Ухвала суду № 57344289, 13.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 року м. Київ К/800/47955/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Загороднього А.А.

та представників сторін:

позивача - Дружиніна Є.Є.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кусум Фарм" (далі - Товариство)

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015

у справі № 818/809/15

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - Інспекція)

про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Товариство звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог) просило визнати протиправними дії Інспекції з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціями з товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмедсервіс» (далі - ТОВ «Укрмедсервіс») за період з 01.03.2014 по 30.06.2014, а також визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2014 № 0003242204, згідно з яким платникові збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 620 031 грн. (у тому числі на 496 025 грн. за основним платежем та на 124 006 грн. за штрафними санкціями).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 позов задоволено частково; оспорюване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним і скасовано; в решті позову відмовлено.

Постанову мотивовано тим, що позивач підтвердив реальність поставки йому послуг маркетингових послуг та послуг з проведення клінічних досліджень лікарських препаратів у рамках взаємовідносин з ТОВ «Укрмедсервіс» належними первинними документами, що оформлені з дотримання вимог чинного законодавства; вказані послуги відповідають напрямам господарської діяльності Товариства; наведене засвідчує дотримання платником законодавчо визначених вимог формування податкового кредиту за цими операціями.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 назване рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог; у цій частині позову відмовлено; в решті постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 залишено без змін.

У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що поданий платником формальний пакет документів не підтверджує фактичного виконання операцій з поставки позивачеві послуг задекларованим контрагентом - ТОВ «Укрмедсервіс»; відсутність у названого постачальниками об'єктивної можливості надати ці послуги в силу браку необхідних ресурсів (які, водночас, наявні у позивача), а також відсутність практичного економічного результату у позивача від цих операцій свідчить про їх номінальне документування з метою одержання корисного ефекту виключно за рахунок податкової економії.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Товариства, в якій воно просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Сумського окружного адміністративного суду зі спору. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що Інспекцією не доведено безтоварності господарських операцій Товариства з ТОВ «Укрмедсервіс»; висновки апеляційного суду про зворотне не відповідає матеріалам справи; протоколи клінічних досліджень складаються до їх проведення та не є первинними документами, що містять відомості про учасників та умови господарської операції з поставки, а тому не можуть слугувати підтвердженням реальності господарської операції; неподання позивачем персоніфікованої інформації про конкретних осіб, що брали участь у дослідженнях, зумовлено установленими законодавством обмеженнями щодо поширення такої інформації; висновок апеляційного суду про невідповідність періоду проведення спірних клінічних досліджень датам укладення договорів з медичними установами спростовується матеріалами даної справи; подані платником первинні та інші документи, складенням яких опосередковувалося виконання спірних послуг, містять усю необхідну інформацію для встановлення дійсного змісту розглядуваних операцій та підтвердження їх реальності.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято Інспекцією за наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціями з ТОВ «Укрмедсервіс» за період з 01.03.2014 по 30.06.2014. Результати перевірки висвітлені в акті від 03.10.2014 № 3990/2204/33525927/405.

Перевіркою встановлено, що Товариством (замовник) та ТОВ «Укрмедсервіс» (виконавець) було укладено договори від 01.12.2013 № 01/12/13-КФ, від 02.01.2014 № 01/01/14-КФ, від 01.02.2014 № 01/02/14-КФ та від 01.03.2014 № 01/03/14-КФ умовами яких передбачено надання виконавцем послуг з проведення промо-акцій, спрямованих на просування на ринку України лікарських препаратів, що виробляються замовником, та збільшення обсягів продажу таких лікарських засобів. Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 договорів акція полягає у поширенні серед працівників аптек подарунків відповідно до кількості накопичених балів при купівлі акційних товарів.

До матеріалів справи залучені податкові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення на підтвердження виконання контрагентом зобов'язань за цим договором та оплати позивачем придбаних послуг.

Також позивачем та ТОВ «Укрмедсервіс» було укладено договори від 03.06.2013 № 03.06/1, від 08.04.2013 № 08.04/1, за якими виконавець зобов'язався виконати послуги з організації проведення постмаркетингових неінтервенційних клінічних досліджень лікарських засобів. На підтвердження фактичного виконання цих операцій позивачем подано акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні документи.

За оцінкою Інспекції, подані акти не дозволяють встановити конкретні види наданих послуг, їх вартість, та фактичних виконавців. Платником не представлено Протоколів клінічних досліджень з інформацією про етапи таких досліджень, хід їх виконання, про пацієнтів, які брали участь у дослідженнях; під час перевірки Товариством не було представлено і заключного звіту з остаточними результатами досліджень.

На підставі цього витрати, понесені позивачем за операціями з придбання названих послуг (у тому числі й по сплаті ПДВ), Інспекція визнала такими, що не відповідають критерію документальної підтвердженості.

Крім того, у рамках проведення контрольно-перевірочних заходів відносно ТОВ «Укрмедсервіс», податковим органом встановлено, що названим підприємством не залучалися треті особи для виконання послуг з проведення промо-акцій; при цьому цей суб'єкт господарювання не має власного штату працівників, а також основних фондів, транспортних засобів, виробничого і торговельного обладнання; з аналізу реєстрів податкових накладних, поданих ТОВ «Укрмедсервіс» до контролюючого органу, не вбачається придбання цим суб'єктом господарювання товарів, призначених для виконання послуг, замовлених позивачем; номенклатура придбаних ТОВ «Укрмедсервіс» товарів і послуг не відповідає видам задекларованих ним операцій з поставки товарів і послуг.

На підставі наведених обставин відповідач сформував висновок про те, що

господарські операції з поставки названим постачальником розглядуваних послуг позивачеві не здійснювалися, подані платником первинні документи на підтвердження виконання цих операцій містять недостовірні відомості та представлені платником з метою одержання необґрунтованої податкової вигоди, дії платника спрямовані на штучне створення документального підтвердження факту виконання взаємних зобов'язань між господарюючими суб'єктами.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За пунктом 198.3 тієї ж статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування ПДВ на вартість понесених витрат зі сплати (нарахуванню) цього податку в ціні придбаних товарів (робіт, послуг) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

У справі, що переглядається, аналізуючи правовідносини позивача зі спірним контрагентом, суд першої інстанції зазначив, що фактичне виконання господарських зобов'язань ТОВ «Укрмедсервіс» перед позивачем підтверджується належним чином оформленими первинними документами, укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, отримані блага використані позивачем у власній господарській діяльності.

Втім при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв'язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Первинні документи, на які послався суд першої інстанції, не розкривають змісту і сутності поставлених послуг та фактичної економічної участі ТОВ «Укрмедсервіс» у виконанні цих послуг (ким саме та які саме дії вчинялися цим виконавцем у проведенні промо-акцій, в організації клінічних досліджень, в якому полягав практичний вплив ТОВ «Укрмедсервіс» у переміщенні активів у процесі виконання цих операцій).

За матеріалами справи ТОВ «Укрмедмервіс» бракує управлінського та/або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних та інших засобів, що підтверджує доводи Інспекції про неможливість здійснення ним реальних господарських операцій з урахуванням часу, місць надання послуг, знаходження майна, обсягу матеріальних активів, економічно необхідних для надання послуг чи виконання робіт, відсутність належних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Позивачем не надано будь-яких доказів щодо наявності у ТОВ «Укрмедсервіс» кадрового і технологічного потенціалу для виконання замовлених послуг у відповідні строки в задекларованих обсягах в усіх областях України.

ТОВ «Укрмедсервіс» за кодом видів економічної діяльності мало займатися дослідженням кон'юнктури ринку та виявленням громадської думки. До видів його діяльності не відноситься надання послуг з організації проведення клінічних досліджень, що були предметом договорів з Товариством.

До того ж, апеляційний суд, підтримуючи правову позицію відповідача у справі, обґрунтовано звернув увагу на відсутність об'єктивних економічних причин у залученні Товариством спірного контрагента до виконання розглядуваних послуг з огляду на наявність у позивача достатнього обсягу матеріальних і трудових ресурсів (у тому числі відділів груп маркетингу) для безпосереднього проведення розглядуваних промо-акцій і замовлення клінічних досліджень у безпосередніх виконавців; також апеляційний суд звернув увагу на те, що ТОВ «Укрмедсервіс» зареєстровано в м. Києві, тоді як позивач перебуває у м. Суми, а клінічні дослідження проводилися в медичних установах у м. Харкові; пояснень стосовно того, яким чином позивач винайшов цього контрагента та причини замовлення спірних послуг саме у цього постачальника (з урахуванням ступеня віддаленості виконавця як від позивача, так і від місць надання спірних послуг) позивачем не представлено; докази контактування Товариства з цим постачальником та налагодження з ним ділових стосунків (як-от - ділове листування, роздруківки телефонних розмов, оформлені службові відрядження для особистих зустрічей) матеріали справи не містять, так само як і доказів передачі позивачем ТОВ «Укрмедсервіс» лікарських препаратів для проведення досліджень.

На підставі цього апеляційний суд цілком об'єктивно зазначив, що виконання розглядуваних послуг саме ТОВ «Укрмедсервіс» спростовується сукупністю усіх установлених обставин справи, та правомірно відмовив у задоволенні позову.

Вирішення справи у частині позовних вимог по епізоду щодо оскарження дій Інспекції з проведення податкової перевірки не є предметом оскарження постанови Харківського апеляційного адміністративного суду у рамках даного касаційного провадження; у зв'язку з цим підстави для надання правового аналізу висновкам суду по цьому епізоду відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кусум Фарм" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 у справі № 818/809/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько