Ухвала суду № 57344584, 20.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

20 квітня 2016 р. К/800/10921/16

У Х В А Л А

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпіцька Л.Т.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 р. у справі № 278/3393/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язання відповідача призначити таку пенсію з 13 серпня 2015 року.

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 16 грудня 2015 р. позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області № 15 від 2 жовтня 2015 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за вислугу років у відповідності до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати подання ним заяви про призначення пенсії, тобто з 13 серпня 2015 року.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 р. скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 р. та залишити в силі постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 16 грудня 2015 р.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявність у позивача необхідного для призначення пенсії за вислугу років стажу підтверджується довідками, виданими архівними установами та трудовими книжками, а тому відмова УПФУ у призначенні пенсії за вислугу років є протиправною.

Між тим, приймаючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що не зарахування відповідачем до стажу роботи позивача періодів військової служби з 14.12.1990 р. по 22.09.1992 р. та з 01.01.1988 р. по 19.11.1990 р. є незаконним.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначив, що навіть зарахування до пільгового стажу наведених вище спірних періодів проходження військової служби не збільшить стаж роботи позивача до необхідних 25 років 6 місяців, оскільки відповідачем зараховано до стажу у пільговому обчисленні 19 років 6 місяців 24 дні. Стаж роботи, який був не врахований безпідставно, становить 4 роки 7 місяців 28 днів, що загалом складає 25 років 2 міс. 22 дні.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у призначенні пенсії позивачу було відмовлено обґрунтовано.

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу інші періоди служби (з 19.05.1983 року по 19.05.1985 року на посаді санінструктора 472 конвойної роти). Крім того, позивач в період часу з 06.07.2004 року по 06.08.2006 року працював по сумісництву завідуючим медичним профілакторієм. При цьому, у нього не було іншого основного місця роботи.

Проте, при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії позивачем не подавалися жодні додаткові документи, які дають можливість встановити професію, посаду, характер відповідної роботи чи служби у вказані періоди, а самих лише записів в трудових книжках та послужному списку не достатньо для з'ясування цих обставин.

Зважаючи на зазначені обставини, а також на те, що позивач звернувся до суду саме із позовом про призначення йому пенсії і не заявляв вимог про зарахування до пільгового стажу тих чи інших періодів служби або роботи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, ця касаційна скарга є необгрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 КАС України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 р.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Т. Черпіцька