Ухвала суду № 57344395, 20.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року м. Київ К/800/26188/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Загороднього А.А.

та представників сторін:

позивача - Солодухіна Г.Й.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Інспекція)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015

у справі № 804/6784/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Укрхімекспорт" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Товариство звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.12.2013 № 0000662203 та від 12.03.2014 № 0000142203.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015, позов задоволено.

Судові акти зі спору мотивовані тим, що матеріалами справи підтверджується реальність виконання експортних операцій у рамках провадження господарської діяльності; відповідачем не доведено ані порушення платником правил застосування звичайних цін при визначенні бази оподаткування за спірними операціями, ані збиткового характеру цих операцій.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник посилається на завідомо збитковий характер операцій з придбання позивачем товару (деревного вугілля та деревновугільних брикетів) на митній території України та з його подальшої реалізації на експорт за ціною нижчою від ціни придбання, що виключає можливість відображення у податковому обліку Товариства витрат по сплаті (нарахуванню) ПДВ за цими операціями.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням з такого.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, Інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ під час здійснення експортних операцій за березень-липень 2013 року.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 10.12.2013 № 1239/223/25543463 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2013 № 0000662203 про збільшення платникові грошового зобов'язання з ПДВ на 1 117 152 грн. (у тому числі 744 768 грн. за основним платежем та 372 384 грн. за штрафними санкціями). У процедурі адміністративного оскарження цього акта індивідуальної дії Інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2014 № 0000142203 про донарахування Товариству грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 26 460 грн. (у тому числі 17640 грн. за основним платежем та 8820 грн. за штрафними санкціями).

Предметом оцінки і дослідження податкової перевірки стали операції позивача з придбання на митній території України та подальшого продажу на експорт товару - деревного вугілля та деревновугільних брикетів.

Так, за договором від 01.04.2011 № 002-315-FJ11 позивач придбав у товариства з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» вказану продукцію на загальну суму 4 575 747,74 грн. (у тому числі 915 149,60 грн. ПДВ); зазначений товар було реалізовано позивачем на експорт за зовнішньоекономічними угодами, укладеними з компаніями-нерезидентами «COOP», «Lidl Schweiz DL GmbH», «Migros»; загальна вартість експортованої Товариством продукції склала 3 865 344,60 грн.

На підставі висновку про те, що реалізація позивачем придбаної продукції на експорт за ціною нижче ціни придбання не відповідає поняттю господарської діяльності, яка спрямована на систематичне отримання прибутку, та не має розумної ділової мети, Інспекція виключила з податкового кредиту Товариства ПДВ у ціні придбаного товару.

Аналізуючи наведені висновки пасткового органу, суди не погодилися з об'єктивністю кваліфікації податковим органом операцій з придбання та подальшої реалізації товару на експорт як збиткових. Адже, як з'ясували суди, вказаний висновок Інспекції ґрунтується на порівнянні ціни закупівлі товару (до якої включено ПДВ) з ціною його продажу на експорт (до якої застосовується нульова ставка ПДВ).

Дійсно, з системного аналізу положень пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) вбачається, що однією з визначальних умов формування податкового кредиту з ПДВ є придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у господарській діяльності платника.

Згідно з визначенням, наведеним у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) у кожній господарській операції платника у межах господарської діяльності. При цьому слід враховувати, що податкова вигода не може виступати самостійною діловою метою

Отже, у разі домінування податкової мети (зниження податкового навантаження, одержання податкових пільг та переваг тощо) над комерційною метою ділова мета господарської операції є недобросовісною, що виключає обґрунтованість податкової вигоди за такою операцією.

У той же час для цілей оподаткування дохід платника визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 ПК, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 ПК, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу

Відповідно до підпункту 136.1.2 пункту 136.1 статті 136 ПК для визначення об'єкта оподаткування податку на прибуток не враховуються суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.

За правилами підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 ПК не включається до складу витрат та не враховується при визначенні оподатковуваного прибутку суми податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

Зі змісту наведених законодавчих положень випливає, що при обчисленні прибутку сплачена (нарахована) платником постачальникові сума податку на додану вартість при придбанні товару, не підлягає врахуванню та включенню до складу доходів та (або) витрат.

Отже, у даному випадку факт реалізації товару на експорт за ціною, що є нижче ціни придбання у вітчизняного постачальника, не означає відсутність економічної вигоди та господарського результату від здійснених Товариством операцій, позаяк при розрахунку доходу до вартості придбаного товару не враховується ПДВ, сплачений контрагентові у ціні цього товару.

Крім того, цей факт сам по собі не може розглядатися як об'єктивна ознака недобросовісності платника.

Адже досягнення економічного результату за рахунок використання платником законного права, пов'язаного із звільненням на законній підставі від сплати податку, із застосуванням пільг в оподаткуванні, не може бути визнано необґрунтованим. Господарська операція не може бути визнана такою, що здійснена поза межами господарської діяльності платника, лише на тій підставі, що прибутковість цієї операції зумовлена вчиненням платником дій, що свідомо передбачені законодавцем як підстава для отримання податкової вигоди, як-от - у результаті застосування нульової ставки ПДВ.

Як встановили суди при порівнянні ціни придбання позивачем товару без урахування ПДВ (3 660 598,14 грн.) з ціною його реалізації на експорт (3 865 344,60 грн.), за наслідками цих операцій Товариством отримано доход у сумі 204 746,46 грн., що спростовує висновок Інспекції про збитковий характер розглядуваних операцій.

З урахуванням викладеного суди цілком об'єктивно визнали непідтвердженими викладені в акті перевірки висновки Інспекції про порушення позивачем вимог податкового законодавства та правомірно задовольнили позов.

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на іншому тлумаченні наведених правових норм та не можуть слугувати спростуванням висновків судів, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень у справі. Ці доводи були розглянуті судами під час вирішення даного спору та отримали належну правову оцінку в судах попередніх інстанцій.

Норми матеріального права застосовані судами правильно, вимоги процесуального законодавства дотримані, а тому підстав для скасування оскаржуваних рішень та задоволення касаційних вимог не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 у справі № 804/6784/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько