Ухвала суду № 57344528, 13.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 року м. Київ К/800/36794/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Інспекція)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015

у справі № 808/5425/14

за позовом командитного товариства "Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Товариство звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог) просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.07.2014 № 0003711702 в частині збільшення платникові грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 886 755,57 грн. (у тому числі на 453 108,27 грн. за основним платежем та на 433 647,30 грн. за штрафними санкціями).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015, позов задоволено; з метою належного відновлення порушених прав платника оспорюване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним і скасовано у повному обсязі.

Судові акти зі спору мотивовано тим, що донарахована платникові сума основного платежу з податку на доходи фізичних осіб відображена у податковій звітності Товариства; несвоєчасно сплачена сума задекларованого податкового зобов'язання підлягає стягненню з платника у процедурі погашення податкового боргу, однак не може виступати донарахуванням за податковим повідомленням-рішенням.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що перевіркою виявлено наявність у платника неперерахованої до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати працівників Товариства.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за той самий період, оформлену актом від 05.06.2014 № 527/08-28-22-01/05755559.

Перевіркою виявлено наявність у Товариства нарахованої, однак невиплаченої заробітної плати працівникам; станом на 31.12.2013 сальдо по рахунку платника Кт 6411 «ПДФО» складало 599 839,24 грн.

Наведене слугувало підставою для прийняття Інспекцією податкового повідомлення-рішення від 21.07.2014 № 0003711702, згідно з яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 599 839,24 грн. за основним платежем та на 433647,30 грн. за штрафними санкціями.

Згідно з підпунктами 168.1.1, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

В силу вимог пункту 176.2 статті 176 ПК особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1020 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.

Згідно з пунктами 3.4, 3.5 цього Порядку у графі 4а податкового розрахунку "Сума нарахованого податку" відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством. У графі 4 "Сума перерахованого податку" відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.

В силу вимог пункту 57.1 статті 57 ПК податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За правилами пункту 95.1 статті 95 ПК орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На підставі аналізованих норм права суди дійшли цілком об'єктивного висновку, що податкове зобов'язання платника податку, в тому числі зі сплати податку з доходів фізичних осіб, самостійно визначене у поданих до податкового органу податкових деклараціях (податкових розрахунках) і не сплачене до бюджету, є податковим боргом, який може бути примусово стягнутий податковим органом за рішенням суду. Винесення податкового рішення-повідомлення в цьому випадку законодавством не вимагалося. За змістом підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

З урахуванням викладеного, суди цілком об'єктивно визнали незаконним оспорюване податкове повідомлення-рішення та задовольнили позов; відтак правових підстав для скасування ухвалених у справі судових актів та задоволення касаційних вимог не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 у справі № 808/5425/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько