Постанова № 57344607, 12.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" квітня 2016 р. м. Київ К/800/25159/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року у справі № 804/6794/13 за адміністративним позовом Приватного підприємства „Ауріс-М" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області,

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство „Ауріс-М" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування наказу № 236 від 21.02.2013 "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача"; визнання протиправними дій податкового органу щодо складання акту № 2177/85/22.5-07 від 05.03.2013 та висновків в цьому акті; визнання протиправними дій щодо висновків про визнання нікчемними правочинів із придбання послуг у ТОВ „Акопт"; визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до інформаційних баз відомостей про результати проведеної позапланової невиїзної перевірки; зобов'язання відповідача вилучити з інформаційних баз даних відомості на підставі проведеної позапланової невиїзної перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2013 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ № 2 від 21.02.2013 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, зобов'язано відповідача відновити в АС "Податковий блок" показники податкової звітності, що відображені в акті № 2177/85/22.5-07 від 05.03.2013, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.3014 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2013 скасовано частково, ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу податкового органу № 236 від 21.02.2013 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП „Ауріс-М" відмовлено, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідач звернувся із касаційною скаргою про скасування постанови та ухвали судів і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що відповідач 04.12.2012 звернувся до позивача з запитом № 31293/10/15-219 про надання документів та письмових пояснень.

10.01.2012 відповідачем було відмовлено у наданні копій документів.

Відповідно до наказу № 326 від 21.02.2013 начальника Дніпродзержинської ОДПІ було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ „Акопт" за період з 01.04.2012 до 31.08.2012 та складено акт №2177/85/22.5-07 від 05.03.2013.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із платниками податків за перевіряємий період, відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів, робіт (послуг) у підприємств-постачальників (покупців) за перевіряємий період.

На підставі встановлених перевіркою та зазначених у акт порушень відповідачем було проведено корегування та внесено зміни до податкової звітності позивача в автоматичній інформаційній системі бази даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Податкові повідомлення-рішення при цьому не було прийнято.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань.

Акт перевірки складається посадовими особами контролюючого органу, це є їх службовою діяльністю на виконання посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни, та не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

При цьому висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки.

Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи, оскільки в такому разі правомірне притягнення особи до набуття певних благ не обмежується.

З огляду на викладене, ні акт перевірки, ні дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника, що, в свою чергу, виключає підстави для визнання протиправними дій податкового органу щодо формування висновків в акті.

Вирішуючи питання про правомірність внесення контролюючим органом до інформаційної систем на підставі акту перевірки, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постановах від 03 листопада 2015 року, від 01 грудня 2015 року, від 03 лютого 2016 року (справи № 21-99а15, № 21-3133а15, № 21-4265а15 відповідно), згідно з якою відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до ПК України, може зберігатись та опрацьовуватись в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційних систем змін показників податкової звітності суб'єкта господарювання на підставі акту перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для цього платників та не порушують його права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Як встановлено судами, на підставі акту перевірки відповідачем внесено зміни до інформаційної системи "Податковий блок" щодо показників податкової звітності позивача.

При цьому встановлено, що податкові повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки контролюючим органом не приймались, а виявлені порушення не призвели до донарахування грошових зобов'язань.

За таких обставин, дії посадових осіб податкового органу щодо включення до акту певних висновків, а також внесення контролюючим органом до інформаційних систем змін без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжує правових наслідків для платників податків та не порушує їх права, а внесення до інформаційних систем змін без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій обставини у адміністративній справі встановлені правильно, але судові рішення підлягають скасуванню як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року скасувати.

Ухвалити рішення, яким в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства „Ауріс-М" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та скасування наказу відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.