачає використання ділянок для інших потреб, ніж визначених пунктом 8 цього Порядку, районна держадміністрація розглядає проектні матеріали, готує свій висновок з цього питання і подає його разом з матеріалами до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації.

Таким чином, з аналізу викладених норм видно, що втрати сільськогосподарського виробництва в даному випадку можуть визначатися виключно відповідним рішенням Житомирської обласної державної адміністрації.

Пунктом 50 Порядку встановлено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи служби вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Право звернення контрольно-ревізійного управління до суду передбачено п. 10 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні», згідно з якою органи державної контрольно-ревізійної служби мають право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, ТОВ «ВВА Граніт» в добровільному порядку не була виконана законна вимога позивача від 06.08.2010 за № 06-08-17/5859 про усунення порушень, виявлених ревізією дотримання бюджетного законодавства, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВА Граніт» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: